Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Він повернувся з бойового виїзду — і одразу з каблучкою зробив їй пропозицію. А вона, не вагаючись, сказала «Так!» і вирішила підписати контракт, щоб бути поруч із коханим у тому ж бойовому підрозділі
Зворушливу історію кохання та служби цієї молодої пари розповіли на сторінці 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія».
Каті — 20 років, її чоловікові Євгену — 24. Вони обоє служать у бригаді «Хартія». Їхня історія кохання розпочалася незвично — у вересні 2023 року, коли Євген, перебуваючи на своєму другому бойовому виїзді, написав Каті у чат-боті для знайомств: «„Привіт, а ми знайомі?“ Я така: „Ні, давай познайомимось“. І от з цього почалось спілкування», — згадує Катя.
За її словами, вони поспілкувалися лише чотири-п’ять днів, а потім вперше зустрілися. «І все якось з першого моменту нас так закрутилось, завертілось, що я зрозумів, що вже без неї не зможу. Знаєте, коли бачиш перший раз людину, і ти розумієш, що ось це твоя людина, і все інше вже не важливо», — ділиться Євген.
Катя розуміла, на що йде, погоджуючись на стосунки з військовим: «Я розуміла, що мені треба буде його чекати, що я буду хвилюватися дуже сильно, коли не буде зв’язку… але я все одно чекала».
Щойно Євген повернувся із зони виконання бойових дій, він, не гаючи часу, «одразу з каблучкою зробив їй пропозицію. Вона мені сказала: „Так“».
А потім, коли Євгену потрібно було виїжджати до Харкова працювати, Катя прийняла несподіване, але рішуче рішення. «Вона сказала, що я також буду підписувати контракт, я хочу бути біля тебе», — розповідає Євген.
Катя, яка до цього працювала кухарем у цивільному житті, знову підняла тему служби. Їй запропонували піти у зв’язок, і вона погодилася. «Мені сказали: „Ти точно хочеш в батальйон оперативного призначення, це треба виїжджати в сектор?“ Кажу: „Да, без проблем. Я хочу бути поруч біля чоловіка“», — згадує дівчина.
Після навчання та оформлення документів, що зайняло майже три місяці, Катя потрапила до того ж підрозділу, де служить її коханий. Євген був радий, що вона опинилася в хорошому колективі, де її одразу оцінили як фахівця. «Всі хлопці одразу почали говорити, що вона добре виконує свою роботу, тобто вона знає своє діло», — каже він.
Сьогодні Катя — зв’язківець, і її робота безпосередньо пов’язана з безпекою її чоловіка та його побратимів. Вона встановлює та ремонтує радіостанції на техніці, зокрема на БМП Євгена, забезпечує сталий зв’язок. «Інколи буває так, що я виїжджаю перевіряти зв’язок до свого чоловіка», — розповідає вона.
Євген зізнається, що його ставлення змінюється, коли Катя поруч: «Колись з хлопцями я такий більш, як вам сказати, не агресивний, а дьорганий там, я не знаю, можу гаркнути на когось, а коли біля неї — все, „сюсі-мусі-пусі“». Він постійно про неї турбується: чи поїла, чи тепло вдяглася, чи виспалася. Навіть купує квіти, коли є можливість.
Для них обох найкраща підтримка і найбільша мотивація — це бути разом. «Нам вистачає просто, щоб ми були разом», — кажуть вони.
Їхня церемонія одруження відбулася 1 березня, перед тим, як їх оголосили чоловіком та дружиною, вони дали один одному обіцянки. Катя згадує, що в той момент була «на сьомому небі від щастя». І на поширену думку, що війна — не час для створення сім’ї, вона відповідає: «А коли, якщо не зараз?»
Катя не збирається зупинятися на досягнутому і планує підписати контракт на офіцера на п’ять років. «Я не дуже цьому радий», — зізнається Євген, — «але я розумію, якщо вона його підпише, то я буду разом біля неї, буду її підтримувати… Вона мене підтримала, прийшла до мене, тепер я хочу її так же само підтримати».
Для Євгена присутність коханої поруч зміцнює його рішучість: «Я не вагаюсь ні разу, коли мені потрібно кудись їхати. Я розумію, що мені потрібно повернутися».
Як повідомляла АрміяInform, у 13 бригаді оперативного призначення «Хартія» Нацгвардії разом із Dignitas і Protect Ukraine запустили кампанію із залучення жінок на технологічні напрями.
