Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
За тиждень, 11-12 липня, у столиці Литви Вільнюсі відбудеться саміт країн-членів Північноатлантичного Альянсу. Очікується, що він буде зосереджений на Україні та її відносинах з оборонним військовим альянсом, що безпосередньо вплине на безпекову ситуацію в Європі.
Однак питання формату, умов, часу приєднання України до цієї організації досі не має визначеної відповіді. Якою вона може бути і чому саме зараз той момент, коли НАТО зацікавлене в Україні не менше, ніж Україна в Альянсі, — обговорили в Українському кризовому медіацентрі під час дискусії «Від Вільнюса до Вашингтона: який саміт НАТО стане історичним?».
У дискусії взяли участь голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу народний депутат України ІХ скликання Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету ВР України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва народний депутат України ІХ скликання Олександр Мережко та голова правління Українського кризового медіацентру, Надзвичайний і Повноважний Посол України Валерій Чалий.
Залишити Україну далі у сірій зоні поза військово-політичним об’єднанням означає заохочувати росію до агресії
Під час обговорення Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що її надзвичайно тішить те, що в Україні порушують важливі питання європейської та євроатлантичної інтеграції, що українці досить глибоко намагаються зрозуміти процеси, які там відбуваються. За її словами, переважна кількість українців підтримують членство в ЄС і НАТО, що ще кілька років тому їм здавалося фактично неможливим. На її думку, це означає, що сьогодні нарешті політикум не повинен проявляти лідерство у формуванні цієї підтримки, а реалізовувати волю українського народу, покладаючись на цю підтримку.
— Сьогодні ведеться робота як на законодавчому, так і на парламентському рівнях влади і громадському рівні. Ці три складові традиційної і нестандартної публічної дипломатії мусять дати результат. Так, як нам вдалося досягти результату, коли ми усі разом активно працювали над досягненням кандидатського статусу України. Я вірю, що нам вдасться досягти й рішення цьогоріч розпочати перемовини про членство з Європейським Союзом, і зробивши «домашню роботу», і продовживши роботу з лобіювання цього питання у столицях країн — членів ЄС, — наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона переконана, що без членства України в Альянсі надалі не можна говорити про стійкий і тривалий мир на європейському континенті та у світі загалом.
— Залишити Україну далі у сірій зоні поза військово-політичним об’єднанням країн вільного світу, попри те, що ми переможемо у цій війні, – означає заохочувати росію, у якому б вигляді вона не опинилася після поразки в цій війні, до відновлення своїх імперіалістичних і колоніальних намірів щодо України. І далі, через роки або десятиліття пробувати знову атакувати Україну. У такому разі, як на мене, країнам вільного світу знову доведеться максимально вкладатися в те, щоби допомогти Україні протистояти цій агресії.
Водночас ми на власному досвіді бачимо, що росія розуміє лише мову сили і мову єдності. Якщо Україна буде частиною Альянсу, то навіть така цинічна річ, як економічна вигідність не вкладати так багато в захист України з боку наших партнерів, теж стане аргументом на користь її членства у НАТО. Так само ми розуміємо, що росія не наважиться атакувати Альянс лише за умови єдності й дотримання спільних цінностей, на яких його побудовано. Саме це має проторувати шлях України до НАТО, — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона зазначила, що приєднання України до Північноатлантичного альянсу дасть змогу самому Альянсу вести будь-які перемовини щодо безпеки в регіоні більш впевнено.
— Наш досвід, на жаль, це кривавий досвід, якого набувають сьогодні Збройні Сили України, Сили оборони України — це велика частка знань, якими ми сьогодні вже можемо ділитися із країнами Альянсу. Від воєнної тактики до протидії кіберзагрозам, інформаційним загрозам, відповідно до тих даних і тих напрацювань, які має Україна, — зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
З огляду на це вона зазначила, що очікування України наразі такі, що рішення стосовно нашого членства в Альянсі необхідно прийняти уже у Вільнюсі, аби не повторити драматичної помилки, здійсненої у 2008 році під час Бухарестського саміту, а дати чітке розуміння формули того, у який спосіб Україна буде долучена до Альянсу в майбутньому.
