Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
Коли заходить мова про Військову службу правопорядку в Збройних Силах України, здебільшого згадуються так звані каральні функції. В уяві пересічного військовослужбовця ВСП асоціюється з грізним гарнізонним патрулем, який може зробити зауваження за порушення форми одягу або притягнути до адмінвідповідальності за інші правопорушення. Отже, зустрічі з ними військові воліють уникати. Та й приїзд комісії з ВСП до військової частини, як правило, «тягне» за собою відповідні оргвисновки з накладанням стягнень. Але, як кажуть, така в них служба. Тому зі здивуванням дізнався, що в структурі Військової служби правопорядку існує підрозділ, завданням якого є підтримка військових ‒ група контролю правового захисту та супроводження військовослужбовців, щодо яких здійснюється кримінальне провадження.
Армія є частиною суспільства і військовослужбовці є такими ж громадянами країни. Як то кажуть, у війську служать не янголи й не демони. І випадки порушення законів військовослужбовцями, за якими відповідно відкривають кримінальні провадження, непоодинокі. Що робити в такому разі? Залишати військовослужбовця на самоті зі своєї провиною (яку ще потрібно довести) чи все ж таки тримати під контролем хід розслідування й додержання законних прав обвинуваченого? Військовослужбовець залишається в цьому статусі навіть після кількох років з моменту втечі з військової частини й перебування під слідством. А тому кинути його напризволяще якось неправильно, передусім, з моральної точки зору. Саме контролем за правовим захистом військовослужбовців, відносно яких здійснюється кримінальне провадження, а також тих, хто є потерпілою стороною у кримінальному провадженні, в структурі ВСП займається група, яку очолює підполковник юстиції Володимир Логвиненко. Під час експертного обговорення захисту прав військовослужбовців щодо яких відкрито кримінальне провадження, а також тих, які є потерпілою стороною у кримінальному провадженні, журналістам АрміяInform вдалося дізнатися про роботу цієї групи та їхню співпрацю з адвокатами.
Військовикам у поміч – регіональні центри безоплатної вторинної правової допомоги
‒ Володимире Володимировичу, чи можна назвати вас своєрідними військовими адвокатами?
‒ Звісно, ні. У нас немає профільної освіти та адвокатського свідоцтва. Але є прагнення допомогти колегам-військовослужбовцям у якісному захисті своїх прав. Ми більше є координаторами зусиль правників-волонтерів, а також адвокатів системи безоплатної правової допомоги щодо захисту військовослужбовців та здійснюємо методичне керівництво з питань підвищення рівня правової освіченості військових і реалізації їхнього права на безоплатну правову допомогу. Так, задля створення сприятливих умов для забезпечення надання військовослужбовцям та членам їхніх сімей безоплатної правової допомоги, сприяння захисту їхніх прав, підписано Меморандум між Координаційним центром із надання правової допомоги та Міноборони України про наміри щодо співробітництва. Відтак між Головним управлінням Військової служби правопорядку ЗСУ та Координаційним центром із надання правової допомоги затверджено Спільний план дій. У разі затримання військовослужбовця у кримінальному провадженні, регіональний центр безоплатної вторинної правової допомоги (ЦБВПД), в зоні якого відбулося затримання, призначає адвоката для захисту військовика. Про зазначене інформують посадовців ВСП у ЗСУ з наданням інформації про прізвище ім’я та по батькові адвоката. Буває так, що до групи контролю правового захисту звертаються військовослужбовці (тел. для звернення 063 747 91 44) за допомогою в організації правового захисту чи повідомляють про затримання. І тоді вже офіцери групи приступають до організації правового захисту. Також ми звертаємось до адвокатів Комітету Національної асоціації адвокатів України, який очолює Марія Островська. Вони допомагають у складних аналітичних правових питаннях, нестандартних кейсах та у випадках, коли військовослужбовець не входить до сфери системи БВПД.
‒ Можете навести статистику щодо кількості кримінальних проваджень відносно військовослужбовців ЗСУ?
‒ Торік було близько 800 випадків здійснення контролю правового захисту військовослужбовців, відносно яких внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження, а також тих, які є потерпілою стороною у кримінальних провадженнях. У переважній більшості випадків їм надано безоплатну правову допомогу адвокатами центрів БВПД.
‒ Ви говорите «в переважній більшості». Тобто, є випадки, коли таку правову допомогу не надавали?
‒ Є випадки, коли військовослужбовець не підпадає під дію Закону України «Про безоплатну правову допомогу», або обвинувачений військовик відмовляється від безоплатного адвоката. Так, у 2019-му таких було майже 150. Ці військові скористатися послугами адвокатів, які працюють на волонтерські засадах, чи послугами приватних адвокатів.
Про проблему розміщення попередньо ув’язнених військовослужбовців у СІЗО
‒ Окрім контролю правового захисту та супроводження військовослужбовців, щодо яких триває кримінальне провадження, яку ще діяльність проводить ваша група?
‒ Наша група й посадові особи територіальних управлінь (зональних відділів) ВСП постійно проводять просвітницькі заходи серед військовослужбовців ЗСУ. Торік спільно з представниками ЦБВПД провели у військових частинах майже 500 робочих зустрічей, семінарів, круглих столів на тему підвищення правової обізнаності військових. Останнім надаємо адреси Регіональних ЦБВПД, порядок звернення до них і даємо відповіді на питання, які найбільш цікавлять військову аудиторію. Допомагаємо і у складанні процесуальних документів (скарги, заяви тощо).
‒ Як ВСП, і ваша група зокрема, співпрацює з адвокатами?
‒ У межах підписаного меморандуму з Координаційним центром з надання правової допомоги та у співпраці з адвокатами Комітету НААУ проведено заходи за участі правозахисників. Акцентувалося питання правового захисту військовослужбовця під час обрання йому запобіжного заходу. Зокрема такого, як тримання під вартою на гауптвахті. Військова служба правопорядку в м. Дніпро з адвокатами системи БВПД організувала круглий стіл задля привернення уваги правників до проблеми розміщення попередньо ув’язнених військовослужбовців у СІЗО і можливе ініціювання змін до законодавства на користь спеціальної установи – гауптвахти.
Адвокати Комітету НААУ підготували аналіз законодавства в цій площині й надали висновки про зобов’язання поміщення попередньо ув’язнених військовослужбовців саме на гауптвахті без коректування діючого законодавства. Спільними зусиллями акцентовано увагу слідчих-суддів, військових прокурорів та пенітенціарної системи на потребу дотримання вимог спеціального законодавства. Також ВСП провела екскурсію для представників системи БВПД, де їм показали умови, в яких утримують військових на гауптвахті. І це дало відчутні результати. Так, у 2017 році на гауптвахті під час виконання запобіжного заходу перебувало близько 20% осіб, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. А нині ведемо мову про 80%. Для чого це робилося? Справа в тім, що багато таких військовослужбовців мають усі шанси повернутися до своїх військових частин. Уявляєте, яку «романтику» вони принесуть у казарми після СІЗО? Тому ми звернулися до адвокатів із проханням клопотати перед судом, щоб військовим, на яких відкрито кримінальне провадження, на час слідства обирали такий запобіжний захід, як тримання під вартою на гауптвахті.
