А відтак — і наближення українського військового взуття до стандартів НАТО. АрміяInform запитала в Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Міноборони України…
Ситуація у цьому обласному центрі з безкоштовним проїздом пільговиків уже понад 2 роки залишається складною та остаточно не вирішеною.
Ще на початку 2018-го в обласному центрі, за прикладом столиці, вирішили запровадити «картку харків’янина», де передбачалася б й наявність пільг зокрема.
Роком пізніше міська рада відмовилася від проєкту «картка харків’янина» й оголосила про видачу окремим категоріям електронного квитка e-ticket, по якому впродовж місяця можна 50 разів проїхати в метро та зробити 50 поїздок у наземному транспорті. Це рішення ґрунтувалося на положеннях Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», основі Програми сприяння безпечній життєдіяльності в сфері соціального захисту населення міста Харків на 2017−2020 роки та інших місцевих нормативних актах.
Наприкінці минулого року пільговикам, зареєстрованим у Харкові, почали видати ці е-ticket. Вони синього кольору на відміну від звичайних — зелених. Решті ж громадян, які мають пільги, але не прописані в обласному центрі, запропонували починаючи з 1 січня 2020 року їздити по звичайних електронних квитках. А відшкодуванням проїзду мали займатися регіональні структури соцзахисту за місцем реєстрації. Відтоді терміни роботи нової системи постійно переносилися. І нині її хочуть ввести з 1 липня.
Нібито все просто і зрозуміло, але не завжди виходить так, як задумано…
— Є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», і там нічого немає про прописку під час безкоштовного проїзду. Він поширюється на всю територію держави. Місцева ж влада не звертає на це уваги й постійно вигадує нові правила,− каже учасник АТО, голова ГО «Ветерани АТО та патріоти України» Шевченківського району в місті Харків Рамаз Гаврилов. — Щодо компенсації за проїзд, то регіональні соцпрацівники не знають, звідки брати на це гроші та слабо розуміють, як взагалі ця система працюватиме.
За словами Рамаза Гаврилова, чимало його побратимів із передмістя працюють чи живуть без реєстрації в Харкові й не збираються платити за проїзд, адже це незаконно.
− Уже було кілька пікетів ветеранів АТО/ООС із цього питання біля харківської міськради і ці протести не припинимо. Свої права добре знаємо та вміємо боротися за них. Знаю, що в деяких інших містах із перевезенням пільговиків така ж проблема. Тому, вважаю, що її треба розв’язувати на загальнодержавному рівні, − додав Рамаз Гаврилов.
Нещодавно в ефірі одного з місцевих телеканалів заступник Харківського міського голови з питань інфраструктури Євгеній Водовозов оголосив: Харків не компенсуватиме проїзд пільговиків, зареєстрованих у інших громадах. Адже пасажироперевізники і так мають великі заборгованості та просто не витримають всіх пільговиків.
− Мешканець іншого міста може звернутися до керівництва своєї громади. Ця громада може укласти договір із комунальними підприємствами перевізників, придбати картку для цього громадянина України. Потім, якщо він скористається нею у Харкові, виплатити обласному центру компенсацію, за ту послугу, яку ми надали пільговику, − наголосив посадовець.
Знову нібито все просто і зрозуміло, але якщо б не було «але»…
Приміром, у більшості випадках не вирішено, хто займатиметься цим складним питанням у маленьких селищах. Адже треба бути обізнаним у оформленні подібних документів і займатися лише цим, і більше нічим. І де ж взяти сільському голові зайві руки для цього? Тож виникла конфронтація між Харковом та віддаленими районами.
Сотні скарг на півторамільйонне місто від окремих громадян і сільських чиновників летять нині до обласної державної адміністрації.
Цією непростою ситуацію, яку вже охрестили в соцмережах як «пільгова війна», кілька останніх місяців займаються в департаменті соціального захисту населення обладміністрації. З їхніх коротких сухих коментарів із цього питання, зрозуміло, що компроміс знайти важко, бо йдеться про великі кошти.
− Харків має компенсувати проїзд пільговикам міста за статутом муніципальної громади і бюджетним кодексом, − зазначає Євгеній Водовозов. — Міськрада веде перемовини з різними організаціями пільговиків, зокрема ветеранів АТО. Як варіант вирішення — держава могла б компенсувати місту вартість електроенергії.
Юристи навіть з невеликим досвідом у один голос кажуть, що Харківська міськрада абсолютно незаконно відмовляє в проїзді пасажирам пільгових категорій. Адже це питання врегульоване рішенням Київського окружного адміністративного суду та реєстрація тут ні до чого. Місцева влада повинна забезпечити всіх пільговиків проїздом пропорційно бюджетним коштам, що виділені.
І тут знову все упирається в гроші та, як зрозуміло, зовсім немалі.
У Центрі надання соціальних послуг «Прозорий офіс» одного з районів області, де видають е-ticket, відповідаючи на запитання: чи можна отримати пільгову електронну картку тому, хто проживає, але не зареєстрований в Харкові, сказали: поки не можуть це зробити. Неофіційно ж там додали, що всі чекають, як вирішуватимуть це питання в Києві, щоб зробити аналогічно.
Звісно, трохи почекати можна, але соціальна напруга, як і в інших містах, у Східному регіоні поступово зростає. Кондуктори в трамваях та чергові на станціях метро часто-густо вимагають повної оплати чи лякають пільговиків, які приїхали з інших міст, скасуванням безкоштовного проїзду для них. Періодично виникають сварки, іноді не витримують нерви в якогось учасника АТО з передмістя.
− Сил у нас — ветеранів війни − вистачить, щоб далі боротися за свої права, − додав Рамаз Гаврилов.
@armyinformcomua
Пілоти батальйону Signum 53-ї механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха змогли знайти ворожу техніку посеред знищеного боями лісу.
Бійці роти вогневої підтримки батальйону «Чорний лебідь» 225-го штурмового полку прорвалися крізь дрони на позицію.
Бійці 425-го окремого штурмового полку «Скеля» зуміли визволити побратима, який потрапив до рук російських окупантів на Покровському напрямку.
Бійці 8-го полку Сил спеціальних операцій зірвали плани ворога на Слобожанському напрямку.
Сили безпілотних систем знищили російський літак із лазерною зброєю на борту. А-60 — це експериментальна літаюча лабораторія, носій лазерної зброї на базі літака Іл-76, яку планували використовувати для боротьби з ворожими супутниками.
Ключове завдання держави — оперативно реагувати на реальні потреби війська. Саме тому важливою є система речового забезпечення — повний цикл роботи з одягом, взуттям, спорядженням для військовослужбовців.
від 21000 до 120000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
від 21000 до 60000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
А відтак — і наближення українського військового взуття до стандартів НАТО. АрміяInform запитала в Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Міноборони України…