Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
«Якщо працює наша арта — значить рашистам буде …» — подібний вислів здебільшого ви можете почути лише в окопах у нашої піхоти, бо саме вони завжди чекають на артилерійську підтримку та бачать результати вогневого ураження противника не на екрані планшета аеророзвідки, а своїми очима.
Про особливості роботи ствольної та реактивної артилерії, які надають підтримку дій піхоти, ми поспілкувались із хлопцями з окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
— Зараз на нашій ділянці не дуже напружено, тому ми працюємо не повним складом. Щоб не перевантажувати особовий склад та берегти моторесурс техніки, ми виділяємо кілька розрахунків, які перебувають на цілодобовому чергуванні у визначених місцях та готові за лічені хвилини висунутися на вогневу позицію й уразити ворога. Ще частина особового складу й техніки перебуває в резерві у місцях своєї дислокації, а решта відпочиває та займається поточними справами забезпечення життєдіяльності, — розповідає командир реактивно-артилерійського взводу Володимир. — Зазвичай ми працюємо по скупченнях особового складу та техніки ворога серіями з кількох снарядів при отриманні інформації від аеророзвідки. Кілька місяців тому нам вдалося за раз знищити кілька десятків окупантів та склади БК під час їх підготовки до наступу. Тоді ми зробили кілька залпів. Наша робота допомагає зберегти життя хлопцям і дівчатам, які перебувають безпосередньо на лінії зіткнення, бо після своїх втрат росіяни або зовсім відмовляються від наступу або роблять це набагато слабше.
Далі ми завітали до розрахунку самохідної артилерійської установки 2С1 «Гвоздика». За фронтовими мірками вони створили собі непогані умови для проживання, тож перебувають поруч із бойовою машиною і постійно напоготові до відкриття вогню. До речі, під час одного з ворожих обстрілів уламки снаряду, що вибухнув у повітрі, пробили легку броню машини, але не зачепили жодного механізму, тож тепер «комфортне» укриття обладнали й для своєї самохідки.
— Наш підрозділ переважно становлять мобілізовані, які прийшли у військо від самого початку російського широкомасштабного вторгнення та, незважаючи на відсутність у багатьох військового досвіду, швидко опанували свої військові спеціальності. Наприклад, я в цивільному житті учитель фізкультури, — наголошує старший офіцер на батареї Олександр. — Наразі інтенсивність нашої роботи залежить від дій противника. Останні кілька діб, а особливо сьогодні, коли йде дощ, ворожа активність у районі нашої відповідальності дещо зменшилася, тож і ми можемо, як кажуть, трохи перепочити. Завдяки майстерній роботі наших підрозділів РЕБ (артилеристи їх вважають одними з найкращих у ЗСУ. — Авт.) невеличкі ворожі дрони типу «Мавік» до нас не долітають, й відповідно ми завдяки маскуванню поки що не відкриваємо вогонь, тому відчуваємо себе у відносній безпеці. У роботі нам дуже допомагає аеророзвідка. Завдяки їх корегуванню ми можемо значно зменшити витрату боєприпасів та покращити якість ураження цілі. Також великим бонусом є наявність спеціалізованих програм, які значно пришвидшують нашу роботу та покращують розрахунки. Про нашу роботу зі знищення ворога схвально відгукується піхота, тож вважаємо, що навчилися добре бити окупантів.
Хлопці мріють скоріше звільнити тимчасові території України і повернутися додому, але лише після того, як на нашій землі не залишиться жодного окупанта, а український прапор замайорить над її кожним клаптиком.
Фото автора
