Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Війська зв’язку Збройних Сили України мають стійку тенденцію до всебічного розвитку та модернізації, переоснащення новітніми високотехнологічними засобами зв’язку та переходу на сучасні цифрові технології із забезпеченням необхідної якості обслуговування. Не є винятком і Військово-Морські Сили Збройних Сил України, де зв’язківці також продовжують нарощувати свої спроможності. Про шлях трансформації та перспективи розвитку зв’язку на флоті кореспонденту АрміяInform розповів начальник зв’язку ВМС – заступник начальник штабу зі зв’язку та інформатизації командування ВМС ЗС України капітан 1 рангу Володимир Захарченко.
– Воїни-зв’язківці входять до складу всіх родів військ, це спеціальні війська, призначені для забезпечення зв’язку і управління підрозділами, його технічна основа. Флотські зв’язківці, хто вони?
– Якщо говорити коротко, то це надзвичайно мотивовані люди. Кістяк становлять ті, хто вийшов із Криму, вони задають темп та мотивують молодь на самовдосконалення для успішного виконання завдань. Особливістю нашої служби є те, що у ВМС ЗС України присутні майже всі види і роди військ – є корабельний склад, морська авіація, артилерія та морська піхота. Звичайно, така різноманітність видів і родів військ вимагає від флотських зв’язківців розуміння всіх тонкощів і особливостей організації зв’язку для кожного з них. Історично так склалося, що для ВМС ЗС України радіозв’язок є основним видом зв’язку. Але це зовсім не значить, що наші зв’язківці пасуть задніх у радіорелейному, супутниковому зв’язку, системному адмініструванні, роботі з оптоволокном та іншим. І підтвердженням моїх слів є перші місця на змаганнях фахівців зв’язку ЗС України.
– У перші місяці після передислокації між кораблями в морі та штабом доводилося застосовувати аналогові прилади для зв’язку. Вже на кінець 2017 року на більшості кораблів було впроваджено новітні системи. Чи продовжується й сьогодні така тенденція?
– Безперечно, ситуація радикально змінилася на краще. Можу сказати, що корабельний склад майже на 100% забезпечений сучасними радіостанціями виробництва американської корпорації L3Harris (це станції третього покоління). Звичайно, самі по собі високотехнологічні радіостанції без навченого особового складу – це лише залізо, тому ми постійно працюємо над навчанням наших зв’язківців. Ефективність зазначених радіостанцій навчений особовий склад довів під час нападу російських окупантів на українські катери в Керченській протоці 25 листопада 2018 року. Ми маємо докази роботи російських РЕБ (а вони досягли певного успіху в цьому), але не зважаючи на протидію, нам вдалося забезпечити управління катерами.
– Щодо берегових підрозділів, чи всі вони на сьогодні повністю переведені на сучасні зразки зв’язку?
– Тут треба зробити уточнення. Берегові підрозділи мають на забезпеченні досить велику лінійку сучасних засобів зв’язку. І якщо говорити про телекомунікаційне обладнання (маршрутизатори, комутатори, сервери тощо), то можу сказати що у ВМС ЗС України з 2014 року ми не використовуємо стару аналогову техніку зв’язку взагалі. А відсоток забезпеченості сучасним обладнанням дозволяє виконувати завдання за призначенням. На жаль, не всі берегові підрозділи повністю забезпечені радіостанціями L3Harris. Але робота щодо їх укомплектування триває.
– На кораблях НАТО успішно функціонує система зв’язку Link. Чи планується встановити щось схоже на наших суднах?
– Так, дійсно, кораблі, літаки, сухопутні підрозділи країни НАТО використовують Link-11, Link-16, Link-22 для забезпечення управління силами. Основою цих систем зв’язку є апаратура шифрування, яка забезпечує гарантований захист інформації, що циркулює в ній. Зрозуміло, що поки Україна не набуде членства в НАТО, ми не отримаємо доступ до цих систем. Водночас ми заклали в новітні системи зв’язку для модернізованого фрегата «Гетьман Сагайдачний», нових кораблів, що найближчим часом мають надійти до складу ВМС ЗС України, технічну можливість інтеграції в зазначені системи.
– Якщо вже говорити про впровадження передових технологій і методів військової комунікації, враховуючи перехід на стандарти НАТО, то чим сьогодні можуть похизуватися флотські зв’язківці?
– Щодо похизуватися – скажу словами Ентоні Хопкінса: «Корисно інколи сумніватися в собі: поки ми сумніваємося, ми намагаємося стати краще». Щодо передових технологій, відкрию трохи завісу і скажу, що з розвитком сучасних інформаційних технологій організація трафіка для забезпечення потреб управління військами – це лише частина завдань зв’язківців ЗС України, і ВМС ЗС України зокрема. Сучасні армії світу, а українську армію я вважаю такою, потребують системи ситуаційної обізнаності, що забезпечує командирів даними і знаннями стосовно того, що відбувається в зоні їх відповідальності майже в режимі реального часу. Поясню – це велика кількість автоматичних (і не тільки) джерел інформації, як-от датчики GPS, AIS, датчики тиску, вологи, температури тощо, з’єднаних між собою засобами зв’язку і об’єднаних спеціальним програмним забезпеченням. Це як комп’ютерна онлайн-гра стратегія, тільки в реальному світі, де не можна перезавантажити гру спочатку, тому що ціна помилки в ній – життя наших воїнів.
– Чи вистачає у ВМС ЗС України фахівців зв’язку різного рівня?
– На жаль, фахівців зв’язку у ВМС ЗС України не вистачає. Поряд з проблемою призову до лав ВМС ЗС України ми стикаємося з проблемою відтоку висококваліфікованих кадрів. Середній термін підготовки фахівця зв’язку становить 5 років, а це термін першого контракту військовослужбовця. Ми даємо можливість вивчити іноземну мову, закінчити курси фахівців компаній лідерів у світі телекомунікацій, як-от Cisco, L3Harris, Roude&SHwarz, навчаємо мовам програмування. Звичайно, коли військовослужбовець, здобувши такий багаж знань і досвід, шукає себе в цивільному житті, Збройні Сили не можуть конкурувати з ІТ-компаніями щодо грошового забезпечення. Тому збереження висококваліфікованих кадрів є вкрай важливим завданням для нас.
– Якою на сьогодні є концепція розвитку зв’язку у ВМС ЗС України?
– Насамперед це розвиток сучасних технологій у телекомунікації (радіо, супутники, оптоволоконо тощо) і застосування передового досвіду з метою забезпечення потреб керівного складу в управлінні силами і засобами.
– Дякую за бесіду!
