Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Його повідомили по рації як загиблого, «двохсотого», після того, як куля снайпера влучила йому в голову та шию під час оборони «Азовсталі». Але гвардієць Артем Дубина, всупереч усьому, вижив. Він пережив триденну кому, втрату пам’яті, жахи зруйнованого бункера, майже два з половиною роки російського полону і минулого року повернувся додому. Сьогодні, у третю річницю того фатального поранення, він ділиться своєю неймовірною історією виживання та нового життя.
Публікацію зі спогадами Артема оприлюднила Національна гвардія України.
«Мене вбили на Азовсталі…»
«В цей день, три роки тому, мене вбили на Азовсталі», — так починає свою розповідь гвардієць про події 18 квітня 2022 року. Тоді він був у групі швидкого реагування, яка йшла на підсилення сусідньої позиції під безперервними обстрілами ворожого снайпера та скидами ВОГів з дронів.
Один побратим отримав поранення в живіт від снайпера, інші — від «мавіків». Артем залишився на позиції вдвох з товаришем. «Під час чергового пересування ворожий снайпер влучив в мене. Куля влучила в голову та шию», — згадує він. На штаб передали страшну звістку: «Дубина — 200».
Диво порятунку та три дні коми
Але Артем був живий. Витягнути його одразу було неможливо — зона прострілювалася. Побратими запросили димову завісу від мінометників, і лише після цього пораненого змогли евакуювати та надати першу допомогу.
Коли його доставили до шпиталю в бункері «Залізяка», медики не могли повірити, що він вижив. Йому надали всю можливу допомогу, але переливати кров вже не було змоги. «Мій організм мав сам відновити всю втрачену кров», — каже Артем. Він впав у кому на три дні.
Пробудження, амнезія та довгий шлях додому
21 квітня 2022 року Артем розплющив очі, але не розумів, де він і хто він такий. «Я втратив памʼять… Я побачив довкола себе сотні поранених та медиків», — згадує він перші миті після коми. Першим проблиском пам’яті стало впізнавання побратима «Нави», яка теж була поранена.
Потім були нові обстріли та руйнування «Залізяки», переїзд на новий «Бастіон», вихід з «Азовсталі» у травні 2022-го і довгі, майже два з половиною роки, російського полону.
Нове життя після повернення
Минулого року Артем Дубина нарешті повернувся на Велику Землю. Почалося нове життя: він одружився зі своєю коханою, зустрівся з друзями. Поряд із цим триває складний процес лікування та реабілітації, а пам’ять постійно повертає до трагічних подій у Маріуполі та до героїв, які віддали там свої життя.
Попри все пережите, Артем дивиться у майбутнє з вірою: «Попереду у нас ще довга боротьба — за наше майбутнє в нашій Україні та розвиток країни після Перемоги».
Як повідомляла АрміяInform, він міг би спокійно жити і працювати у Сполучених Штатах Америки, будувати плани на майбутнє для своєї родини, але обрав інший шлях — захищати Україну зі зброєю в руках. Головний сержант розвідувальної роти 41 окремої механізованої бригади, відомий під позивним «Янкі», повернувся з-за океану, щоб стати на захист рідної землі.
