З першого дня війни українці шукають відповіді на запитання, над якими ніколи не замислювалися раніше. Що робити? Як захиститися? Як…
Завдання, які виконують фахівці цієї унікальної установи, утвореної після початку широкомасштабної агресії росії проти України, можна зрозуміти з її назви — Центр досліджень трофейного та перспективного озброєння і військової техніки. Одним з основних напрямків їхньої діяльності є своєрідне анатомічне дослідження безпілотних літальних апаратів, якими ворог тероризує Україну. Деякими висновками такої собі препарації російських «Орланів» та іранських «Шахедів» з кореспондентом АрміяInform поділився начальник відділу дослідження роботизованих систем цього центру полковник Андрій Шишацький.
— Андрію Володимировичу, назви російських та іранських дронів — убивць українців «Орлан» та «Шахед» — «Герань» сьогодні відомі практично всім у нашій державі. Різне про них кажуть. Але хотілося б дізнатися від вас, спеціаліста, який предметно досліджує зразки цієї зброї агресора, на скільки унікальним є таке собі начиння цих апаратів?
— Якщо казати про БПЛА саме російського виробництва, серед тих, які нам вдалося дослідити, їхню «начинку», то з-поміж деталей, на яких був штамп російського технічного контролю на підприємствах-виробниках від військових представників рф, ми знайшли лише два вироби. Це «Комета ММТ» ВВТ — завадозахищений супутниковий навігаційний приймач для безпілотного літального апарата оперативно-тактичного рівня «Орлан-10». І також печатка техконтролю «ОТК» стояла на завадозахищеному пристрої БПЛА тактичного рівня «Гранат-3».
А в іншому всі комплектуючі, які використовуються в російських БПЛА, як і в безпілотних літальних апаратах ісламської республіки іран (ІРІ), іноземного виробництва. І належать вони до технологій подвійного використання. Тобто такі, що можуть бути застосовані для створення як цивільного, так і військового обладнання. Ноу-хау там як такого немає — все стандартизовано й уніфіковано.
— Тобто виготовляються з імпортованих росією компонентів?
— Так, у цих БПЛА дуже багато використовується комплектуючих виробництва США. Так само і в Shahed-131(136) — багато комплектуючих виробництва США, Німеччини, Японії та Південної Кореї. Такі самі дослідження паралельно проводили і фахівці з Головного управління розвідки МО України, підтвердивши своїми незалежними висновками наші твердження.
— Пане Андрію, не лише в журналістів, а й у пересічних громадян виникає природне запитання: а яким чином надходять ці комплектуючі до тієї ж росії, адже проти країни-терориста постійно запроваджуються нові й нові обмеження?
— Шляхів дуже багато. Твердження, що їх дістають з якихось блоків пральних машин, викликають великі сумніви. Не можна казати, що санкції не працюють, але ми маємо реальні приклади їх обходу. По-перше, контрабанда. По-друге, через треті країни як посередників. Будь-який типовий прийомо-передавач можна замінити на пристрій від іншого виробника з аналогічними характеристиками. Є типові стандартні неліцензовані частоти. Простіше кажучи, «банки частот». Так, може бути погіршення потужності передавача, погіршення чутливості приймача. Але це все можна оперативно замінити. Слід розуміти: БПЛА це свого роду конструктор.
— Але ж ви самі кажете, що санкції проти рф мають певну ефективність. А отже, і запаси комплектуючих мають властивість закінчуватися?
— Найбільш поширеними серед БПЛА є квадрокоптери та гексакоптери, які використовуються як для цивільних потреб, так і для вирішення завдань в інтересах силових структур. З товарами військового призначення у ворога є проблеми, а зі зразками подвійного використання — ситуація набагато простіша. Адже можна кваліфікувати той же прийомо-передавач чи мікроконтролер як такий, що використовується в персональних комп’ютерах.
