Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Окрім, власне, російської армії до складу окупаційних військ на території України входять найманці приватних військових компаній. Найбільш відома і численна ПВК — так звані музики — представники «ПВК вагнера». За даними української і західних розвідок, чисельність «вагнерівців» становить близько 50 тисяч осіб.
Наприкінці 2022 року координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США контр-адмірал Військово-морських сил Джон Кірбі заявив, що з цієї кількості найманців, які воюють в Україні, 40 тисяч є колишніми ув’язненими. У ЗМІ навіть потрапили відеокадри, на яких для поповнення лав найманців власник цієї ПВК пригожин особисто об’їжджає російські в’язниці та «рекрутує» ув’язнених, які відбувають тривалі терміни за найважчими статтями. Він, крім доволі високої, як для росії, платні, обіцяє їм помилування за пів року перебування на війні в Україні.
«Вагнерівці» — це справжнє гарматне м’ясо, яке російські командири застосовують, щоб буквально «закидати тілами» найбільш напружені напрямки наступу. Зокрема, підступи до Соледара і Бахмута на Донбасі. Джон Кірбі навіть наводить приклад, що там «лише за останні тижні загинуло близько тисячі найманців «ПВК вагнера», і, за нашими оцінками, 90 відсотків із цієї тисячі — ув’язнені».
Керівниця фонду «Русь сидящая» Ольга Романова в інтерв’ю проєкту My Russian Rights взагалі заявила, що із зазначених 50 тисяч російських ув’язнених, завербованих «ПВК вагнера» для участі у війні в Україні, на фронті наразі залишилося близько 10 тисяч осіб. За її словами: «на кінець грудня 2022 року були завербовані 42–43 тисячі (в’язнів). Зараз їх, швидше за все, вже понад 50 тисяч. З них воюють на фронті десять тисяч, тому що всі інші або вбиті, або «трьохсоті» (поранені. — Авт.), або зникли безвісти, або дезертирували, або здалися в полон», — заявила Романова.
За її словами, з першої тисячі завербованих ув’язнених залишились живими і отримали омріяну амністію лише два десятки осіб. В російських ЗМІ на початку 2023 року з`явилась інформація, що першу групу ув’язнених, які воювали в Україні у складі військової компанії, помилували після закінчення піврічного терміну, проведеного на фронті. Також російським державним агентством «РІА Новости» був оприлюднений відеоролик, в якому власник «вагнера» пригожин особисто тисне руки чоловікам у військовій формі та вітає їх. Загалом це близько 20 осіб. За що ці люди були раніше засуджені — не уточнюється.
Власник ПВК стверджує, що з цих осіб зняли всі судимості — не тільки останню, а й більш ранні, а також нагородили державними нагородами росії — медалями «За відвагу». Серед присутніх на відео амністованих чоловіків земляки впізнали неодноразово засудженого 34-річного Анатолія Сальміна із Бокситогорського району Ленінградської області. В його біографії декілька тюремних термінів за крадіжки, викрадення автомобіля, розповсюдження наркотиків і навіть вбивство. Перебуваючи в колонії суворого режиму, рецидивіст вступив до лав «вагнерівців» і відбув воювати в Україну. Земляки просто шоковані тим, що таку людину в ЗМІ назвали героєм…
«Вагнерівський» цвинтар
Але левовій частці завербованих ув’язнених, які погодились воювати, не так пощастило, як амністованим. Видання The New York Times розповідає, що в росії в Краснодарському краї поблизу станиці Бакінської вже існує цілий «вагнерівський» цвинтар, на якому поховані сотні «зажмурених» найманців.
