Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Зустріч «Кримський спротив. Слово свідка» відбулась до Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя у просторі виставки «Україна — розп’яття» Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Учасники і свідки поділились спогадами й емоціями про події лютого 2014 року в Криму, коли вони виступили проти захоплення Кримського півострова російськими окупантами.
Їхні мужні вчинки в ті важкі дні не зупинили окупацію й війну, однак виявили й надійно зафіксували факт російської агресії, назавжди засвідчивши, що Крим — це невід’ємна частина України.
Головний і найбільший мітинг на підтримку України біля будівлі Верховної Ради АР Крим у Сімферополі відбувся 26 лютого 2014 року. За різними підрахунками, у ньому взяли участь від 12 до 15 тисяч патріотично налаштованих кримських татар, українців та представників інших національностей.
Однак перші значні заходи спротиву сепаратистським діям кримчани почали чинити вже із середини лютого. Саме вони дозволили виявити, що за буцімто самостійними діями місцевої влади та «волевиявленням» місцевого населення стоять російські спецслужби та військові.
Тоді весь світ побачив, що захоплення росією Кримського півострова є окупацією частини міжнародно визнаної території України.
— Все починалось трохи раніше, — нагадав у вступній промові заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. — Керівники АР Крим почали часто їздити до Москви, в Криму почали з’являтися автомобілі без розпізнавальних знаків, які перевозили людей та зброю. З’явилось дуже багато мілітаризованих колон.
Вже 15 лютого та 23 лютого кримські татари провели два великі мітинги з вимогою звернути увагу на те, що відбувається в Криму і не допустити сепаратистських дій з боку представників місцевої влади.
Під час другого мітингу, приуроченого до роковин розстрілу лідера кримськотатарського національно-визвольного руху Номана Челебіджіхана, кримські татари висунули до міського голови Сімферополя вимогу в десятиденний термін демонтувати пам’ятник леніну і зробили заяву про недопустимість ухвалення Верховною Радою АР Крим будь-яких рішень сепаратистського характеру.
А вже 25 лютого почала поширюватися інформація про те, що лідер російської громади Криму сєргєй аксьонов збирає наступного дня сепаратистський мітинг біля Верховної Ради АР Крим з вимогою відділення від України і приєднання до російської федерації.
На протидію сепаратистам кримські татари й інші проукраїнські активісти вирішили провести своє зібрання, яке завдяки блискавично поширеній інформації та міцній згуртованості стало надзвичайно велелюдним.
26 лютого біля Верховної Ради АР Крим зібрались кільканадцять тисяч проукраїнськи налаштованих активістів з головною спільною вимогою — не допустити сепаратистських дій і зберегти територіальну цілісність України.
Після такого яскравого вияву громадянської свідомості та мужності кримчан російським окупантам не лишалось нічого іншого, як вдатися до відкритого силового сценарію захоплення влади в Криму.
Не спромігшись легалізувати відторгнення Криму через інспіроване спецслужбами «народне волевиявлення», окупанти були змушені діяти збройним шляхом.
Тоді весь світ остаточно зрозумів, що відбувається саме окупація Кримського півострова армією російської федерації. 2020 року на честь цієї події Указом Президента України встановили пам’ятну дату — День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Участь у заході взяли учасники акції протесту 26 лютого 2014 року та родини і побратими загиблих у війні з росією кримчан. Вони розповіли власні історії спротиву російській агресії й окупації в різних вимірах — від збройного та політичного до культурного й мистецького.
Про п’ять складових самоідентифікації кримськотатарського народу розповів заслужений майстер народної творчості України, голова громадської організації «Ель Чєбєр» кераміст Рустем Скибін:
— Це простір — земля, море, гори, повітря. Для нас це Крим. Це також відношення до внутрішнього простору — релігія, філософія. Третя — це мова, фольклор, музика. Четверта — фізичне тіло. І п’ята — це мистецтво, яке стосується візуальних образів, що формуються в Криму тим народом, що там мешкає.
Все це прагнуть знищити, викрасти і привласнити російські окупанти, які виступають мародерами і загарбниками не лише земель, але й культури, мистецтва, історії інших народів. У Криму це насамперед кримські татари.
Відгукнувшись на прохання кримських татар, які боронять Україну в лавах Сил оборони, Рустем Скибін розробив айдентику для кримськотатарських воїнів. Нарукавні знаки та патчі, образи і візуальне втілення, які він створив, засновані на культурній та мистецькій спадщині кримськотатарського народу.
— Перший патч я зробив загальновійськовий, і з нього почалась серія, яка продовжується за різними напрямками. Це піхота, авіація, розвідка, морська піхота, артилерія, — розповів він.
Збирати інформацію для зображень допомагали колеги і друзі Рустема Скибіна, історики. Це було непростим процесом, зауважив він, однак, саме це дозволяє відновлювати пам’ять кримськотатарського народу.
У межах заходу учасники вшанували пам’ять патріота і захисника України з Криму Геннадія Афанасьєва, який чинив спротив окупації півострова 2014 року. Незаконно ув’язнений і засуджений за сфабрикованою справою, він не визнав своєї вини на суді.
Повернувшись на вільну територію України, Геннадій продовжив боротьбу проти російської агресії в інформаційній сфері. А після початку широкомасштабного нападу рф він вступив до лав ЗСУ й віддав за Україну власне життя.
Мама і дружина Геннадія поділились спогадами про спротив російській окупації Кримського півострова і передали до музею речі захисника України.
Про свій досвід спротиву окупації Кримського півострова розповів також Володимир Балух, так само заарештований російськими окупантами за проукраїнську позицію за сфабрикованою справою.
— Цінність подій 26 лютого 2014 року в Криму полягає саме в тому, що вони засвідчили відсутність бажання людей, які проживають в Криму, на відхід до іншої держави, — наголосив Володимир Балух.
Не було жодного натяку на якесь скероване проти України волевиявлення народу, це були суто силові дії росії.
Ще однією родзинкою заходу стала розповідь Ісмаїла Рамзанова про унікальну акцію, під час якої в небо над Кримом підняли величезний кримськотатарський прапор. Пошитий у Краматорську, перед тим як злетіти над півостровом, він побував у багатьох містах України, засвідчуючи, що українці пам’ятають і продовжують боротися за визволення тимчасово окупованого Криму.
— Ми думали, чи варто його відправляти над Кримом? Він же не повернеться. Однак вирішили все ж підняти прапор над нашим тимчасово окупованим Кримом, щоб наші кримчани побачили, що ми боремось, — сказав Ісмаїл Рамзанов.
Після запуску сталося неочікуване — прапор пролетів майже до Ялти, але зрештою повернувся на територію вільної України. Нині Ісмаїл Рамзанов передав прапор на тимчасове зберігання до Національного музею історії України у Другій світовій війні. В музеї його зберігатимуть до перемоги і визволення Криму з-під окупації.
Завершили зустріч вшануванням пам’яті кримчан Айсана Сейдаметова, Ескандера Німетуллаєва, Геннадія Афанасьєва, які віддали своє життя, боронячи Україну від нападу російської федерації.
Фото Володимира Загребельного
