Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
205-й центр тактичної медицини в Десні відвідав радник Міністерства оборони України з медичного забезпечення, офіцер у відставці медичної служби армії США Вінсент Голман.
Сержант за головного
Мета візиту американського фахівця – ознайомлення із системою підготовки бойових медиків для ЗСУ. Вінсент Голман служив у медпунктах ланки батальйону й дивізії, має на своєму професійному рахунку три ротації в зону бойових дій. Служив у складі підрозділів сил спецоперацій і глибинної розвідки американської армії.
Цікавий факт: американський гість прибув до Десни без супроводу українських штабних офіцерів, а зустрічав його, супроводжував по навчальних місцях та знайомив із програмами навчання й матеріальною базою старший інструктор навчального курсу сержант Вадим Франасюк. Саме він за тимчасової відсутності начальника центру та його заступника лишився «старшим на господарстві» у військовій частині.
Після навчання у школі хлопець закінчив Ковельський медичний коледж. Мріяв працювати на «швидкій», але не склалося, і підписав армійський контракт. У 2017-му Вадим пройшов вишкіл у навчальній медичній роті, яка згодом переформатувалась у нинішній Центр, і майже одразу потрапив у район бойових дій. І хоча вважався санінструктором артилерійської батареї, але через певні обставини був «медбратом» усього дивізіону.
– Іноді так складались обставини, що після чергування зі своєю батареєю, одразу сідав у машину і виїжджав на завдання із сусіднім підрозділом, – розповідає Вадим Франасюк. – Але це не дратувало, адже я здобував такий потрібний практичний досвід.
Коли ж Вадимові випала нагода підвищити кваліфікацію в Центрі, він охоче погодився. За результатами навчання мав найвищий рейтинг у взводі і його залишили інструктором. Крім того, сержант Франасюк нині ще й тимчасово виконує обов’язки офіцера з планування навчального відділу.
І хоча сержанту вперше в житті довелось зустрічати високого заокеанського гостя і презентувати підготовку українських бойових медиків, робив він це впевнено і кваліфіковано, не приховуючи нагальних проблем.
Байдужим і випадковим людям тут не раді
Вінсент Голман звернув увагу на той факт, що з направлених до Центру з військових частин кандидатів на отримання фаху бойового медика навчається лише половина. Майже 40% військовослужбовців не пройшли відбір під час тестування і співбесід. Близько 10 курсантів відрахували через нездатність опанувати навчальний матеріал, порушення дисципліни, сімейні обставини тощо. Американський фахівець схвально відгукнувся щодо жорсткого відбору в Центрі, але водночас висловив здивування поверховим відбором кандидатів на навчання у військових частинах.
Особливо неприпустимим є направлення до Центру осіб без мотивації, випадкових людей, без конкретного уявлення вимог до майбутнього фаху. За словами Вадима Франасюка, траплялись випадки, коли на навчання прибували військовослужбовці без базової загальновійськової підготовки в навчальному центрі. І це при тому, що у військові частини щоразу направляють телеграми з переліком вимог до кандидатів на навчання в Центрі тактичної медицини.
– Коли до нас прибуває військовий без загальновійськової підготовки, але з бойовим досвідом, а головне – з великою мотивацією, то для такого курсанта робимо виняток і готуємо його за спеціальною програмою, – каже Вадим. – Адже на перший план ставимо бажання кандидата оволодіти знаннями й навичками бойового медика.
У Центрі також існує навчальна програма зі злагодження екіпажів санітарно-евакуаційних машин. На цей курс мають прибувати бойовий медик, санітар і водій евакуаційної машини. Але, за словами інструкторів, заняття цього курсу тимчасово припинені через те, що з військових частин до Центру прибувають не екіпажі, а окремі військові. Тобто, у такому випадку про злагодження не може йти мови. Це ще одна організаційна проблема, яка вимагає негайного вирішення.
Нині, за словами Вадима Франасюка, триває напрацювання програми курсу з підготовки старшого бойового медика, який має зайняти штатну «клітинку» в роті. Вивчається іноземний досвід, проходить етап консультацій з фахівцями Української військово-медичної академії з наповнення курсу навчання.
Чим здивували курсанти американського військового медика
Глибокий, одвертий, без прикрас аналіз стану справ з підготовкою бойових медиків з вуст сержанта приємно дивував: у нашій армії народжується сержантський склад, який уже не є тінню офіцерів. У будь-якому разі сержант Франасюк справив враження не просто професійно підготовленого інструктора, а людини, яка гостро вболіває за справу, якій присвячує життя.
Можливо, обізнаність і компетентність українського сержанта не здивувала Вінсента Голмана, для якого висока навченість американського сержантського корпусу – буденність, зате вразила чітка організація практичних занять. Того дня майбутні бойові медики відпрацьовували злагодженість дій під час завантаження пораненого в евакуаційну машину на ношах. Під керівництвом інструкторів на навчальних точках панувала динамічна робота курсантів.
– Відзначу надзвичайну вмотивованість курсантів, їхню зарядженість і завзятість, – поділився враженнями американський військовий медик. – Відчувається не просто механічне відпрацювання завдань, а усвідомлення того, що все, що вони відпрацьовують, стане у пригоді в реальних бойових умовах. Цьому, на мій погляд, сприяє реалістичність навчальних локацій і наближеність сценаріїв до бойових завдань.
У розмові з організаторами навчального процесу Вінсента Голмана цікавило буквально все: як у Центрі планують удосконалювати навчальні програми, скільки часу відводять нічним тренуванням, яким буде новий навчальний корпус, де триває ремонт, чи знайдеться там місце для практичних занять, як харчуються курсанти і де проживають їхні сім`ї.
– Мене відібрали для роботи як радника медичної служби Української армії, для підтримання оборонної реформи й розбудови Медичних сил, і мушу глибоко вникнути в усі процеси, пов’язані з медичним забезпеченням та підготовкою фахівців, які мають рятувати життя солдатів і офіцерів, – наголосив у розмові Вінсент Голман. – Ось я дізнався, що курсанти так інтенсивно тренуються, що не витримують манекени, на яких вони відпрацьовують навички. Що ж, розглядатимемо питання, аби знайти можливості поповнити навчальну базу.
Залишаючи розташування «Мекки» бойових медиків нашої армії, помітив на одному зі стендів вислів зі зверненням до тих, хто тут проходить підготовку: «…ти навчаєшся не для того, щоб пройти тест. Ти готуєшся до того дня, коли між пацієнтом і могилою будеш тільки ти». Мабуть, краще і не охарактеризуєш місію бойового медика підрозділу!
