Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Перше в Україні наукове дослідження про відшкодування завданих війною збитків з’явилось понад два століття тому в Харкові. Його автор — науковець німецького походження, уродженець Харкова й випускник Харківського університету Петро Кеппен (1793–1864) — написав магістерську дисертацію з огляду на Наполеонівські війни, які сколихнули всю Європу. Син Петра Кеппена називав батька українським патріотом і наголошував, що науковець обстоював у дисертації тезу про обов’язок злочинця-агресора повністю відшкодувати всі збитки, завдані державі-жертві нападу та всім її мешканцям.
Про маловідому працю знаного харківського дослідника кореспонденту АрміяInform розповів доктор філософських наук, професор філософії Харківського національного медичного університету та Харківського національного університету імені Василя Назаровича Каразіна Володимир Абашнік.
Захистив дисертацію у 21 рік
Петро Кеппен, або правильніше Петро Кьоппен, бо німецькою його прізвище пишеться Köpрen, був універсальним ученим і фахівцем у багатьох різних галузях науки. Відомі його праці з географії, етнографії, права, статистики, історії, славістики. Народився він 230 років тому 1793 року в Харкові. Батько його був родом зі сходу Німеччини, з міста Шведта на річці Одер між Польщею та землею Бранденбург.
Приїхав до Харкова 1786 року, працював лікарем. Мати, Кароліна Іванівна Шульц, також була німкенею, донькою відомого харківського чиновника Івана або Йоганна Шульца, який відповідав у Харкові за декілька навчальних закладів. В одному з них, до речі, навчався майбутній засновник Харківського університету Василь Каразін.
Доволі рано Петру Кеппену як дитині з багатодітної родини довелось стати до праці. Уже 1806 року він почав працювати у креслярській управі Слобідсько-Українського правління, де до 1809 року пройшов шлях від підканцеляриста до колезького реєстратора. При цьому 1808 року 15-річним підлітком Петро Кеппен став вільним слухачем, а наступного 1809 року — студентом етико-політичного відділення Харківського університету.
Там він навчався до 1813 року, здобувши диплом кандидата етико-політичного відділення, після чого півтора року працював над магістерською дисертацією «Про відшкодування державою збитків, завданих війною». Після її захисту 1814 року Петро Кеппен отримав диплом магістра права або правознавства.
Чи не першим пише: Сковорода — український філософ
Німецькомовна дисертація «Про відшкодування державою збитків, завданих війною» лишилась менш відомою на тлі іншого наукового доробку дослідника через свою малодоступність. Сучасників і нащадків більше цікавили інші наукові розвідки Петра Кеппена — про Григорія Сковороду, про виноробство і торгівлю вином, про етнографію європейської частини російської імперії, про географію Кримського півострова.
Спілкуючись із молодшими сучасниками Григорія Сковороди, науковець продовжив першу лінію досліджень біографії та доробку видатного філософа, яка сформувалась у Харкові. Зокрема 1828 року він підготував невеличку працю «Про складання словника харківських письменників», в якому представив Григорія Сковороду як видатного харківського письменника і філософа.
В іншій роботі Петра Кеппена, опублікованій 1832 року, йшлося про виноробство і торгівлю вином. Дослідник узагальнив чимало цікавих фактів про виноробство в різних містах та при монастирях України у XVIII століття: в Чугуєві, Змійові, поблизу Лубен, Полтави, Переяслава.
У цьому контексті він згадує також про так звану Комісію із закупівлі угорського вина, в складі якої був також Григорій Савич Сковорода. Тут Петро Кеппен чи не найпершим з дослідників називає Сковороду саме українським філософом.
16 економічних і 6 юридичних тез про репарації
Магістерську дисертацію Петро Кеппен написав німецькою мовою. Вона має назву «Über die vom Staate zu leistende Entschädigung der Kriegsschäden» — «Про відшкодування державою збитків, завданих війною». Головною причиною її написання стали Наполеонівські війни, які справили колосальний вплив на всю Європу.
На жаль, дисертацію не було надруковано і до сьогодні зі змістом цього дослідження Петра Кеппена можна ознайомитись хіба що за його тезами і загальним переказом змісту у біографії науковця, написані його сином Фрідріхом (Федором) Кеппеном.
Тези дисертації латинською мовою мають назву «Theses ex Dissertatione: De reparatione damni per bellum illati a civitate ipsa praestanda» — «Тези з дисертації: Щодо відшкодування (або репарацій) завданих війною збитків, які має забезпечити сама держава».
Це чотири сторінки тексту, які, згідно з німецькою традицією, не відображали зміст самої дисертації, а доповнювали її. З огляду на це про зміст дисертації до віднайдення її повного тексту ми можемо судити лише опосередковано.
Складаються тези з двох блоків — економічного та юридичного. Економічна частина містить 16 тверджень, правнича — 6. З юридичних тез привертають увагу третя і четверта тези: «Закони мають бути адаптовані до економічного стану нації» і «Єдине декларативне тлумачення закону має вважатись істинним тлумаченням». Це досить важливі твердження як з точки зору юриспруденції, так і з точки зору економіки.
Батько Кеппен — український патріот
У біографії, написаній сином науковця Фрідріхом Кеппеном, зазначається, що Петро Кеппен був українським патріотом. У цій тезі присутнє чітке розрізнення між Україною й іншими частинами російської імперії. Вочевидь, Петро Кеппен завжди виявляв свою прихильність до України і приділяв увагу їй підвищену увагу.
Також біограф повідомляє про зміст дисертації батька, зазначаючи, що на тверде переконання науковця злочинець або злодій мусить повністю компенсувати або відшкодувати всі збитки, завдані ним певній державі та людям у ній.
Судячи з назви дисертації, тез та переказу її змісту Фрідріхом Кеппеном, механізм отримання компенсацій, на думку науковця, мав був таким: спочатку держава-агресор мусила сплатити репарації державі-жертві агресії, після чого постраждала від нападу держава мала відшкодовувати збитки своїм громадянам.
читайте також:
Маловідоме дослідження українського науковця з Харкова Петра Кеппена зберігає свою актуальність до сьогодні й укотре привертає увагу в контексті сучасної війни російської федерації проти України. Агресор, поза будь-яким сумнівом, зобов’язаний відшкодувати жертві нападу всі завдані війною збитки, а світова спільнота має створити всі необхідні умови, щоб змусити його до цього.
