Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…
95-та окрема десантно-штурмова бригада завжди славилася не тільки на всю Україну, але й на весь світ своїми мужніми героями та безстрашними захисниками. Кореспондентці АрміяInform вдалося заїхати на спостережний пункт легендарної бригади та поспілкуватися з невтомними десантниками, які обороняють позиції на відстані 150 метрів від ворога.
— Наше головне завдання на цій позиції — вести постійне спостереження. Ситуація доволі складана. Кожні дві-три хвилини ми дивимось у бінокль, щоб не зайшла ворожа диверсійно-розвідувальна група. Ми розуміємо, що після нас стоїть багато наших хлопців з інших підрозділів, а ми, як той самий «нуль», повинні спостерігати й відбити цю сволоту назад до їхніх боліт, — розповідає один із захисників з позивним «Херсон».
Рашисти не покидають своїх спроб здійснювати провокації. Під час спілкування з десантниками, обстріли з артилерії та мінометів вщухали максимум на хвилину, а безпілотники в небі літали весь час.
— Про будь-які зміни в обстановці ми одразу доповідаємо командуванню, — доповнює один із побратимів «Херсона». — Останнім часом ситуація стає більш напруженою. Є певні складнощі, але ми все одно справляємось з ними та тримаємо оборону. На наші позиції вони дістають з РПГ-шок, але оскільки ми постійно максимально зосереджені, то вони ще не проривалися сюди. Звичайно, інколи намагаються ДРГ противника зайти, але ми одразу поповнюємо ними ряди «хороших рускіх».
Також, один із захисників каже, що тактика ворога постійно змінюється. Учора вночі москалі здійснювали обстріли фосфорними снарядами, а вранці скинули зі своїх БПЛА речовину з отруйним газом, яка вражає очі та органи дихання.
— Коли вони роблять такого роду провокації, то ми одразу ховаємось. Пізніше, коли цей газ починає розсіюватися, а ми виходимо з укриття, то все одно очі трішки сльозяться, а в горлі відчувається першіння. Але, в нас така робота — виганяти чортів назад до пекла, тому ми вже звикли до цього. Свої бойові завдання виконуємо двічі або тричі на день. Працюємо в основному з РПГ та автоматів, бо тут вже рукою сягнути до окупантів, — сказав військовослужбовець Олександр.
Десантники на своїй позиції облаштували все так, ніби це не лінія зіткнення, а ціле підземне місто. Попри те, що обстріли відбуваються постійно, а противник не покидає спроб здійснювати провокації, герої 95-ї бригади жартома кажуть, що найгірше, що є на їхній позиції — комарі.
— Ось комарі тут насправді ускладнюють нам роботу, — сміючись говорить «Херсон». — Ми впевнені у тому, що жодний орк не опиниться на цих позиціях так, які вони собі уявляють. Нас усіх мотивує те, що в кожного є родина та діточки. Тому ми зробимо все і навіть більше, щоб жодна українська дитина більше не ховалася від сигналу «Повітряна тривога» чи, не доведи Господь, чула свист ракети.
Фото автора
