9 жовтня 2025 року Борщівський районний суд Тернопільської області оголосив вирок у справі № 594/1204/25: мешканку регіону визнали винною у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України…
Командир десантно-штурмової роти 38 бригади морської піхоти ВМС ЗСУ молодший лейтенант В’ячеслав на позивний «Птаха» розповів АрміяInform про те, як морпіхи понад рік воюють на шведсько-британських БТР BvS 10 Viking, які їхні переваги та як ці бронемашини рятують наших захисників на передовій.
Переваги
BvS-10 (скорочення від Bandvagn Skyddad, «захищена гусенична машина») — шведсько-британські гусеничні дволанкові амфібійні бронетранспортери. На озброєнні морпіхів з 2023 року. Цю техніку передала Велика Британія. Всюдиходи-амфібії складаються з двох частин: перша машина — для командира, механіка-водія та навідника, друга — для транспортування десантного відділення. Вміщує до 12 осіб.
Машини мають відмінну маневровість, здатні долати водні перешкоди та діяти в підтоплених місцевостях. Це вдається завдяки широкій резиновій гусениці (має кевларовий вклад), що по болоту, що по піску БТР не грузне. Є коробка-автомат, досить швидко переміщається по суходолу, розганяється до 70 км/год. Хлопці пробували і більше — брали 75 км/год.
Звісно, водні перешкоди долає значно повільніше — 5 км/год. На 1,25 м занурюється у воду і переміщується там за допомогою гусениць.
Viking добре захищений бронею, оснащений 12,7-мм кулеметом Browning M2 та спеціальними гранатометами для створення димових завіс. Бойовий модуль обертається на 180 градусів, також захищений бронеплитою.
Техніка дуже легка та зручна в експлуатації. Потужність дизельного двигуна Cummins із турбонаддувом становить 285 кінських сил. Механічна сила двигуна передається на задню частину машини, тобто вона повністю повнопривідна. Вага передньої ланки — 5000 кг, а задньої ланки — 3500 кг. На відміну від наших МТЛБ та БМП, ці машини набагато простіші та економніші. Розхід палива 6,7 л на 100 км. Як звичайна легкова машина. Запас ходу — 500 км. Це доволі багато.
Навчання на Туманному Альбіоні
Освоювали це диво техніки наші механіки-водії понад місяць на полігоні Великої Британії. Детально вивчили тактико-технічні характеристики, оснащення і бойові можливості. Теорія, а далі практичні тренування за будь-яких погодних умов. Заняття з водіння — це база.
Британські інструктори показували всі технічні тонкощі та особливості роботи бронемашин. Навчали азів «першої ремонтної допомоги». Звісно, морпіхи закріплювали знання на заліках. Плюс уже в Україні періодично організовуються допоміжні курси із вдосконалення роботи на цій техніці.
Як Viking використовують в Україні
Коли бригада воювала на Херсонському напрямку, Viking менше використовувались за призначенням. Тут, на Донеччині, ці машини застосовують вже в повному обсязі.
«Завдання різноманітні: доставка бойових груп десанту важкопрохідною місцевістю і його висадка, у тому числі з подоланням водних перешкод, евакуація поранених з поля бою, підвезення провізії й води. Везуть навіть боєприпаси. Доводилось нашим інженерам доставляти й вибухівку в район виконання бойових завдань. Словом, все, що можна доставити на передній край нашим хлопцям, ми доставляємо. За рахунок невеликих габаритів БТР є малопомітним, його ворог часто-густо не бачить із-за посадок чи великих кущів».
Витримує атаки російських FPV-дронів та підриви на протипіхотних мінах
Якось всюдиходи-амфібії росіяни атакували своїми FPV-дронами:
«Били по відсіку десанту, але машина й далі продовжила свій рух і, головне, ніхто не постраждав. Я вважаю, що МТЛБ навряд чи витримала цього удару. Не говорячи про кількість осколків, які прилітають під час обстрілів. Кацапи стараються уразити БТРи мінами, але зазвичай б’ють не прицільно. Метр-два від машин».
«Звісно, були вже випадки, коли декілька машин було підбито, але екіпажі залишилися абсолютно неушкодженим. Якось навіть пам’ятаю: був наїзд на протитанкову міну і ніхто не постраждав. Уявляєте! Навіть контузії ні в кого не було. Катки Viking тільки пошкодило, тому далі їхати він не міг. Тоді виїхала наступна машина і забрала хлопців. Вони самостійно всі завантажилися в десант і евакуювалися. Броня надійна, поки що витримує. Звичайно, якщо буде пряме влучання великокаліберного снаряда, самі розумієте».
Для того, щоб підбитий БТР повністю згорів, кацапи використали аж 10 FPV-дронів. Тобто 10 прямих влучань, щоб повністю знищити техніку.
«Птаха» розповідає, що із запчастинами особливих проблем немає.
«Якщо потрібно, британці доставляють їх в Україну. У них там багато такої техніки перебуває на консервації. Присилають гусінь, двигуни, інші механізми. Ремонтуємо машини в наших ремонтних підрозділах».
Що цікаво? Як стверджує екіпаж машини, завдяки своїй компактності Viking з меншою ймовірністю підривається на мінах. Секрет полягає в тому, що обмежена вага розподіляється по широкій поверхні резинових гусениць, завдяки чому міни рідше детонують. У цьому й полягає живучість цих БТРів.
«Для прикладу. Знову ж таки, гусінь на МТЛБ неширока, і йде значно більше навантаження на міну. Тому і вибух там відразу».
У морську піхоту набирали для допомоги нашим поблизу Маріуполя
В’ячеславу — 36 років, родом з Первомайська Миколаївської області. Нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня». У війську з початку широкомасштабного вторгнення.
«У Миколаєві якраз набирали у морську піхоту. Потрібно було формувати підрозділи для підтримки наших військ у районі Маріуполя. Я сержант, за плечима строкова служба у внутрішніх військах. Спочатку потрапив у резервну роту 36 бригади морської піхоти.
Працювали в районі Волновахи. Воював у 2022-му у різних місцях Волноваського району. Потрапив з побратимами в оточення. Втратили зв’язок. Кругом вже була російська техніка і окупанти. Вдалось вийти і долучитися до інших підрозділів морської піхоти. У 38 бригаді з 2023 року, отримав підвищення — офіцерське звання та можливість очолити десантно-штурмову роту.
Запитуємо, за який бойовий епізод нагороджено орденом «За мужність ІІІ ступеня». «Птаха» відповідає:
«Це колективна нагорода всіх хлопців з мого підрозділу. Їхній героїзм неймовірний. Тоді інтенсивність бойових дій у Мар’їнці, Пісках, Водяному була такою, що щодня і кожного на позиціях можна було нагороджувати орденами. Ніхто себе не шкодував і взагалі часто-густо, на жаль, не рахувався з життям».
