Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…
Старший офіцер батареї (СОБ) «Вогник» зі сміхом згадує, як ще юнаком сварився у 2019 році з воєнкомом. Мовляв, «на срочку» не піду — або підписую контракт, або зараз порву особову справу — і шукайте вітра в полі.
Хлопця тоді таки взяли на контрактну службу — водієм КамАЗу. За кілька років толковий боєць пройшов шлях до командира гармати, а згодом став СОБом.
Нині його розрахунок нищить ворога на Донецькому напрямку на гарматі Д-20, до того працювали на М777.
— 23 лютого 2022 року поїхали зустрічати ворога з боку Криму. Побачив перші приходи ракет поруч. Сушки над головами пролетіли. Трохи так підтряхувало всередині, але робота відволікала, — згадує «Вогник».
У 2022 році він з побратимами нищив колони ворожої техніки, які сунули на Миколаїв.
— Гармати вивірені та обслужені, влучали по ворожій техніці, яка активно пересувалася. Що з яскравого памʼятаю? Та все яскраво горіло. Дивізіон арти Д-30. Бензовоз противника першим пострілом накрили, де танчики заправлялися. А за ним і танчики, — посміхається військовий.
Бувало, з однієї позиції розвертали стволи гармат в різні боки і працювали невпинно, зупиняючи ворожі БТГРи, які намагалися оточити наших піхотинців.
Найбільшу віддачу і задоволення від роботи «Вогник» відчував, коли його командиру телефонували з інших підрозділів і дякували. У буквальному сенсі за піт одних воїнів, який зберіг кров інших.
…з «Вогником» спілкуємося в бліндажі, бо виходити зайвий раз — привертати увагу до вогневої точки.
До всіх по черзі ластиться маленька кішечка. Бійці розповідають, що підібрали її на позиціях, з того часу возять із собою.
— Звати Дурілка, бо контужена, зате проблем з мишами у нас немає, — каже навідник Ростислав.
«Вогник» постійно перевіряє телефон, бо може прилетіти ціль.
— У нас 2 хвилини від отримання цілі до відкриття вогню, я на ходу рахую, вибігаємо з бліндажа, працюємо й одразу назад в укриття. За класикою — якщо максимально швидко треба відпрацювати, працюють з ручки, шнурок дає можливість убезпечити себе під час роботи. По-перше, «отвєтка» може бути, по-друге — розрив у стволі.
Ми працюємо зі шнурка, з укриття, бо людей потрібно берегти. Машину ти поміняєш, а життя одне. Та й навідника хорошого довго навчати, такого, що наводиться за 30 секунд «з нуля». Хороший фахівець на вагу золота, — розповідає «Вогник».
А навідник Ростислав скромно каже, що про військову карʼєру не думав, працював будівельником. Але стояти осторонь в час війни не зміг.
— Спочатку я був зарядним. Потім командир сказав: «А чому б тобі не спробувати». Дивлюся — виходить. А там і швидкість напрацював. Навчався просто на бойових, — розповідає хлопець.
…Власне, стаємо свідками бойової роботи, все відбувається настільки швидко, що ледь встигаю зафільмувати постріл.
У небі зʼявляються ворожі «пташки», і ми мусимо швидко покинути вогневу точку.
Наостанок «Вогник» розповідає, що артилеристи говорять зі зброєю. І кожна гармата має імʼя, яке традиційно дає їй комгар. Цю Д-20 звуть «Марина».
Нещодавно саме вона допомагала підрозділам піхоти вибити ворога з Красногорівки:
— Треба говорити зі своєю зброєю, вона слухає. Хоч це і метал, вона теж відчуває. Вірите, бували моменти, коли ти кажеш до неї: «маленька, ну заряди їм як треба» — і насправді чітко влучає.
Фото автора
