Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Про ЗСУ знають усі: вороги їх бояться, а українці непохитно вірять у силу і непереможність свого війська. У святковий день 1 жовтня військові, волонтери, активна громадськість та митці з’ясовували: що таке «ЗСУїзм»? Релігія, мистецький напрямок, таємний орден або нова зброя?
У Дніпрі, в Мистецькому провулку, ветеран російсько-української війни, митець Дмитро Коломойцев представив експозицію своїх робіт — символів Перемоги, кожен з яких є алюзією на ритуальні предмети і святині, які обов’язково присутні у будь-якій світовій релігії. Їхнє наповнення сенсом — це авторське бачення важливого у моменті сьогодення, яке потім неминуче стане загальновпізнаваними символами цих нелегких і героїчних часів. Визначні історичні постаті й символи славетної звитяги українців стоять поруч із героями сучасності, утворюючи Вівтар Перемоги.
«Як художник хочу зробити з увагою щось таке, щоб донести людству про те, що зараз відбувається. А відбуваються дуже потужні події — на наших очах йде боротьба добра зі злом. Причому, саме так, як це описують всі релігії. Я зробив деякі об’єкти, на яких можна сконцентрувати увагу, щоб це зрозуміти. Стосовно перспектив нової релігії — що з «ЗСУїзму» може надалі народитися? За сакральне значення експонатів я трохи не відповідаю, на мені лише художня частина — я брав дуже українські символи, які, за моєю версією, найкраще розкривають те, що відбувається. А релігійна концепція вже якось саморозповсюджується далі», — розповів Дмитро Коломойцев про свої роботи.
Часто мистецтво передбачає і програмує майбутнє, візуалізуючи картину завтрашнього світу. Про те, яким українці його бачать і щоденно творять, говорили відомі художники, поети, письменники, історики, музиканти, військові, капелани, волонтери, журналісти.
Під час виступів партнер Дмитра Коломойцева по творчому об’єднанню військовослужбовець Євген на псевдонім «Хтивий Каратєль», презентував окремі глави зі свої збірки «30 кроків нацифікації», яка незабаром вийде у друк.
Художній задум автора переміщує постаті класиків української літератури в реалії сучасної російсько-української війни, де Леся Українка, Василь Стус, Григорій Сковорода та інші митці словом і ділом б’ють ворога.
«30 кроків нацифікації» — це про 30 років української державності. Про покоління 30-річних, які народилися вільними у вільній країні й зараз б’ються за її майбутнє і свою свободу. Це про 30 минулих воєн з москалями, жодної з яких ми не програли — бо не втратили своєї ідентичності. Вільні українці, як і раніше живуть на своїй землі, впевнено тримають у руках зброю, а в голові — Заповіт, — розповів «Хтивий Каратєль». — 30 кроків — це голоси класиків і сучасників, які не відступилися від свого і поклали життя за те, щоб ми могли вільно і сміливо говорити про наше із ними спільне та важливе. 30 років ми крокували своїм шляхом — геть від хворої смертю імперії. рашисти зрозуміли, що силоміць затягнути нас у минуле не вийде, тому вирішили фізично винищити український народ війною – денацифікувати. Але зграя рашистів погано вчила «своєю» історію, яку насправді писали ми — українці. Ну що ж, як там кажуть: треба повторити. Ми розвалимо цей курник. Якісно і з гумором. Ось про це і є збірка «30 кроків нацифікації», — зазначив військовий митець.
Відомий журналіст Айдер Муждабаєв зазначив, що неофіційне гасло заходу та концепція Дмитра Коломойцева «Усе понад усе» якнайкраще відображає важливість історичного моменту та відповідальність, яка лежить на всіх, хто наближає українську перемогу.
«Те, що приходить Дмитру, є настільки природним, невимушеним, не штучним. Кожна його картина — це, напевно, прямий зв’язок з Богом і вони нас сьогодні тут зібрали разом не просто так», — зазначив Айдер Муждабаєв.
Бойовий настрій учасників історико-культурної дискусії бадьорим настроєм зарядив ансамбль ЗСУ «Назустріч Сонцю». Про фронтові будні його музикантів, «250 тонн західної зброї і боєприпасів» та важливу роль військових оркестрів — читайте найближчим часом на сайті АрміяInform.
Фото автора
