Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Понад рік в Україні триває широкомасштабна війна, яку розв’язала росія. З першого дня цього кривавого протистояння всі військові медики разом із цивільними колегами міцно тримають медичний фронт, лікують постраждалих від війни людей, дають надію на майбутнє повноцінне життя захисникам та захисницям, які зазнали важких поранень, бойових травм та контузій. Зокрема, у Дніпрі медики лікувальних закладів в операційних щодня видирають з лап смерті важкопоранених воїнів.
Про одну з таких історій рятування українського захисника з Черкас, який перебував між життям та смертю, але завдяки майстерності та професіоналізму українських лікарів вижив, повідомив генеральний директор Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова професор Сергій Риженко.
— До війни 39-річний Антон був успішним менеджером. Коли настав час, пішов добровольцем захищати Україну. У бою під Бахмутом йому відірвало обидві руки та ногу, обпалило обличчя. Бронежилет та шолом уламками розбило на шматочки, — розповів Сергій Анатолійович. — У його кремезному посіченому уламками тілі майже не залишилось крові, проте був український дух — незламний і готовий до боротьби. Реаніматологи переливали кров, стабілізували стан. Антон наполегливо, разом з лікарями Мечникова, боровся за своє життя, стікаючи кров’ю, переживши важку кому. Понад вісім літрів крові було влито заради спасіння його життя.
Втрата двох рук і ноги, тяжкий травматичний шок залишали мало шансів на життя. Попри все, в реанімації політравми воїн вижив та йде на поправку. Завідувач реанімації політравми Анатолій Галущак та всі реаніматологи створили диво.
…Увесь цей час за Антона молилася його дружина Альона. Вона не знала, що з ним і де він, але душею і серцем відчувала — щось не так.
— Альона не знала, як його знайти, не знала, як з ним зв’язатися. А він не міг відповісти, будучи довгий час непритомним, — розповів Сергій Риженко. — Усі ночі та дні жінка разом з двома доньками молилася, щоб він був живий. Чекала час, щоб впасти в його обійми…
Попереду в мужнього воїна тривалий шлях до відновлення, реабілітація та складне протезування.
— Нині готуємо документи та відправляємо Антона на протезування за кордон під патронатом влади, і віримо, що скоро будуть міцні обійми з рідними, — зазначив Сергій Риженко.
Фото: Дніпропетровська ОКЛ імені І. І. Мечникова