За умови ухвалення політичного рішення щодо членства України, росія буде змушена це проковтнути
— Коли ми говоримо про наші очікування, маємо розуміти, що протидія прийняттю цього історичного рішення лежить у двох площинах, з якими ми маємо працювати. Частково ми маємо говорити про те, що все ще в деяких столицях країн — членів Північноатлантичного Альянсу є певний острах, що крок щодо надання Україні чіткої формули щодо членства і надалі якимось чином буде провокувати росію. Для нас, українців, це виглядає безглуздо. Бо ми розуміємо, що росії не потрібно жодних приводів, щоб бути спровокованою, — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона зазначила, що росія сама знаходить приводи, сама на них реагує і так само може «пасувати» перед рішучими діями інших країн.
— Ми бачимо, що росія просто «проковтнула» членство Фінляндії у Північноатлантичному альянсі. Не йдеться про її занепокоєння розширенням Альянсу. Ми бачимо, що росія не дуже «вередує» продовженням шляху Швеції до НАТО. І точно так само, за умови ухвалення політичного рішення, за умови чіткого розуміння формули цього рішення стосовно України, росії доведеться це так само проковтнути це рішення і миритися з новою реальністю. Нам треба це донести до тих столиць, де насправді цього усвідомлення ще немає, — зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Друга площина, як зазначила Голова парламентського комітету з питань інтеграції України до ЄС, —це те, що Україна, так само як Фінляндія і Швеція, може і має оминути етап надання Україні Плану дій щодо членства.
— Я абсолютно згодна із цим, тому що формула інструменту Плану дій щодо членства вироблялася у зовсім інших умовах в інший час. І сьогодні вона може бути незастосована до тих країн, які ідуть через політичний шлях долучення до Альянсу. Але разом із тим, ми маємо розуміти, що, на жаль, не на усіх рівнях Україна є взаємосумісною із країнами НАТО. І ми можемо дійсно щиро, абсолютно обґрунтовано сьогодні пишатися тим, які ми маємо Сили оборони — єдині у світі, які зуміли за короткий час ефективно опанувати використання найрізноманітнішої зброї натівських стандартів, і ми сьогодні нею послуговуємося завдяки допомозі наших партнерів. Але водночас ми маємо усвідомити, що є ще серйозна домашня робота, яка має спричинитися до нашої взаємосумісності із країнами Альянсу не лише у питанні функціонування Збройних Сил України, а й щодо трансформації багатьох наших структур…, щоб ми могли розраховувати ось на цей політичний шлях, — зазначила Голова парламентського комітету з питань інтеграції України до ЄС.
Альянс має розглядати Україну не як проблему для НАТО, а як вирішення проблеми
Голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва народний депутат України ІХ скликання Олександр Мережко зазначив, що спочатку має бути політичне рішення, тому що Україна довела свою спроможність, боєздатність і потрібність для НАТО.
— Ми намагаємося переконати наших партнерів, використовуючи аргументи, що для НАТО Україна не менше потрібна, між НАТО для України. Чому це надзвичайно важливо? Є кілька причин для цього. Насамперед це власне той урок, який треба було винести за останні 5-10 років, і звучить він, до речі з уст одного із західних політиків так: «зона невизначеності стратегічної, політичної, сіра зона, створює додаткові заохочення та мотиви для потенційно агресора». Тому треба, щоб Україна приєдналася до НАТО якомога швидше. І це в національних інтересах країн НАТО, — сказав Олександр Мережко.
Він також зазначив, що партнерам НАТО треба розглядати Україну, як спосіб вирішення проблеми агресії.
— Треба розглядати Україну не як проблему для НАТО, а як вирішення проблеми. Так я кажу на зустрічах із партнерами за кордоном. Якомога скоріший вступ допомагає створити повноцінну, завершену систему безпеки в Європі і в усьому світі загалом. По-друге, Україна показала, що для неї європейські цінності, питання європейської безпеки, її архітектура — не порожні слова. Ми боремося за це, захищаємо цю систему, тому наш вступ значно посилить Альянс. Для нього це буде поштовхом нової енергії, яка значно посилить НАТО і роль Альянсу, який спрямовано на захист, — вважає Олександр Мережко.
На його думку, росія — досить агресивна імперія, наразі вона перебуває в занепаді, і всіх чекають доволі складні часи, коли будуть посилюватися тенденції розпаду цієї імперії. До цього треба бути готовими, і тому Україна також повинна бути повноправним членом НАТО.