Крім могил, журналісти видання нарахували на одному з розповсюджених відеороликів з пригожиним стіну-колумбарій із 42 нішами в кожній. Ця стіна споруджена біля каплиці в населеному пункті Гарячий Ключ. Торік наприкінці грудня пригожин в інтерв’ю російським медіа підтвердив, що нещодавно створений цвинтар поблизу станиці Бакінської належить його ПВК. «На ньому — могили тих, хто з різних причин написав у своїй заяві, що у разі загибелі він хоче бути похований поблизу каплиці «вагнера» у Гарячому Ключі. У зв’язку з тим, що біля самої каплиці місця для поховання відсутні, за підтримки адміністрації Краснодарського краю було виділено ділянку у станиці Бакінська», — розповів пригожин.
Цвинтар у Бакінській і колумбарій біля каплички в Гарячому Ключі (між двома цвинтарями близько 10 км) розташований неподалік бази спецназу ГРУ в Молькіні: там, за даними ЗМІ, дислокується центр підготовки найманців «ПВК вагнера». Місцеві мешканці виданню «Кавказ. Реалии» розповіли, що ще в серпні цього цвинтаря не було, і з’явився він наприкінці вересня. Це однакові могили з однаковими пам’ятниками та вінками. Поховання розташоване приблизно за 200 метрів від місцевого цивільного кладовища. Доглядач цвинтаря підтвердив, що тут ховають убитих на війні в Україні, чоловіків, які народилися з 1962-го по 1997 рік, і бувало, що за один день там було призначено сім похоронів. На більшості могил стоять православні хрести, на деяких — вертикальні пам’ятники з півмісяцем.
Там поховані сотні загиблих бійців «ПВК вагнера» або як мінімум так увічнена їхня пам’ять. Все це показує масштаб втрат, яких зазнали найманці в Україні. За словами свідків, під час вербування засуджених у саратовській колонії, один із представників ПВК заявив, що незатребувані рідними тіла загиблих бійців ховатимуть поряд з каплицею великомученика Георгія Побідоносця під Гарячим Ключем у Краснодарському краї, де справді розташована закрита для сторонніх очей невелика культова споруда, а навколо неї споруджені схожі на колумбарій бокси.
Також «Кавказ. Реалии», посилаючись на телеграм-канал «Осторожно, новости», розповідає, що з України своїх загиблих «вагнерівці» перевозять, використовуючи дальнобійників. Замовлення на транспортні послуги розміщені на профільних сайтах. За виконання одного такого рейсу (доставка «вантажу-200») в компанії сплачують до 60 тисяч рублів ($870) готівкою і без торгу. Серед вимог до виконавця — холодильна камера в автомобілі, в яку можна помістити вантаж вагою 6 тонн, запакований у суцільнометалеву оболонку. За середньої ваги одного тіла в 85 кг за один подібний рейс можуть перевозити близько сімдесяти загиблих.
Одна з фірм, які приймають такі замовлення, — ростовський вантажоперевізник «Дісавтотранс». У фірмі зізналися, що цинкові вантажі з’являються «майже кожен день», приймати їх потрібно зі складу в Ростові-на-Дону. В організації підтвердили, що замовником виступає «ПВК вагнера».
Ганьба — «героям»!
Видання ВВС із власних джерел отримало деякі відомості про похованих найманців. Перевіривши дані 67 осіб, ВВС встановила, що всі вони були засуджені і тепер мають відбувати покарання в місцях позбавлення волі. Багато хто отримав термін за тяжкі та особливо тяжкі злочини, зокрема проти близьких родичів.
Один з таких загиблих «героїв» свого часу забив до смерті рідну матір. Саме за цей злочин покидьок відбував покарання в місцях позбавлення волі, де й приєднався до найманців з «ПВК вагнера», повідомляє уральський портал Е1. У місті Сєров Свердловської області нещодавно поховали з воїнськими почестями цього 46-літнього душогуба на прізвище Молодцов.
Згідно з вироком, у березні 2017 року він проживав разом із громадянською дружиною у літньої матері. Часто пив, бив стареньку, а одного дня просто забив пенсіонерку до смерті. Він лупив її руками й ногами, зламав матері щелепу, плече, розбив обличчя і голову. Свою провину на суді Молодцов заперечував, стверджуючи, що жінка літнього віку сама випадково впала. До вступу в найманці злочинець відсидів близько п’яти років і вирішив далі йти вбивати людей, але отримав по заслузі…
Труну із загиблим «вагнерівцем» несли військові, на церемонії прощання виступали ветерани, які дякували Молодцову за виявлені доблесть, мужність і героїзм. А місцева влада розповсюдила некролог про «героя-захисника».
