У Чернігові оголосили вирок місцевому блогеру Григорію з ніком «Звичайний хлопець», який на своєму YouTube-каналі розповідав, як чинити опір співробітникам ТЦК. Про це йдеться у вироку…
За даними МКІП, з початку широкомасштабного вторгнення в Україні внаслідок російської агресії пошкоджено або зруйновано 763 об’єкти культурної спадщини. Однак це не всі українські культурні втрати — на окупованих територіях росіяни вже провели понад 70 незаконних археологічних розкопок і планують ще 100. У такий спосіб українців позбавляють тих пластів культури та історії, які не були вивчені досконально і відтепер втрачені назавжди. Окупанти розікрали фонди музеїв на окупованій території, як-от, наприклад, Херсонський краєзнавчий музей чи Кам’яну Могилу на Запоріжжі, а також витягають цінності із землі вздовж траси Таврида та в Херсонесі Таврійському, який входить до світової спадщини ЮНЕСКО. Які пам’ятки нині перебувають у зоні ризику та що робить Україна для захисту власної культурної спадщини? Про це йшлося під час заходу в Медіацентрі Україна — Укрінформ.
— Наразі російські організації проводять незаконні археологічні розкопки на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму, — розповіла археологиня Інституту археології Національної академії наук України Евеліна Кравченко. — Змінюється історичний ландшафт городища Херсонеса Таврійського внаслідок будівництва так званого археологічного парку «Новий Херсонес». Пам’ятка археології стає ідеологічно забарвленою і використовується для пропагування викривленої історії рф і християнства східного обряду. Сам Херсонес використовується для проведення фестивалю опери і балету, для чого прямо на самому городищі влаштовано сцену. Крім того, зараз фермери на окупованих територіях, користуючись безкарністю, масово зносять кургани.
Водночас вона назвала три категорії культурних та археологічних втрат через відверте пограбування росіянами культурно-історичних об’єктів України:
· перша категорія — речі, здобуті в процесі розкопок російськими установами, тобто речі, які добувалися росіянами з 2014 року в Криму і добуваються зараз (це речі, які відсутні у правовому полі України, але вони існують на рівні звітів про археологічні розкопки);
· друга категорія — речі, переміщені з пограбованих українських музеїв (Херсона, Запоріжжя, Луганська, Донецька) до Криму, які вивозять в Росію під виглядом виставок і, ймовірно, далі — до приватних аукціонів та колекцій;
· третя категорія — речі, отримані приватними особами внаслідок метало-детекторних розкопок, тобто внаслідок діяльності «чорних археологів», (імовірно, збуваються на нелегальних аукціонах і не потрапляють до музейних фондів).
За словами Евеліни Кравченко, більшість того, що відбувається на окупованих територіях і в Криму, — це процеси, де відсутня українська юрисдикція.
— Українські закони туди не дістануться навіть після деокупації. Нам необхідно задіяти міжнародне право, щоб повертати вивезені речі або впливати на їх переміщення. Що стосується розкопок, це тисячі об’єктів після траси «Таврида», Кримського мосту, а розкопки в Херсонесі Таврійському перевищують за своїм масштабом всі інші. Речі виймалися із землі без жодної фіксації. Можна говорити про сотні тисяч речей тільки в Херсонесі. А якщо про Крим — то це мільйони речей, добутих під час археологічних розкопок, які проводили організації, — підкреслила вона.
Об’єкти археології — це науковий і культурний ресурс країни, вони є частиною регламентів щодо забудови. Зокрема, це елементи ландшафту, кургани, міські поселення, древні конструкції, інші пам’ятки, які видно в рельєфі, культурні об’єкти. Все це підлягає руйнуванню під час забудови російськими окупантами.
— Захопивши Крим, рф розпочала масштабну кампанію з економічно невиправданого будівництва, яке мало на меті або пропаганду, або створення військової інфраструктури для подальшої військової агресії в бік України. Яскравий приклад — траса «Таврида», збудована практично за рік. Етап проєктування, зокрема, археологічні розвідки становили ще рік. Відповідно ґрунтові дослідження не проводились належно, ніхто не вивчав, які культурні шари можуть бути знищені в процесі будівництва, крім вже відомих пам’яток, — зазначив експерт з питань охорони культурної спадщини Регіонального центру прав людини Андрій Луцик.
Як зауважив експерт, будівництво відбувалося дуже швидкими темпами, для археологічних робіт залучалися археологи мало не з усієї росії, тому що потрібно було за один археологічний сезон розкопати квадратні кілометри культурного шару.
На думку юристки Регіонального центру прав людини Дарини Підгорної, українське законодавство все ще не ефективне і не готове до боротьби з нищенням української культури, хоча Україна і ратифікувала дві конвенції, покликані захистити українські пам’ятки. Зокрема, якщо говорити про Конвенцію 1954 року, вона передбачає заборону проведення археологічних розкопок на окупованій території для держав, які їх окупували.
