Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Древні казали: хто не знає минулого чи ігнорує його, той позбавлений майбутнього. А давньокитайський філософ і політичний діяч Конфуцій стверджував, що «історія є рушієм розвитку людства». Історія України є не лише досить заплутаною, а й трагічною, а окремі її періоди навіть жахливими. Чимало історичних періодів України відображають документи Центрального державного історичного архіву у місті Києві (ЦДІАК). Про це розповідає начальник відділу давніх актів Ольга Вовк.
— Пані Ольго, розкажіть, будь ласка, коли був створений ЦДІАК, а також про ті завдання, які він виконує сьогодні.
— Ми є центральною архівною установою, що забезпечує зберігання документів Національного архівного фонду, одним із найдавніших архівосховищ країни. У наших фондах зібрано документи, що висвітлюють історію України з періоду її входження до складу Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, російської імперії. Важливе місце займають фонди установ Гетьманщини — від другої половини XVII століття до останньої чверті XVIII століття, наприклад, фонди Генеральної військової канцелярії, Генерального суду, полкових канцелярій та судів тощо. Хронологічні межі основного масиву документів, які зберігає наш архів, від XVI століття і до лютого 1917 року.
— Розкажіть про наповнення Архіву. Маю на увазі документи, якими він володіє.
— Найдавнішими пам’ятками є рукописні Євангельські читання грецькою мовою на пергаменті, датовані ХІІІ століттям, і грамота руського та сандомирського старости Отто з Пільче 1369 року. Досить давніми є і документи наших колекцій, зокрема колекції, зібраної Київською археографічною комісією: привілеї литовських князів і польських королів, універсали українських гетьманів, грамоти російських царів, документи, що містять автографи визначних діячів України, Польщі, білорусі, Литви, росії тощо. Документи цієї збірки складені 17 мовами і відтворюють історію українських земель. Інші фонди і колекції також містять не менш цікаві пам’ятки — напрестольне Євангеліє, видане у Львові 1636 року й подароване київським митрополитом Петром Могилою церкві Спаса на Берестові як вклад на спомин про себе та своїх батьків, копіарій магдебурзьких привілеїв Києва (зроблений у ХVІІІ столітті), описи Київського намісництва.
Загалом документи архіву — це документи центральних і місцевих судово-адміністративних, господарсько-економічних, релігійних, військових та станових установ Правобережжя та Лівобережжя, а також Слобідської та Південної територій України, за якими можна вивчати соціально-економічний, політичний та культурно-просвітницький розвиток України-Гетьманщини у ХVІ-ХVІІІ століттях. Найбільш цінною колекцією у зібранні документів історичного архіву по праву вважаються актові книги — документи ґродських і земських судів, які функціонували на українських землях в період існування Великого князівства Литовського та за його статутами, створеними за найкращими зразками судового права середньовічної Європи.
Цінні матеріали для вивчення історії культури та повсякдення подають фонди культурно-просвітницьких товариств та організацій, зокрема, Київського товариства охорони пам’ятників старовини та мистецтва, Харківського історико-філологічного товариства. Ну і, звичайно, родинні й особові фонди магнатів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, української шляхти, козацької старшини та українських громадських, політичних і наукових діячів — Потоцьких, Замойських, Сапєгів, Радзивілів, Любомирських, Галаганів, Дуніних-Борковських, Скоропадських, Сулим, Терещенків, Стороженків, Грушевських, М. Довнар-Запольського, Б. Антоновича, Д. Багалія, І. Каманіна, О. Кістяківського, М. Сумцова, О. Потебні та багатьох інших, які містять їхні біографічні відомості та відомості щодо їхнього громадського та політичного життя, матеріали досліджень, висвітлюють розвиток культури, науки, суспільно-політичних рухів в Україні в ХІХ — на початку ХХ століття.
— Історія Українського козацтва якимось чином відображена в Архіві?
— Звичайно. Попри важкі часи та нестабільність (для зберігання документів) під час локальних воєнних конфліктів та двох загальносвітових воєн, до наших часів збереглася певна кількість документів, що мають безпосереднє відношення до історії українського козацтва. Наприклад, Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, козацькі та селянські виступи, гайдамацький рух відображені передусім в документах актових книг та фондів центральних та полкових і сотенних установ Гетьманщини. Унікальним джерелом для вивчення історії запорозького козацтва і загалом України ХVІІІ століття є документи архіву Коша Нової Запорозької Січі, які охоплюють і останні роки існування козацтва (1734-1775). Відомості про адміністративно-територіальний устрій, політичний та економічний розвиток Лівобережної України-Гетьманщини можна знайти в фондах Генеральної військової канцелярії, Канцелярії військового скарбу, Генерального військового суду, полкових і сотенних канцелярій та судів, а також установ, які з’явилися після ліквідації гетьманства — в документах Першої і Другої Малоросійських колегій, Генерального опису Лівобережної України, у відповідних фондах знаходяться відомості щодо інших територій України — Півдня і Слобожанщини кінця ХVІІ-ХVІІІ століть.
