Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…
До війни Ростислав навчався в університеті за спеціальністю «Видавничо-поліграфічна справа», працював графічним дизайнером, вебдизайнером та був взагалі не дотичний до війська, але в перші дні широкомасштабного вторгнення рф одразу став на захист своєї країни, залишивши високооплачувану роботу.
— На мою думку мінометник повинен бути стресостійким і не залежно від обставин виконати вогневе завдання, відстріляти визначену кількість мін за певний проміжок часу. З початком війни з мінометом я познайомився на Херсонщині. Одного разу під час виконання бойового завдання був дуже поганий зв’язок і над нами завис ворожий дрон і майже одразу, метрів за 100 від нас, приземлилася касета з боєприпасами і це була справжня така стресова ситуація. Проте ми успішно виконали свою роботу і повернулися в підрозділ, — пригадує старший навідник міномета окремого батальйону територіальної оборони Ростислав.
У більшості випадків воїну вдавалося вражати ворожий особовий склад, при цьому проводячи певну дорозвідку, обираючи вогневу позицію.
— В один момент я навчився розставляти певні пріоритети. Мотивація захищати свою землю йде від самого серця. Я з перших днів тут і це головне для мене та моїх побратимів. Жити цивільним життям я наразі не можу, можливо після війни щось зміниться. Я зараз відчуваю на собі велику відповідальність за кожне завдання, яке потрібно мені виконувати, аби влучно вразити визначені цілі. І від цього залежить не лише моє життя, але й життя і здоров’я моїх побратимів, — каже Ростислав.
Воїн свого часу зростав у патріотичному суспільстві серед національно-свідомих людей. І для нього не було іншого шляху, окрім цього, що він обрав.
— Одного разу під час виконання завдань на Херсонщині, біля каналів, на яких ворог займав позицію, ми вибрали місце, з якого було досить зручно вражати окупантів, ми туди виїжджали, успішно відпрацьовували і ми з хлопцями дуже пишаємося такою роботою, — усміхається воїн.
Військовий родом з Івано-Франківська. Наразі його з нетерпінням чекають рідні, зокрема, кохана дівчина, батьки та брат. Всі його друзі після широкомасштабного вторгнення разом з ним доєдналися до війська і пліч-о-пліч боронять нашу землю від окупантів.
Фото та відео автора та з особистого архіву українського захисника
