Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
...Донецький напрямок. Ворог не полишає спроб прорвати оборону наших захисників, кидає у бій штурмові групи та бронетехніку. Але наші артилеристи завдають нищівних ударів по противнику, перетворюючи окупантів на попіл.
Старший навідник 1 самохідного артилерійського дивізіону 48 окремої артилерійської бригади ЗСУ старший солдат Роман розповів АрміяInform про бойову роботу розрахунку САУ «Богдана», ураження штурмових груп та техніки противника.
«Б’ємо ворога ще на підходах, на випередження»
«Це звичайна наша робота», — розповідає старший навідник САУ «Богдана» Роман. — «Пам’ятаю якось зранку встали на бойове чергування і вийшло так, що штурмова група противника зайшла в село і вже просувалася на вихід з нього в нашу сторону. Тобто, вже в сторону позицій українських піхотинців.
Ми відпрацювали цю ціль, дуже швидко вийшло. Я кинув туди два „кабанчика“, як кажуть, і все — скупчення противника уражено. У той день, рашисти вже не йшли на штурм. І так щоразу працюємо, на випередження — б’ємо ворога ще на підходах».
«Кабанчики» — так лагідно називають артилеристи 155-мм снаряди, які летять точно в ціль, завдяки ювелірній роботі розрахунку. «Богдана» — це українська САУ, яка вже зарекомендувала себе як ефективна зброя проти ворога.
Її точність та мобільність дозволяють швидко реагувати на зміни обстановки та завдавати прицільних ударів по противнику на відстані до 30 кілометрів. Залежно від типу снарядів, «Богдана» може і на більшу відстань стріляти.
Цілились по штурмовиках, а попали в танк
Артилеристи працюють в режимі 24/7, не даючи ворогу жодного шансу. Переважно працюють із закритих вогневих позицій. Їхніми цілями стають не лише жива сила противника, а й танки, артилерія, інша бронетехніка та вантажівки окупантів.
«Немає різниці, чи рашисти йдуть пішки, чи на техніці. Головне — не пустити їх до наших хлопців», — наголошує Роман.
Один з найяскравіших епізодів, пригадує артилерист — знищення замаскованого танка противника.
«Нам скинули координати цілі — це була група російських штурмовиків, яка чомусь йшла пішком вздовж лісопосадки на відстані до 10 км від лінії зіткнення. Ми по тій групі швиденько бахнули кількома снарядами. Можете собі тільки уявити наше здивування, коли нам сказали, що ми, крім рашистів, знищили ще й російський танк, який стояв там замаскований», — каже Роман.
Про контрбатарейні дуелі з противником
Артилерист Роман пояснює, що знищення ворожої артилерії є дуже важливим у сучасній війні з росіянами. Це насамперед захист піхоти й запобігання обстрілам.
«Російська гармата „Гіацинт“ дуже дошкуляла нашим підрозділам. Ворог добре її замаскував, гарно зробив укриття плюс гармата знаходилась на великій відстані. І як ми туди не били, ніяк не могли її уразити. Комбат прийняв рішення перемістити „Богдану“ ближче до лінії фронту та звідти завдати удару по „Гіацинту“. Вийшло все дуже красиво, з адреналіном. Ми буквально за 10 хвилин уразили ту гармату», — розповідає старший навідник «Богдани».
Як наші артилеристи полюють за російськими артсистемами, так само і ворог полює за нашими.
Запитуємо, як зазвичай працює артрозрахунок на САУ.
«У нас є точка, з якої ми працюємо по цілях ворога. Перед цим штаб вносить координати в „Кропиву“, передають нам координати рашистських цілей, і ми вже виходимо завдавати ударів по визначеній цілі. Наші БПЛА в повітрі, здійснюють аеророзвідку та координують нас. Загалом дуже швидко все відбувається. Команда до бою, і ми вже стріляємо через 5 хвилин», — додає чоловік.
Фото Богдана Петренка