— Колектив Архіву проводить документальні виставки. Хотілось би почути й про цей напрямок роботи. Наприклад, яким особистостям, подіям вони присвячувалися.
— Лише останнім часом було підготовлено і презентовано на сайті архіву дванадцять виставок, і так щороку. Зазвичай виставки присвячено видатним українським діячам: митрополитам Петру Могилі та Рафаїлу Заборовському; архієпископам Івану Максимовичу, Лазарю Барановичу, Феофану Прокоповичу; українським гетьманам Івану Мазепі, Івану Скоропадському, Кирилу Розумовському, наказному гетьману Павлу Полуботку та гетьману в екзилі Пилипу Орлику; діячам української культури, письменникам і письменницям Івану Карпенку-Карому, Лесі Українці, історикам Олексію Маркевичу, Миколі Іванишеву, Пантелеймону Кулішу, Федору Вовку, Дмитру Багалію; політичним та громадським діячам Євгену Чикаленку, Олександру Лотоцькому, Олександру Кониському, Василю Каразіну. На цих виставках представлено документи, що висвітлюють життя, громадську та політичну діяльність цих діячів. Також частина виставок присвячена Козаччині й, зокрема, козацьким битвам періоду Визвольної війни 1647-1657 рр. та часів Руїни — це Зборівська битва, битви під Берестечком, під Батогом, Конотопська битва тощо.
— Серед документів, які зберігаються в Архіві, лише оригінали? Копій немає?
— Звичайно ми зберігаємо оригінали, в цьому і полягає їхня цінність. На ці оригінали створено фонд користування — мікрофотокопії документів, з ними працюють дослідники в читальному залі. Сьогодні ми збільшуємо кількість сканів, щоб всі охочі могли працювати в умовах відділеного доступу. Проте хочу зауважити, що за минулі десятиліття архів накопичив ще й велику кількість мікрофотокопій документів з архівосховищ російської федерації, Польщі, Латвії, Естонії, Швеції та інших європейських країн, що дозволяє науковцям та всім зацікавленим особам досліджувати окремі історичні теми, не виїжджаючи задля проведення пошуку за межі України і Києва зокрема.
— Можете назвати хоча б приблизну їхню кількість?
— У Центральному державному історичному архіві України у місті Києві зберігається близько 1 млн 300 тис. одиниць зберігання, кожна одиниця може налічувати від одного до декількох сотень документів.
— Скажіть, а відвідувачів, охочих познайомитись з ними, вистачає?
— Зазвичай читальна зала нашого Архіву приймала в середньому близько 60 відвідувачів на день, іноді ця цифра могла досягати і 100 відвідувачів. Частину з дослідників завжди складали іноземці, які займалися науковими дослідженнями. До того ж щорічно архів отримує і опрацьовує від 2000 до 3300 запитів від дослідників, які не можуть відвідати архів самостійно. На жаль, через карантинні обмеження 2020-2021 років читальна зала працювала зі значними обмеженнями, а через введення воєнного стану доступ до архіву взагалі обмежений і дослідники можуть лише робити запити або працювати з нашими документами онлайн.
@armyinformcomua
Президент України Володимир Зеленський поінформував президентку Європейського центрального банку Крістін Лагард щодо чергового російського удару по енергетиці, та обговорив перспективи використання заморожених активів рф.
Російські добровольці з легіону «Свобода Росії» у співпраці зі спецпризначенцями Головного управління розвідки Міністерства оборони України вперше отримали на озброєння надводні безекіпажні катери, що в українській розвідці називають «новою фазою антипутінського спротиву».
Найгарячішою точкою залишається Покровський напрямок. Російські окупанти здійснили 43 спроби потіснити українських воїнів із займаних позицій. З них 35 атак уже відбито. Кількість ворожих БПЛА — величезна.
Під час нічної атаки по Україні запустили 497 ракет і дронів, із яких силам протиповітряної оборони вдалося збити або подавити 420 повітряних цілей. Атаковано, передусім, об’єкти критичної інфраструктури.
У смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ у районі Покровської агломерації розпочалася стабілізація оперативної обстановки. Водночас із початку жовтня десантники вже знищили майже 300 окупантів та понад 1100 ворожих БПЛА.
Оператори ударних дронів Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України завдали серії потужних ударів по місцях зосередження техніки та живої сили ворога на тимчасово окупованих територіях.
від 21000 до 30000 грн
Білгород-Дністровський
Державна прикордонна служба України
від 20500 до 50500 грн
Стрий
Військова частина А2847
від 20000 до 120000 грн
Дніпро
128 ОБр Сил ТрО
Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…