Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Наші захисники на Сході України продовжують тестувати мобільні житлові модулі. Нагадаємо, відповідно до проєкту ці конструкції виготовляють у двох варіантах – на шість та чотири спальних місць.
Сховок не від куль і осколків, а від примх погоди
Попри нетривалий термін експлуатації, бійці вже встигли оцінити їхні переваги й недоліки. Своїми враженнями вони активно діляться як між собою, так і в соціальних мережах. Зокрема наголошують, що всередині в цілому створено мінімально необхідні комфортні умови для проживання: починаючи від стаціонарно обладнаного спального місця, душа, кондиціонера, електричного опалення, завершуючи ергономічністю робочого столу, тумбочок, поличок. Водночас переважна більшість воїнів вважає, що основним недоліком цих мінібудиночків є відсутність додаткового броньованого захисту. В умовах передової цей аспект набуває особливої ваги, бо підвищує вірогідність виживання особового складу в разі влучання в такий модуль ворожих великокаліберних боєприпасів. Окрім того, на їхню думку, у випадку розміщення такого модуля під землею, пластикове вікно є абсолютно зайвим і, що замість цього конструкцію слід додатково обладнати запасним виходом.
Наш кореспондент поцікавився у фахівців Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ, які забезпечують технічне супроводження цього проєкту, наскільки вони вважають конструктивними пропозиції, отримані з передової, щодо вдосконалення мобільних житлових модулів.
– Спершу передбачалося, що мобільні житлові модулі, які мали покращити житлові умови наших захисників на передовій, встановлюватимуть на другій та третій лініях оборони як елементи польової інфраструктури. Зокрема на командно-спостережних пунктах батальйонів, а в окремих випадках там, де дозволяють захисні властивості місцевості – на ротних опорних пунктах.
Одразу було очевидним, що через конструкційні особливості ці модулі не можна використовувати на першій лінії оборони. Насамперед через те, що вони не відповідають рівню захисту від куль та осколкової дії засобів ураження. Для їхнього додаткового захисту, зокрема бронювання, слід провести дослідно-конструкторську роботу із залученням фахівців відповідного профілю. І лише після цього стане остаточно зрозуміло, яким саме має бути вдосконалений варіант модуля, і який він матиме рівень захисту. І як саме його слід розміщувати під землею. Враховуючи, що стаціонарний модуль на шість осіб не передбачений для розміщення під землею, він обладнаний пластиковим вікном – це його типова конструкція. Іншої на сьогодні не існує. Тому до наших бійців на передовій апріорі має прийти усвідомлення того, що в їхньому нинішньому варіанті житлові модулі здатні захистити їх від негоди, але не від ворожих обстрілів. Вони для цього – не пристосовані.
Орієнтовна вартість модулів – 200-300 тисяч гривень
– За якими критеріями обрано саме цей проєкт житлових модулів?
– Поставлене завдання нам довелося виконувати в умовах обмеженого часу та відсутності у більшості випадків наявної інфраструктури, яку могли задіяти. Тому оптимальним рішенням в цій ситуації стало розміщення особового складу в малогабаритних модулях на базі конструкції 20-футового контейнера розміром 6058х2438х2591мм (Далі – модуль. – Авт.).
Насамперед це рішення базувалося на критеріях мобільності. Тобто, у разі потреби ці модулі будь-коли можна оперативно перемістити в інше місце. До того ж вони мають високий ступінь заводської готовності – укомплектовані всім необхідним обладнанням і меблями. Тож після установки на визначене місце залишається тільки під’єднатися до мереж і модуль готовий до використання.
– Чи можна назвати орієнтовну вартість цього проєкту. Яка загальна потреба, скільки одиниць вже виготовлено?
– Вартість проєкту залежатиме від загальної потреби в таких модулях для війська. Їхню необхідну кількість вже визначають відповідні структурні підрозділи. Нині виготовлено 3 дослідних зразки блок-модулів для розміщення 6 осіб, а також для перебування 4 бійців з окремим санітарним вузлом (умивальник, унітаз, душовий піддон, водонагрівач) та санітарно-технічний модуль, розділений на дві половини з окремими входами, душовою, умивальником і туалетом (розрахований орієнтовно на використання 36-40 особами).
Вартість житлових модулів (з усім обладнанням та меблями) орієнтовно становить до 200 тис. гривень, санітарно-технічного – до 300 тисяч. Звісно, що у разі масового виробництва ціна буде меншою.
Фідбек з передової обов’язково врахують конструктори
– Які технічні особливості має їхня конструкція?
– Для захисту особового складу на другій та третій лініях оборони житлові модулі встановлюють з урахуванням захисних властивостей місцевості. Зокрема за природними укриттям, а також з використанням штатних інженерних захисних фортифікаційних споруд модульного (мобільного) типу габіон. Для створення комфортних умов розміщення в житлових модулях передбачено електроопалення й встановлено кондиціонери, які в холодну пору року можна використовувати для нагрівання повітря всередині приміщення. До того ж, чотиримісний модуль обладнано окремим санвузлом.
– Над усуненням яких недоліків працювали найбільше?
– Звісно, в процесі виготовлення довелося вносити низку конструкційних змін. Зокрема обладнувати модулі кондиціонерами, вдосконалювати матеріал внутрішньої обшивки та встановлювати подвійні двері в санітарно-технічному блоці задля належних гігієнічних умов. Міркували і над удосконаленням розміщення та розміру меблів, влаштування відкидних полиць над ліжками.
Дослідну експлуатацію модулів у польових умовах розпочато. Вона триватиме місяць. За її результатами намагатимемося максимально врахувати конструктивні пропозиції і зауваження від бійців щодо вдосконалення такого мобільного житла.
– Чи вивчали іноземний досвід у процесі створення модулів? Якщо так, то що саме запозичили. Чи це суто вітчизняне ноу-хау?
– Так. Зокрема вивчили досвід розміщення військових підрозділів у збройних силах Республіки Польща. У них для розміщення особового складу використовують аналогічні модулі. Проте вони мають іншу конструкцію і в основному виконані за принципом розбірного конструктора (тобто складаються з каркасних елементів на болтових з’єднаннях, до яких потім кріплять стіни, стелю й підлогу) та не обладнані меблями. Так що житлові модулі в існуючому виконанні цілком можна вважати вітчизняною розробкою.
