Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Цього тижня ЗС України звітували про ще одне досягнення. За дві доби — з 1 на 2 жовтня і з 3 на 4 жовтня — під час виконання вогневих завдань наші підрозділи знищили 95 артилерійських систем загарбників. За кожну добу по 48 та 47 артсистем відповідно. Це майже вісім повноцінних ворожих артилерійських дивізіонів 122-мм САУ 2С1 «Гвоздика». Такий добовий рекорд став можливим завдяки ефективній контрбатарейній боротьбі. В інші дні результативність також не була нижчою за показник у 20 одиниць.
Зі зведень Генерального штабу ЗС України зрозуміло, що в середньому щоденно окупанти втрачають від 25 до 30 гармат різного калібру, включаючи далекобійні артилерійські системи 152-мм САУ 2С19 «Мста», 203-мм самохідні гармати 2С7 «Піон», 240-мм самохідні міномети 2С4 «Тюльпан», РСЗВ БМ-21 «Град», БМ-27 «Ураган». Загалом, з початку широкомасштабного вторгнення російських загарбників в Україну, армія рф станом на 6 жовтня втратила майже 7500 тисяч одиниць артилерійських систем і РСЗВ.
Для загарбників артилерія є найголовнішим засобом ведення бойових дій
Військова доктрина рашистів спирається саме на вогневу потужність артилерії як основного засобу проведення наступу або стримування противника в обороні. Тож, коли під час вторгнення великі механізовані колони окупантів почали стикатися з жорстким спротивом і нищівними втратами особового складу і техніки, вони перейшли до більш звичної для них тактики випаленої землі. Користуючись значною перевагою в артилерії і боєприпасах, ординці стали просуватися виключно завдяки застосуванню вогняного валу по українських позиціях, водночас руйнуючи мирні міста і села, логістику та інфраструктуру країни. У такий спосіб вони діяли під час захоплення Сєвєродонецька, Лисичанська, Попасної, Соледара, Бахмута та інших міст, переважно на сході країни.
На початку широкомасштабного вторгнення російська армія мала на озброєнні 3080 артилерійських систем і 1100 реактивних систем залпового вогню. Причому переважна більшість артилерійських систем могла завдавати вогневого ураження на відстань від 15 до 28 кілометрів. Збройні Сили України значно поступалися в кількості далекобійної артилерії та артилерійських снарядів. Для порівняння, наприкінці минулого року загарбники витрачали від 30 до 60 тисяч снарядів щоденно проти 4–5 тисяч з нашого боку. Сьогодні інтенсивність витрачання снарядів у ворога впала до 20 тисяч за добу, з нашого боку підвищилася до 5–7 тисяч. Наші хлопці згадують, як під час боїв під Соледаром вони тримали позиції до тих пір, поки від них майже нічого не залишалося.
— Ворожа артилерія за два-три дні просто вщент «розбирала» всі наші інженерні споруди, — згадує аеророзвідник сержант Артем. — Причому вони не вели вогонь по конкретних цілях або якихось виявлених окремих об’єктах. Щільному обстрілу піддавалися просто окремі ділянки місцевості. Вони не шкодували снарядів. Щоб накрити спостережний пост чи бліндаж, орки випускали по три пакети «Градів», або цілий день навалювали 152-мм гарматами. Так, зазвичай це було не дуже влучно, але настільки щільно, що все в радіусі 1–2 км навколо нашого спостережника перетворювалося на випалену пустелю. Не маючи змоги де-небудь укритися, ми змушені були відходити на інші позиції.
Поява далекобійних артилерійських систем західного зразка змінила баланс сил на полі бою
Більшість артилерійських систем, які поставляють ЗС України наші західні партнери, мають дальність ураження на відстань від 30 до 40 кілометрів і більше. Насамперед мова йде про американські реактивні системи Himars, MLRS М-270, французьку 155-мм САУ Caesar, польську Krab, словацьку Zuzana, німецьку PzH 2000, британську AS-90, шведську Archer, американську причіпну гаубицю M777. Завдяки активному застосуванню цієї сучасної зброї і більш потужних та «розумних» боєприпасів до неї вже на початку серпня 2023 року вдалося досягнути паритету в артилерійському протистоянні з агресором. Причому навіть не маючи переваги в кількості артилерійських боєприпасів, ефективність дій нашої артилерії виявилася набагато кращою. Влучність вогню більш сучасних західних гармат та РСЗВ переважає артилерію російської армії, укомплектовану здебільшого радянськими зразками. Наприклад, відхилення від цілі боєприпасів системи Himars становить не більше ніж 5 метрів, а в російських аналогів РСЗВ «Смерч» — 170 метрів. Отже, вдається прицільно вражати не тільки бойову техніку, живу силу, а й пункти управління, склади, сховища та логістичні центри постачання російської армії, що розташовані далеко від передової. Все це значно знизило бойові спроможності російської армії, особливо в проведенні наступальних і штурмових дій, загальмувало їх просування на окремих напрямках фронту.
Наші гармаші переважають у контрбатарейній боротьбі
Ба більше, користуючись перевагами у дальності ураження і чіткою взаємодією з аеророзвідкою, нашим артилерійським підрозділам вдалося досягнути переваги над ворогом саме в контрбатарейній боротьбі. Якщо наприкінці минулого року в цьому показнику він дорівнював 5–7 знищеним артилерійським системам за добу, то сьогодні не опускається нижче за відмітку 18–20 одиниць. А ще є інші види російського озброєння, які були виведені зі строю артилерією ЗСУ. В цьому сенсі дуже показовим є зведення за 6 жовтня 2023 року. Крім того, що наші гармаші за минулу добу знищили 25 артилерійських систем та РСЗВ, вони перетворили на металобрухт разом з авіацією, танковими і протитанковими підрозділами 20 танків, 30 ББМ, 38 одиниць звичайної і спеціальної автотехніки окупантів. Отже, загальний рахунок втрат ворога тільки за добу становить 113 одиниць бойової і допоміжної техніки.
На складах зберігання рф на початку вторгнення було 13 985 артилерійських систем та 2700 РСЗВ. Не всі з них були придатні до відновлення. Нині українська артилерія знищує понад 400 систем ворога на місяць. Причому цей показник тільки підвищується. Якщо враховувати, що рф не виробляє серійно нові артилерійські системи, ця ланка буде найуразливішою в довгостроковій перспективі. За таких темпів росія може втратити наступного року можливість відновлювати і поповнювати кількість артилерії на фронті. І це дуже приємний факт.
Фото з відкритих джерел
