Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Протягом трьох днів курсанти Школи морського піхотинця вчилися застосовувати свої знання на практиці й діяти як самостійно, так і в складі малих тактичних груп в умовах реальної бойової обстановки на незнайомих ділянках місцевості.
Керівництво Школи морського піхотинця продумало фактично до дрібниць польовий вихід курсантів, при цьому максимально ускладнило випробування в польових умовах. Тренування були багатофункціональними й динамічними, під час яких постійно застосовувалися раптові ввідні.
За словами начальника Школи морського піхотинця підполковника Ігоря Куцара, польовий вихід мав три окремі блоки тренувань. Спочатку багатокілометровий марш у визначений район, висадка особового складу, орієнтування на місцевості та прибуття у пішому порядку в контрольну точку. Своєрідним ноу-хау польового виходу стало те, що курсанти мали застосовувати здобуті знання з топографії. Вони повинні були розробити план організації наметового табору, беручи до уваги рельєф місцевості, продумати шляхи відходу та визначити загрозливі напрямки на підступах до табору. Курсанти самостійно складали схему охорони та оборони, розставляли спостережні пости, налагоджували сталий зв’язок тощо.
‒ Перший блок тренувань виявився доволі складним за виконанням, але цікавим для курсантів. Це проведення інженерної розвідки на незнайомій ділянці місцевості. Потрібно було максимально швидко виявити мінно-вибухові загородження і, власне, прохід безпосередньо «замінованої території», яка була буквально нашпигована умовними саморобними вибуховими пристроями. Паралельно курсанти вчилися їх ефективно знешкоджувати. Важливим моментом стало здобуття навичок з основ виживання у польових умовах. Це орієнтування на місцевості, ночівля просто неба, пошук додаткових запасів води і способів для розігріву їжі з підручних матеріалів, ‒ відзначив підполковник Ігор Куцар.
Другий день польового виходу виявився не менш насиченим. Курсанти вчилися вести пошуково-рейдові та наступальні дії. Ну і, звісно, кульмінація тренувань – після подолання багатокілометрового маршу курсанти мали визначити місце зосередження противника та здійснити вогневе ураження за допомогою штатного стрілецького озброєння.
Попереду на курсантів чекає відпрацювання модулів із повітрянодесантної та морської десантної підготовки. Самостійна укладка парашутної системи і безперечно перший стрибок із парашутом. Морська десантна підготовка включає не тільки ознайомлення з десантними кораблями та вивчення тактики застосування морського десанту, а й практичне відпрацювання цього питання.
Пілоти батальйону безпілотних систем Pentagon 225-го штурмового полку помітили та загнали ворожу штурмову групу.
Ігор Пушкарьов з позивним «Ножовик» — керівник інструкторської групи 413-го полку СБС «Рейд» та автор курсу «Дроноцид».
Українські артилеристи завдають точних ударів по укриттях противника, не залишаючи шансів на виживання.
Для прикордонника з позивним «Морячок» лівий берег Дніпра давно перестав бути просто точкою на мапі. Це місце, де кожен виїзд перевіряє на витривалість.
На базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького відкрили Центр ветеранського та адаптивного спорту — «Ліга Нескорених».
У районі Костянтинівки бійці бригади «Хижак» при Департаменті патрульної поліції змогли евакуювати пораненого побратима.
Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…