А похорон іншого найманця Нікіти Касаткіна взагалі розсварив між собою мешканців і розколов громаду селища Жирекен Чернишевського району в Забайкальському краї, повідомляє портал новин Chita.ru. Люди розійшлися в думках щодо того, чи потрібно влаштовувати із почестями похорон загиблого «вагнерівця». Кілька років тому Касаткіна було засуджено за вбивство. Портал повідомляє, що частина селища проти урочистостей, адже не хоче тепер із убивць робити героїв. А інші переконані, що «він у сво (спеціальній воєнній операції — війні з Україною. — Авт.) кров’ю спокутав усі гріхи». Селище розділилося на два табори.
Подібна історія трапилась і у санкт-петербурзі, де місцева влада не хотіла надавати місце на Алеї Слави Білоострівського кладовища для поховання колишнього ув`язненого найманця з «ПВК вагнера» Дмітрія Меньшикова. До участі у складі «музик» у війні з Україною 31-річний Меньшиков відбував покарання за збут наркотиків в одній із колоній Рязанської області.
За інформацією видання «Север. Реалии», пригожин особисто приїжджав на цвинтар, де говорив із журналістами, і поїхав, не дочекавшись самого похорону. Він публічно вимагав поховати Меньшикова на Алеї героїв, але спочатку йому відмовили, мовляв, «вагнерівці», офіційно не військовослужбовці російської армії. Тоді пригожин звинуватив адміністрацію санкт-петербурга та особисто губернатора у створенні «антиросійської та антипатріотичної коаліції».
На самі «урочистості» з нагоди поховань організатори планували залучити проплачену масовку в кількості до 400 осіб, проте зібрали всього… до пів сотні. Про це розповідає російський телеграм-канал «Можем объяснить». «Масовці платили по-різному, від 1,5–2,5 тисяч рублів. Точну кількість (учасників. — Авт.) сказати не можу, але близько 50 осіб. Організовано привезли автобусами. Серед масовки більшість учасників взагалі не мала уявлення про особу цього героя», — розповів один із присутніх.
У Волгограді на початку січня 2023 року в останню путь урочисто провели Марка Задоркіна, який воював у складі «ПВК вагнера». У 2021 році він потрапив у місцеві новини: убив свого знайомого і намагався інсценувати його зникнення.
Меморіальну дошку на честь загиблого Дениса Ковирзіна із числа «вагнерівців» повісили в Саратові на фасаді школи № 11. За інформацією російської служби ВВС, чоловік був засуджений за вбивство та незаконне зберігання зброї.
Через асимільовані громадські організації різних «ветеранів» власник «ПВК вагнера» пригожин торік у грудні звернувся до російської влади з вимогою урочисто вшановувати загиблих на фронті завербованих ув’язнених. Він навіть скаржився з цього питання голові держдуми росії в’ячеславу володіну.
Це звернення з’явилось саме під час згаданого вище випадку із відмовою влади санкт-петербурга надати місце на Алеї Героїв для поховання ув’язненого за збут наркотиків Меньшикова. Володін тоді погодився із пригожиним, і його коментар навіть був опублікований на сайті держдуми: «На фронті всі рівні: добровольці, бійці ПВК, військовослужбовці. Не можна їх розділяти, коли йдеться про пам’ять героїв, які загинули за Батьківщину».
Подання колишніх в’язнів, вбивць і злодіїв до нагород і похорон їх на Алеї слави дали привід говорити про героїзацію в росії різних покидьків і злочинців, які беруть участь у війні з Україною. Для багатьох росіян вони стали героями, а їхні злочини вважають за доблесть.
