Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Військовий експерт Петро Черник заявив, що збиття таких БПЛА, як «шахед», являє собою великий виклик для систем протиповітряної оборони Повітряних Сил ЗСУ.
За його словами, труднощі у збитті таких безпілотників полягають у кількох ключових аспектах:
- Застосування вночі — безпілотні літальні апарати типу «шахед» часто застосовується вночі, коли важко візуально виявити їхню присутність. Це ускладнює завчасне виявлення та реагування на них;
- Низька висота — «шахеди» можуть летіти на дуже низькій висоті, що ускладнює їхнє виявлення радаром та системами радіолокації;
- Великий радіус дії — важко передбачити точний маршрут ворожих БПЛА, оскільки вони можуть здійснювати маневрові рухи на великій відстані від 1500 до 2000 кілометрів завдяки системам навігації в космосі;
- Зміна польотних завдань — росія має потенціал для зміни польотних завдань цих безпілотних літальних апаратів, що робить передбачення їхнього руху складним завданням для наших систем протиповітряної оборони;
- Використання річкових маршрутів — росія може змінювати місця запуску безпілотників, зокрема запускати їх з Криму через гирло річки Дніпро. Це ускладнює розпізнавання та відстеження апаратів. На великій відстані, особливо біля великої річки, радіосигнали можуть відбиватися від водяної поверхні, що робить радіолокаційне виявлення складним завданням.
— Хоча коефіцієнт збивання «шахедів» може сягати високих значень від 80% до 90% і навіть 100%, проривання все ж можливі. Тому наші системи протиповітряної оборони повинні постійно вдосконалюватися та адаптуватися до нових викликів, — наголосив Петро Черник.
Водночас експерт додав, що росіяни перенавантажують нашу систему протиповітряної оборони, коли одночасно запускають і «шахеди» на невисокій швидкості, і можуть бути пуски крилатих і балістичних ракет.
— Ми добре усвідомлюємо, що головне завдання все ж таки перехопити важкі ракети, бойові частини яких можуть варіюватися від 250 кілограмів, від того самого 3М14 «Калібр» до надважкої Х-22, котра може мати 960 кілограмів вибухівки. Де 50 кілограмів у безпілотнику, а де умовно 250 чи 500 кілограмів у бойовій частині ракети, то це неспівмірні між собою речі й наша протиповітряна оборона в обов’язковому порядку має боротися насамперед з важчими цілями, — підсумував військовий експерт.