Щодо очікувань від Вільнюського саміту НАТО він зазначив, що наразі наше завдання — отримати щось більше, ніж мінімум, тобто ніж так звана політика «відкритих дверей», формулювання, яке виникло під час того ж сумнозвісного саміту у Бухаресті 2008 року.
— Нашим ідеальним варіантом є, звісно ж, запрошення. На яке для України також очікують парламенти, зокрема Естонії. Мені сподобалася їхня резолюція про те, що вони очікують саме запрошення для України до НАТО. Ми намагаємося залишатися реалістами, але боремося за це до останнього. Ми не знаємо, яке буде формулювання. Дуже позитивним індикатором, як на мене, є такий факт: до заяви про те, що Україна має отримати «Чіткий шлях до НАТО», долучилися представники парламентів 21 країни членів НАТО, — каже Мережко.
Чіткий шлях — це мається на увазі формулювання про ухвалення принципового політичного рішення про те, що Україна стає повноправним членом НАТО. Може залишатися питання модальності і питання таймінгу, тобто коли і в який спосіб. Але має бути чітке політичне рішення щодо членства.
Друге питання — питання гарантій. Тобто що Україна має отримати до того, як ми станемо членом НАТО. Є певний супротив, адже саме питання гарантій має чіткий юридичний підтекст відповідальності. Нам треба наполягати, щоб на Вільнюському саміті було використано саме цей термін. І гарантії мають бути саме від ядерних країн.
— Ми використовуємо всі можливі механізми міжпарламентської співпраці для того, щоб переконати наших союзників. Насамперед Сполучені Штати. Розуміємо, що рішення приймається консенсусом, і для США дуже важливо підтримати цей консенсус, щоб остаточне формулювання спиралося на консенсус. Боротьба триває, і я налаштований досить оптимістично, — додав Голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Китай не висловлює офіційної позиції щодо членства України
На запитання, чи можуть вплинути на рішення США щодо вступу України в НАТО зустрічі з послом Китаю у Вашингтоні, візит Генсека НАТО в Китай, чи будь якісь інші думки третіх країн, Голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва відповів, що не бачить перешкоджань Україні з боку КНР.
— Зрозуміло, що в США і в КНР своя історія взаємовідносин. Але я переконаний, що тут треба керуватися справжніми національними інтересами країн НАТО і США. А щодо позиції Китаю, то принаймні офіційно вони не висловлюють свою позицію щодо членства України в НАТО, — відповів Олександр Мережко.
Якщо Україну запросять до членства це стане проявом сили Альянсу
Що буде, якщо голос багатьох країн, які виступають за найшвидше прийняття України у НАТО, не буде почутий? Над цим питанням розмірковував Голова правління Українського кризового медіацентру, Надзвичайний і Повноважний Посол України Валерій Чалий.
— По-перше, НАТО покаже свою слабкість. На це і був спрямований путінський шантаж. Спочатку була нерішучість у діях стосовно Фінляндії і Швеції. Потім з’явились рішучі кроки і лідерство США. Отже, з Фінляндією все відбулось, і зі Швецією відбудеться. Водночас, якщо Україну запросять, це стане для Альянсу проявом сили. До того ж це буде додатковий елемент у структуру формули миру, яка зараз озвучена від України, — сказав Валерій Чалий.
Він також спрогнозував, що в разі, якщо Україна не отримає перспектив на членство в НАТО, може скластися ситуація пошуку рішення свого захисту самою Україною. Зокрема можуть збільшитися голоси щодо повернення ядерної зброї, і політичні партії, які це проголосять, дістануть підтримку людей, НАТО ж отримає скептичні настрої від українського суспільства.
Тож допоки напередодні проведення саміту НАТО у Вільнюсі проходять фінальні узгодження політичного рішення стосовно умов і часу запрошення України стати членом НАТО, український народ, Сили оборони України роблять усе можливе, щоб наші партнери продемонстрували лідерство, відповідність новим викликам і загрозам та ухвалили історичне для України й Організації Північноатлантичного Договору рішення.
Саме це, на думку спікерів, буде правильним та потужним сигналом для російських загарбників, щодо втілення формули перемоги України та встановлення справедливого та довготривалого миру в Європі.
Фото автора
