Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
«Нам з ворожого дрона підпалили дах, потім почали залітати гранати. Штурм, який тривав чотири доби, на щастя, вдалось відбити, але в мене було чимало осколкових поранень», — ці слова бійця 152 окремої єгерської бригади з позивним «Спокійний» — лише коротка ілюстрація пережитого ним та його побратимами під час запеклих боїв на Покровському напрямку.
Історію бійця оприлюднили у відео на сторінці бригади.
Підрозділ «Спокійного» виходив на позиції вночі. «Приїхали о третій ночі. Під час вивантаження, тільки-но встиг від’їхати транспорт, почався мінометний обстріл», — згадує він початок тієї ночі. Внаслідок обстрілу двоє побратимів були поранені в ноги. Їх доставили у будівлю, де бійці мали тримати оборону, надали першу допомогу, а потім зайняли позиції на чергуванні.
«Спокійний» розповідає, що потім ворожий дрон підпалив дах будівлі. Вони чули звуки бою десь попереду, і цей бій тривав цілий день. В один момент до них почала бігти група з шести військовослужбовців. Вони забігли в під’їзд, кричачи російською: «Чи є тут хто-небудь, відгукніться». Українські бійці поставили запитання: «Хто ви такі, назвіться», на що отримали відповідь: «Свої хлопці, тридцятка, не стріляйте» — відома тактика ворога для проникнення під виглядом своїх.
Десантник з позивним «Бурий» швидко розпізнав ворога і відкрив вогонь. Після цього ворожа група вибігла і почала вже цілеспрямовано штурмувати будівлю, де перебував підрозділ «Спокійного». «Штурм, на щастя, вдалося відбити», — каже він.
Наступного дня, після відносно спокійної ночі, штурм поновився. Почали залітати гранати, а потім, як виявилося, у двері будівлі було здійснено два постріли з ручного гранатомета. «Спокійний» згадує, що ввечері вони знайшли хвостовики від гранатомета. Так минув третій день оборони.
На четвертий день зранку штурм став особливо інтенсивним. Ворожі солдати намагалися прорватися. Українським бійцям довелося відкрити вогонь. На допомогу прилетіли українські дрони, які атакували окупантів ззовні. Внаслідок атаки дронів будівля була пошкоджена, і з’явилася діра у підвал. Через цю діру залізли двоє ворожих військовослужбовців. «По них теж був відкритий вогонь. Вони зазнали поранень», — розповідає «Спокійний».
Періодично штурм поновлювався, потім почався штурм самої будівлі. «Ми дивом дотягнули до вечора», — каже солдат. Ввечері четвертого дня ворожі війська нарешті відійшли. Усі, хто залишився в будівлі, були поранені. «Спокійний» мав осколкові поранення, зокрема в ліве коліно, і вже відчутно кульгав.
Під час виходу, коли група розсіялась, його попереджали, що треба буде бігти, і що на території, можливо, перебувають ворожі солдати. Попри чимало осколкових поранень, «Спокійний» вийшов успішно десь о третій ранку. Він дістався до українських позицій, де йому надали допомогу, і там він дочекався евакуації.
Як повідомляла АрміяInform, «Ми їхали в бій на танку Т-64 назустріч російським колонам. Минали багато сіл та містечок. І в кожному з них місцеві жителі виходили на узбіччя доріг і проводжали нас у бій молитвами…» — так командир танкового взводу Василь з 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого згадує перші дні повномасштабного вторгнення та переддень запеклих боїв за Макарів у 2022 році.
