Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Івано-Франківська окрема бригада територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського вже понад рік стримує натиск російських окупантів на одному зі східних напрямків нашої держави. Мужні воїни з Прикарпаття не лише відбивають атаки ворога та зупиняють його на своїй ділянці, але й змушують добряче окопуватися те переходити до оборони. Кореспондент АрміяInform побував на командному пункті окремої бригади ТрО та поцікавився в її командира полковника Володимира Мартинюка, які завдання зараз виконують прикарпатські військовослужбовці на передовій, а також про мотивацію підлеглих.
— Пане полковнику, розкажіть, будь ласка, як і де Івано-Франківська бригада Сил територіальної оборони ЗСУ нині виконує завдання? Як себе поводить ворог та яку тактику він застосовує?
— Бригада виконує завдання на Запорізькому напрямку, основне її завдання — це утримання оборони на визначених рубежах. Тактика ворога наразі незмінна, росіяни періодично застосовують авіацію, артилерію, танки та бронетехніку, котрі є у них в наявності, не дають нам розслаблятися. Практично постійно дошкуляють снайперські групи, десь ворог діє інтенсивніше, десь зайняв оборону. На нашому напрямку, у більшості випадків, найбільший коефіцієнт обстрілів припадає саме на наші підрозділи. Ми ж, зі свого боку, не даємо ворогу жодних шансів на прорив.
— Розкажіть, будь ласка, про себе: де раніше служили і як стали командиром бригади тероборони?
— Я проходив службу в багатьох військових частинах Збройних Сил України, а на момент широкомасштабного вторгнення росіян в Україну був на пенсії. Проте одразу ж з’явився до місцевого ТЦК і СП та вже 25 лютого 2022 року був призначений заступником командира бригади ТрО з бойової підготовки. На той час у мене було розуміння, що потрібно робити, і я поставив собі за мету — навчити особовий склад, передати їм свій досвід, щоб спільними зусиллями перемогти нашого ворога.
Наші воїни — без перебільшення і високопарних слів справжні патріоти своєї країни, я пишаюсь ними без перебільшення і горджусь, що я їхній командир.
— У вас в бригаді більшість — мобілізовані офіцери та сержанти. І не з чуток знаю, що особливу увагу ви все ж таки приділяєте сержантському складу, так?
— Я колись проходив строкову службу. Тож, починав із солдата, а сьогодні вже полковник — пройшов всі щаблі військової служби, і знаю проблематику рядового та сержантського складу не ззовні, а зсередини. Разом з тим скажу, що основним завданням сержантів є управління рядовим складом і сержантами, які є не на посаді. Якщо ж беремо за модель НАТО, то основним завданням офіцера є планування, а вже на полі бою, як виконавець, він управляє сержантами. І оця модель потроху впроваджується в українській армії, зокрема нашій військовій частині. Сержант — це насамперед друг, наставник, який допоможе розібратися в тих чи інших проблемних питаннях тому, хто раніше не мав стосунку до війська. На всіх військовослужбовців просто фізично не вистачить офіцерського складу, який міг би взяти на себе цю роботу.
— Як, на вашу думку, повинні сьогодні діяти українці, аби пришвидшити нашу перемогу?
— Напевно, дуже важливо запитати себе: яка участь кожного з нас у тому, щоб ми стали дійсно незалежні. Безперечно, можна знайти тисячі причин, аби не піти воювати проти російського окупанта. Проте зараз дуже важливо визначитися: або ж ми, або ж ніхто. Замість нас ніхто не прийде воювати, наші проблеми ми вирішуємо самостійно. Так, нам допомагають фінансами, нам допомагають озброєнням, але жодні іноземні солдати чи миротворці сюди не прийдуть допомагати здолати ворога. Треба зрозуміти, що визволення нашої незалежної держави буде залежати виключно від нас. На жаль, дуже великий відсоток людей займає позицію вичікування, але від цього нічого не зміниться. Мусимо вже і сьогодні свідомо робити навіть малесенькі кроки до перемоги. Якщо людина є фахівцем у зароблянні грошей — то хай вона робить внесок в армію, бо ж все одно треба підтримувати економіку, якщо людина може закуповувати для війська амуніцію, дрони чи автомобілі — це теж запорука перемоги. Участь кожного українця має бути в перемозі. І якщо ми це будемо розуміти — то жодне зло у світі не зможе зламати нашу націю і нашу волю до свободи!
Дякую за розмову!
