Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
Французькі авіаносці «Містраль» були однією з найгарячіших тем навколо антимосковських санкцій після початку російської агресії у 2014 році. Але нині мало хто пам’ятає, чим у підсумку закінчилася ця історія.
Протягом 2009–2010 років росія вела переговори із Французькою Республікою щодо придбання двох універсальних десантних кораблів-вертольотоносців класу «Містраль», договір на постачання був підписаний на початку 2011 року. За контрактом два кораблі мали виготовити на російських верфях, два інші — «Владивосток» і «Севастополь» — заклали у Франції і невдовзі почали готувати до передачі, російські військові моряки прибули до Франції для вивчення техніки…
Тобто все йшло за планом… аж тут керівництво рф вирішило розпочати «захист південного сходу» сусідньої країни від «нацистської хунти». І поки протягом весни-літа 2014 року ошелешений стрімкою зміною ситуації французький політикум проводив екстрені консультації із партнерами та країнами НАТО, українське суспільство висловлювало категоричне незадоволення, як нам здавалося, нерішучістю Заходу.
Але настала осінь 2014-го, країни Північноатлантичного альянсу сформулювали свою позицію щодо воєнно-політичної агресії російської федерації. Зокрема, проєкт «Містраль» був прикритий: Франція нарешті заявила про неможливість озброєння рф цими авіаносцями, допуск російських моряків до «Містралів» було закрито, а за деякий час Сполучені Штати озвучили заяву про консультації щодо «альтернативних можливостей придбання» обох вертольотоносців країною-членом Альянсу чи країною-партнером, що має «збільшити спроможності НАТО». Офіційне скасування контракту відбулося в липні 2015 року, і на цьому історія почала зникати з порядку денного в українському інфопросторі — про багатостраждальні «Містралі» благополучно забули.
Довідково: Кораблі класу «Містраль» призначені для перенесення вертолітної техніки та проведення десантних операцій, також їх можна використовувати як плавучий шпиталь. Крім того, ці «транспортники» можуть використовуватися як спеціалізовані командні кораблі для управління військово-морською групою або об’єднаними силами. На десантному авіаносці можуть одночасно перебувати 16 гелікоптерів, 70 бойових машин і кілька сотень військових. Усі п’ять виготовлених «Містралів» відрізняються комфортними умовами для екіпажу: моряки проживають у чотиримісних каютах із душем та санвузлом. Офіцери нижчого та середнього рангу відпочивають у двомісних, а старші командири — в одномісних каютах.
Подальша доля двох «Містралів» насправді вирішилася досить швидко: французи продали кораблі Єгипту, влітку 2016-го вони вже вирушили до порту Олександрії і згодом брали участь у військово-морських маневрах. Обидва «Містралі» були перейменовані на честь колишніх президентів Єгипту: недонароджений «Владивосток» отримав ім’я «Гамаль Абдель Насер», а «Севастополь» — «Анвар Садат». Цікаво, що оскільки нові кораблі були створені під російські вертольоти, то Каїр і закупив останні у тієї ж росії — 50 гелікоптерів Ка-52К і Ка-29/31.
У 2018 році обидва «Містралі» використали під час антитерористичної операції проти ісламістів на Синаї. Гелікоптери, що базуються на кораблях, були залучені до операцій із зачистки узбережжя півострова. Крім того, «Гамаль Абдель Насер» також взяв участь у морських військових навчаннях спільно з підрозділами Кіпру та Греції «Медуза-6». За допомогою судна відпрацьовувалася взаємодія наземних, повітряних та морських сил під час проведення десантних операцій.
P.S. Залишившись без «Містралів», росія було розпочала власний проєкт 23900 побудови вертольотоносців «Митрофан Москаленко» і «Іван Рогов», які планувалося спустити на воду у 2028–2029 роках. Проте в москви знову щось пішло не так, і почалися розмови про викуп тих таки «Містралів» за допомогою продовольчого шантажу Єгипту, який є найбільшим покупцем російського зерна.
Підготував Олександр Козубенко
