Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Україна, яка до початку великої війни не мала великого флоту, змогла нав’язати такій собі «другій армії світу» протистояння на морі і почала диктувати умови. Про одну з нещодавніх успішних операцій, а саме атаку українського морського дрону на російський ВДК (великий десантний корабель. — Авт.) «Олєнєгорскій горняк» кореспондент АрміяInform говорив з дослідником військової історії, техніки та озброєння, доктором історичних наук, професором Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрієм Харуком.
— 4 серпня від самого світанку ми спостерігали за черговим «гєраічєскім подвігом» організованого злочинного угруповання «чєрнаморскій флот» — спробою відбити атаку надводних дронів на порт Новоросійськ. За повідомленнями офіційних осіб шишкостану, «всє безекіпажниє катєра унічтожени». Але, як кажуть, є нюанс… Принаймні один з них поцілив у лівий борт (ближче до кормової частини, саме там, де розташоване машинне відділення) великого десантного корабля «Олєнєгорскій горняк». Тепер абревіатуру «ВДК» можна розшифровувати як «великий дірявий корабель», — не без сарказму почав нашу розмову Андрій Харук.
— Андрію Івановичу, розкажіть про корабель, який став жертвою співпраці СБУ і ВМС ЗСУ.
— Представники мого покоління мають пам’ятати, як за часів совдєпії цінувались імпортні товари з країн «соціалістичного табору». Здебільшого вони були на голову якісніші за сумний совєтскій ширвжиток. «Олєнєгорскій горняк» — саме такий імпортний товар.
З другої половини 60-х років минулого століття корабельня Północna у польському місті Гданськ масово постачала радянському ВМФ середні десантні кораблі проєктів 770/771/773. Вони відзначались не тільки непоганими тактико-технічними характеристиками, але й високою якістю. Тож, коли совдєпії знадобився великий десантний корабель для заміни плавзасобів проєкту 1171, новий виріб замовили у поляків. Так з’явився проєкт 775, до якого й належить обговорювана нами жертва.
— Яким є основні характеристики даного плавзасобу?
— Корабель завдовжки 112,5 м має вантажний трюм, довжина якого становить 95 м, в який можна вмістити десять танків, або ж іншу техніку загальною масою до 500 тонн. В кубриках для десанту можна розмістити 340 військовослужбовців. Ще однією характерною рисою є потужне (як для кораблів такого класу. — Авт.) озброєння. Крім двох спарених 57-мм артустановок, покликаних захищати судно від повітряних і морських атак, є ще й дві 40-ствольні пускові установки «Градів» (із загальним боєкомплектом на чотири залпи), призначені для обстрілу берегових цілей у районі висадки десанту. Додайте до цього надійні дизелі «Згода-Зульцер» (випускались у Польщі за швейцарською ліцензією. — Авт.). Словом, корабель вийшов непоганим для свого часу.
Не дивно, що совєти замовили аж 28 таких ВДК, перший з яких отримали у 1974 році, а останній — у 1991-му, за якийсь місяць до краху СРСР. Будували їх трьома серіями (відповідно, 12, 13 і три кораблі), які дещо відрізнялись між собою. Один з кораблів у 1979 році передали Ємену, решта ж благополучно дослужила до «лихих 90-х».
Кораблі проєкту 775 служили на всіх чотирьох флотах. Один із чорноморських ВДК цього проєкту — «Костянтин Ольшанський» — внаслідок поділу флоту потрапив до ВМС України, де успішно служив, аж поки в 2014 році не був захоплений в Криму окупантами. Донедавна у строю «ваєнна-марского флоту» рф залишалось 15 кораблів. По чотири з них були приписані до Північного, Балтійського і Чорноморського флотів, а три — до Тихоокеанського.
«Ропухи» (а так позначається проєкт 775 в натовській класифікаці. — Авт.) брали активну участь у «сирійському експресі», доставляючи зброю і боєприпаси диктатору Асаду. Напередодні широкомасштабного вторгнення росіяни перегнали в Чорне море додаткові десантні кораблі цього проєкту, і серед них — «Олєнєгорскій горняк» та «Гєоргій Пабєдоносєц» з Північного флоту і «Корольов» (на честь міста, а не конструктора. — Авт.) — з Балтики. Усі вони брали активну участь в агресії проти України, а два з них («Новочєркасск» і «Цезарь Куніков». — Авт.) зазнали ушкоджень 24 березня минулого року під час удару українською «Точкою» по порту тимчасово окупованого Бердянська (коли був знищений ВДК «Саратов» проєкту 1171. — Авт.).
— І ось тепер надійшла черга «Олєнєгорского горняка»…
— Влучання катера, начиненого вибухівкою, маса якої становить, за різними оцінками, від 200 до 450 кг, можна порівняти з влучанням торпеди. Оскільки сталось це поблизу бази, то на допомогу недобитку прийшли буксири, які й дотягли його до причалу. Так і стоїть він там — підпертий буксиром, надовго виведений зі строю.
Додамо до цього, що «Азов» (між іншим, один з наймолодших кораблів цього типу — 1990 року випуску; «Олєнєгорскій горняк» — найстаріший з тих, які ще залишались в строю, 1976 року. — Авт.) і ще один неідентифікований корабель проєкту 775 стоять на безнадійному ремонті у Севастополі: виявилось, що придбані в 2019 році запасні форсунки для дизелів «Згода-Зульцер» — браковані, а нові через санкції дістати ніде…
Ураження корабля «Олєнєгорского горняка» дроном-камікадзе
— Що ж означає втрата, бодай тимчасова, ще одного ВДК для воєнних планів рашистів?
— Звісно, росіяни вже й не мріють про якісь великомасштабні десантні операції. Завдання десантних кораблів тепер інше — працювати на Керченській поромній переправі, компенсуючи зменшену пропускну спроможність Кримського мосту. І ось в цьому сенсі втрата «горняка» — досить серйозний удар по логістиці. Додамо до цього, що внаслідок атаки зазнали пошкоджень об’єкти експортного нафтового терміналу в Південній Озерейці під Новоросійськом. І, до речі, у «відбитті» атаки українських дронів брав участь протидиверсійний катер «Суворавєц». Хтось бачив його після нічного бою? Тепер навіть у Новоросійську агресор не може почувати себе спокійно.
Наостанок, як тут не перефразувати слова з відомої пісеньки: «Ей, „горняк“, ти слішком долго плавал»…
Буксирування підбитого корабля «Олєнєгорского горняка» до порту Новоросійська
