Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Маю для Путіна дві новини: добру і погану. Вірніше, новина одна, добра для нас, бо погана для Путіна. За обнулені роки правління йому таки вдалося зіпсувати десятиліттями старанно плеканий спільними зусиллями його рідної «контори», Інтуриста та балету Большого театру образ Росії як такої собі матрьошки, яка, привітно всміхаючись, під музику Чайковського вручає гостям коровай. Саме його «стараннями» в Криму, на Донбасі й Кавказі, в Сирії, Лівії, Судані, Венесуелі та ще багатьох країнах в очах у дедалі більшої кількості світових лідерів, ЗМІ та громадян різних країн із матрьошки сходить накладений російською пропагандою грим і все виразніше проступають потворні риси Баби Яги.
У вихідні читав іспанську пресу останніх днів про Росію. Про що тільки там не пишуть! І про те, що дим від пожеж у Сибіру досягнув Канади й Аляски. І про штраф, накладений Міжнародною асоціацією легкоатлетичних федерацій на російську через вживання допінгу її атлетами. І про засудженого в Москві до дев’яти років ув’язнення американського студента Тревора Ріда (півтора місяця тому через «суд» над Полом Віланом я писав, що РФ використовує засуджених американських громадян як обмінний фонд). І навіть про скандал із нагородженою Путіним ігуменею Феофанією, яка недавно придбала «мерседес» за майже десять мільйонів доларів(!). Ось вона, настоятелька Покровського жіночого монастиря на Таганці, в товаристві іншого любителя розкошів Кирила на шпальті іспанської «Ла Вангвардія» у статті під красномовною назвою «На Небо не їздять на «мерседесі».
Та найбільше останніми днями іспанська преса пише про затриманих у Білорусі 33 богатирів «русского мира». Що ж, посміємося разом з іспанцями з того, що серед стількох серйозних мужиків не знайшлося жодного, у кого б правильно йшов годинник, щоб вони не спізнилися на рейс до Стамбула, куди за легендою мали вилетіти ще 25 липня. Підхопимо слідом за кореспондентом газети «Ель Мундо» Ксав’єром Коласом офіційну версію про те, нібито «вагнерівці» спалилися через нетипову для російських відпочивальників поведінку (не вживали алкоголю), мовляв, тому й привернули увагу. Посміємося, підхопимо і підемо далі.
Автор цих рядків як дипломат понад п’ять років працював у Мінську. Так от, мушу сказати, санаторій «Белорусочка», де оселилися та були затримані «вагнерівці», дуже непростий заклад. Розташований він у районі елітних резиденцій за 4 кілометри від Мінська. І належить санаторій Федерації профспілок Білорусі. Тобто будь-кого та ще й у кількості трьох десятків без попередньої домовленості там не заселять. Головою ж Федерації є в минулому двічі депутат парламенту Михаїл Орда, який водночас є керівником ініціативної групи Олександра Лукашенка на цьогорічних президентських виборах і 2 липня подав до Центрвиборчкому документи для його реєстрації. Цікавий сюжет, чи не так? Звісно, за такого повороту версія, буцімто росіяни виказали себе тим, що не пили горілки, відпадає.
Як відпадає і версія про запізнення на літак, і не лише тому, що понад тридцять осіб, що летять групою, не могли спізнитися на літак усі разом та ще й тверезі. Просто зазвичай «вагнерівці» літають не пасажирськими, а спецрейсами. І до речі, наприкінці червня з’явилася інформація про те, що попри карантин російський «Аерофлот» виконував міжнародні вантажні рейси, які не заборонені й якими теж перевозили людей. Що, між іншим, свідчить на користь версії, що Білорусь була не пунктом транзиту, а метою групи, а наявні білети до Стамбула, як і знайдені білоруською спецслужбою папери, покликані вивести на український чи африканський сліди, щоб заплутати заготовленою в Москві туфтою справжні.
Чи використовували російські спецслужби територію Білорусі раніше? Гадаю, так. Обидві країни співпрацюють у різних органах у межах ОДКБ та СНД, що передбачають співробітництво силових структур. Зрештою, згадаймо українського студента Павла Гриба, викраденого в Білорусі 24 серпня 2017 року і вивезеного на територію Росії. Може хтось і вірить, що цю операцію російські спецслужби провели таємно під носом у білоруських колег. Я — ні. Просто тепер змінилася кон’юнктура. Лукашенко відчув безпосередню загрозу собі й своїй владі. І тут слід підкреслити важливий момент, який вітчизняні оглядачі чомусь обходять мовчанкою: білоруський протестний рух, на відміну від українського Майдану, не спрямований проти імперії. Ба більше, пересічному білорусові байдуже, де жити — в Білоруській державі чи в союзній. Та й серед цьогорічних кандидатів (реєстрових і нереєстрових) немає противників Москви, а — наважуся стверджувати — тільки її симпатики. Куди подався з двома дітьми колишній експосол Лукашенка в США (1997-2002), а згодом його представник у парламенті з питань інформатизації Валерій Цепкало? Звичайно, до Москви, в одному з ресторанів якої дав інтерв’ю кореспонденту агентства ЕФЕ. А чому не до Вільнюса, Варшави чи Києва? Про Віктора Бабарика, незмінного впродовж двадцяти років голову правління «Белгазпромбанку», що є дочірнім банком російського «Газпромбанку» в Білорусі, думаю, не варто й говорити. Що ж до Світлани Тихановської, то вона, як відомо, вийшла на заміну своєму чоловікові Сергію, виконавчому продюсеру зареєстрованої в Москві фірми «Компас продакшн» з виробництва відеороликів. Свій популярний нині в Білорусі Ютуб-канал «Країна для життя» Тихановський створив трохи більше ніж рік тому, можливо, саме з прицілом на вибори.
На цьому тлі — з урахуванням затримання «вагнерівців» і наступних заяв офіційного Мінська — мало не дисидентом виглядає якраз Лукашенко. Слід зазначити, що донедавна російські ЗМІ, які взагалі доходять до нестями, коли пишуть про «кольорові революції», досить співчутливо висвітлювали протести в Білорусі. Не помічаючи «вічності» Путіна, підраховували, скільки років на троні бацька. І тим не менше, бацька на троні Кремль влаштує. Але не норовливий, а покірливий, вдячний за те, що залишили при владі, а не почастували «Новачком». Відстежувати ситуацію напередодні виборів — це компетенція посольства. А от, щоб втрутитися в неї у разі необхідності, якраз і потрібні кількадесят пасажирів, які «спізнилися на рейс».
P.S. Прибувши 2 серпня до Києва з Москви в рамках закордонної поїздки, під час якої збирається відвідати кілька країн, Валерій Цепкало в інтерв’ю «Громадському» заявив: «Наше білоруське суспільство розуміє, що просто Лукашенко влаштував цирк». Таким чином екскандидат фактично повторив консолідовану версію Кремля, російських спецслужб і ЗМІ, спрямовану на те, щоб перемкнути увагу з факту затримання найманців на здогад про дивацтва Лукашенка.
Сергій Борщевський, експерт Центру дослідження Росії для АрміяІнформ
