Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Аби потрапити на КСП одного з батальйонів бригади НГУ «Хартія», яка б’є рашистів на Лиманському напрямку, їдемо безкрайніми просторами Серебрянського лісу.
Точніше, того, що залишилося від колишнього заповідника. Тепер замість столітніх сосен тут стоять вигорілі пеньки та обвуглені стовбури дерев…
Зупиняємося на обочині й бігом пересуваємося до ледве помітних дверей бліндажу в землі — до маскування тут ставляться дуже серйозно… Долаю кілька десятків метрів, але дихання таки збивається — через реакцію організму на постійні гучні вибухи навколо і важку вагу засобів захисту: бронежилета і каски.
Пройшовши кілька метрів темним коридором, потрапляємо в просторе і світле приміщення з кількома робочими столами та великими екранами, на яких відображається картинка з безпілотників підрозділу, що наводять вогонь мінометів та артилерії по ворожих позиціях. У приміщенні перебувають до десятка українських військових, які навіть не звертають уваги на мою появу та активно обговорюють результат чергового пострілу з гранатомета або скид з дрону по ворожих позиціях.
-
- Фото: Оксана Іванець / АрміяInform
-
- Фото: Оксана Іванець / АрміяInform
Назустріч мені виходить старий знайомий — комбат Олег Черкашин «Іспанець», який з початку широкомасштабного вторгнення воював у складі окремої бригади ТрО Харкова, нині вже кілька місяців очолює один з батальйонів «Хартії».
Під час розмови офіцер розповідає, що задля ефективного протиборства з російським ворогом, який постійно змінює тактику ведення бою, він та його підлеглі вимушені постійно та швидко пристосовуватися до нових умов.
— Тепер бойові дії виходять на більш технологічний рівень: це повсюдне використання дронів — від розвідників до важких бомберів і FPV.
Через це, за словами комбата, змінюється і стратегія всієї війни.
— По суті, піхота наразі відходить на другий план. Відповідно, через ті правила, що диктує нам війна, увагу підрозділу я зосереджую на напрямку застосування БПЛА — вкладаю сили та ресурси.
Крім того, під час ведення бойових дій у лісовій місцевості постійно доводиться враховувати обмежений сектор для піхотних підрозділів та недостатню можливість використання бронетехніки, відсутність доріг як таких.
— Водночас цей наш український ліс нам допомагає — захищає людей з неба, адже більшість осколків потрапляє в дерева, і переміщення особового складу робить більш прихованим.
Іспанець розповідає, що окупанти також нарощують засоби БПЛА і РЕБ, але водночас на всі штурми вони кидають «піхотне м’ясо» — ставлення до життів людей в них так і не змінилося…
— Вони по-старому йдуть піхотними підрозділами за підтримки бронетехніки. І майже кожен такий похід закінчується відкатом цієї техніки та втратою особового складу.
За кілька днів до мого приїзду в батальйон до «Іспанця» Battlecams спостерігали за тим, як росіяни розстріляли своїх товаришів, які були поранені під час чергового невдалого штурму та намагалися здатися в полон. Так і гниють їхні тіла під українським сонцем на українській землі…
— Хоча ті перебували не так далеко від своїх позицій, і їх можна було врятувати. Проте «побратими, які своїх не кидають», обрали інший варіант розвитку подій, — розповідає офіцер.
А інший полонений, якого таки вдалося вивести з-під вогня «товаришів», виявився «учасником» підрозділу «Шторм-Z», за плечима має одинадцять «відсидок» за ґратами та без будь-яких докорів сумління пішов вбивати українців за гроші.
Вдалося мені побувати й на позиції артилеристів «Хартії». Командир підрозділу на псевдо «Гефест», попри досить молодий вік, загартував характер та навички ведення бою під час проведення ООС на Донбасі. Офіцер розповідає, що особовий склад обирав і навчав особисто. І вважає це запорукою успіху.
Він, як і «Іспанець», зазначає, що для коригування вогню артилерії по ворогу активно використовують безпілотні літальні апарати. У кожному підрозділі за це відповідають Battlecams, які перебувають на цілодобовому чергуванні, оскільки команда на відкриття вогню може бути як плановою, так і в терміновому порядку. Відпрацьовують артилеристи і по живій силі, і по техніці противника.
Черговий з позивним «Калина», який сидить на спостережному пункті та коригує вогневу роботу підрозділів, каже, що «улюбленими» його мішенями залишаються новоприбулі солдати росармії, яких кидають на позиції без пояснення обстановки знову ж таки ті, «хто своїх не кидає».
— Вони, по-перше, на початках «кучкуються», а це ідеальна ціль — одним пострілом відправити кілька рашистів у пекло. А по-друге, весело спостерігати, коли вони гинуть на мінах, розставлених їхніми ж товаришами, — посміхається військовий.
Обстановка на позиції артилеристів «Хартії», де мені вдалося побувати, була відносно спокійною. Лише десь неподалік лунало гупання танка сусідів, який працював по окупантах.
В окопах нас зустрічає командир гармати на псевдо «Птах». Він з гордістю показує свою «підопічну» — Д-30, розповідає, що кличуть її «Малефисента», а характер вона має, як у тої чаклунки, — складний. Та постійна турбота господаря далася взнаки — гармата і «Птах» знайшли спільну мову і разом нищать загарбників.
«Гефест» у бліндажі проводить невелику нараду, а потім тренування. Норматив з розгортання Д-30 розрахунок виконав на «відмінно».
-
- Фото: Оксана Іванець / АрміяInform
-
- Фото: Оксана Іванець / АрміяInform
… Вже рухаючись до автівки, у повітрі ми чуємо неприємне гудіння БПЛА. Прискорюємо крок в напрямку машини, побоюючись, що це може бути ворожий безпілотник-розвідник або ще гірше — FPV-дрон.
Дорогою на КСП батальйону запитую «Гефеста», наскільки дефіцит боєприпасів впливає на ведення боїв.
— Велику роль у веденні війни відіграє правильний менеджмент. Ми підходимо до витрат боєприпасів не з точки зору кількості, а рахуємо нашу ефективність, — зазначає офіцер.
Його слова підтверджує і командир бригади «Хартія» полковник Ігор Оболєнський.
— KPI наших чергових — Battlecams, проявляється в тому, щоб продемонструвати свою ефективність, знищивши якомога більше особового складу ворога, застосувавши при цьому якомога менше боєприпасів. Ви знаєте, що для пристрілки по цілі треба використати хоча б два боєприпаси. Третій уже летить у ціль. Але ми навчили Battlecams залежно від обстановки або використовувати FPV-дрон, який коштує значно менше, ніж 122-мм або 152-мм боєприпас, або «звертатися» до більш великих калібрів.
Офіцер впевнений, що успіх будь-якої військової операції полягає в застосуванні правильного менеджменту і детальному плануванні, а також у здатності адаптуватися до сучасних методів ведення бойових дій.