І ось свіжий приклад. За результатами аналізу елементної бази та варіантів побудови модулів, складову частину трофейного зразка БПЛА ідентифіковано як малогабаритну адаптивну антенну решітку приймача глобальної системи супутникового позиціювання «Комета-М». Дата виготовлення в росії — серпень 2022 року. Приймач «Комета-М» сконструйований на основі технологічних рішень, що реалізовані в завадозахищених приймачах компанії Raytheon UK (Велика Британія), яка проєктує та виробляє приймачі глобальних систем супутникового позиціювання з технологією CRPA.
— Ви досліджували іранські «Шахеди». А що там усередині?
— У Shahed-136 основні складові частини вироблені в Сполучених Штатах Америки, Китайській Народній Республіці та інших країнах. Як приклад, основою завадозахищеного приймача глобальної системи супутникового позиціювання є технічні рішення американської компанії Agilent Technologies. ІРІ перебуває під жорсткими санкційними обмеженнями досить тривалий час. Попри це Іран усе це купує.
Є багато модифікацій тих самих «Орланів». Усе залежить від типу камери, яка може бути встановлена, та цільового навантаження. Це знову ж таки змінює форми та способи їх застосування.
Або така історія. На БПЛА Shahed-136 установлені двигуни Mado MD550. Вони виготовлені в ІРІ і є копією німецького двигуна Limbach L550. Але це копія. Іранці не дотримуються технологічного процесу оброблення металу, тоді як ті ж німці відомі тим, що ретельно підходять до всього процесу виробництва. Чому іранців якість не турбує? Бо їхні двигуни одноразового використання. В іранських копій функціонал занижений, але вони роблять його максимально мінімалістичним і дешевим.
— А чому ж росіяни таке й у такий спосіб не роблять?
— Роблять. Наприклад, БПЛА «Ланцет» виробництва «ZALA AERO GROUP Беспилотные системы». Їхня розробка та виробництво. Проте комплектуючі — всі західні. У них там є і різні канали управління. В соціальних мережах є велика кількість повідомлень про ці БПЛА. Здебільшого скептично-негативні. Та хоч би що там не казали, вони роблять багато шкоди.
З 2010 року росія почала випуск БПЛА «Форпост» — ліцензійної копії ізраїльського Searcher MkII — на потужностях ВАТ «уральський завод цивільної авіації» (УЗЦА). Так, це копія, але росіяни їх виготовляють.
Звичайно, вони потерпають від санкцій. Але наразі ми маємо зразки російських БПЛА з бортовими номерами за чотирнадцять тисяч.
Проте їм усе одно не вистачає наявних БПЛА. Вони вже почали використовувати БПЛА, які виготовлялися спеціально для підрозділів МНС рф. У нас був зафіксований випадок збиття такого російського БПЛА, як Supercam S350. Він узагалі призначений для виконання панорамної та планової аерофотозйомки та відеозйомки, моніторингу об’єктів інфраструктури, а також для інших схожих завдань. І аж ніяк не для військових.
Бувають узагалі унікальні екземпляри. Наприклад, БПЛА під умовною назвою «Картограф». Це засекречений російський розвідувальний БПЛА із сімейства «Птеро». Виробляється компанією АФМ-Серверс. Він розроблявся виключно для фсб рф. Містить на борту 12 камер для картографування місцевості.
Але не можна недооцінювати ворога. У них дійсно є цікаві напрацювання. Деякі схемотехнічні рішення можна й вітчизняним виробникам запозичити. Адже, як казав Сунь Цзи, «найнебезпечніше у війні — недооцінити противника».
Там також є далеко не тупі люди. Взяти ту ж систему скиду, яку вони зробили для свого «Орлану-10». Здається, нічого геніального. Але через його атаки гинуть наші хлопці. А значить для них є ефективність. Сумна для нас. І одне із завдань нашого Центру — вивчити їхні передові зразки й імплементувати в наше виробництво.
— То чи зможуть росіяни обійтися без іранців і їхніх БПЛА?
— Ні! Тому що інтенсивність використання БПЛА дуже висока. Є великі втрати їх з різних причин. Будь-яка війна передбачає такий аспект, як кошторис. Війна — великі фінансові видатки. Якби росіяни мали достатньо великий запас ракет різного типу базування, вони б узагалі обійшлися без БПЛА ударного типу та БПЛА типу баражуючий боєприпас.
