Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
Після того, як росія навмисно зруйнувала морські газопроводи «Північний потік-1» і «Північний потік- 2», щоб посилити енергетичний шантаж Європи, західні аналітичні центри все частіше акцентують на тому, що війну під водою необхідно розглядати як частину національної безпеки, що складається з протимінних заходів і охорони акваторії. І тут відмічаються два основні напрямки. Перший — це високотехнологічна наступальна тактика, яка включає розосередження зброї на дні океану, та яка у разі необхідності буде активована, створюючи мінні поля.
Другий — сфера захисту критичної підводної інфраструктури за допомогою датчиків навколо кабелів і трубопроводів. І хоча спостерігати за важкодоступними місцями на глибині досить складно, однак зробити це в необхідному масштабі — реально.
І розробки щодо спеціальної програми захисту критичної інфраструктури морського дна вже відбуваються в окремих країнах НАТО та загалом на рівні Євросоюзу. В Європейському оборонному агентстві (EDA) вже з початку року стартували дослідження, які спрямовані на виявлення недоліків в питаннях безпеки та пошуку нових технологій із захисту критично важливих об’єктів. Це робиться в рамках так званих проєктів PESCO — невеликих багатонаціональних урядових і галузевих команд, які працюють над вирішенням зазначених проблем.
Також планується перевірка національних механізмів управління, що стосуються захисту підводної інфраструктури — очікується, що вже наприкінці квітня союзники детально обговорять ці питання під час спеціалізованого симпозіуму EDA.
На сьогодні Франція стала першою країною НАТО, яка вже зробила інвестиції в підводну сферу та запустила орієнтовану на національну безпеку стратегію ведення війни на морському дні. Адже з приблизно 450 підводних кабелів, які передають 99% міжконтинентального трафіку цифрових даних, 51 кабель знаходиться на національній території Франції (включаючи 27 у метрополії), а 24 — на заморських територіях країни. Французьке міністерство оборони планує цього року розпочати замовлення нових протимінних роботів, виготовлених компанією Thales, які зрештою замінять протимінні кораблі.
Італійський флот зараз активно бере участь у захисті підводних інтернет-кабелів у Середземному морі після підписання угоди про співпрацю з італійською телекомунікаційною компанією Sparkle. Угода передбачає, що ВМС не тільки стежитимуть за кабелями в Середземному морі, але також будуть ділитися картами морського дна та втручатись у «надзвичайні» ситуації.
Велика Британія зосередилась на безпілотних підводних технологіях, частково завдяки морській розробці нафти та газу в Північному морі. Зараз технологічні досягнення дозволяють більш ширше застосовувати безпілотні підводні апарати для спостереження, розвідки та захисту підводної інфраструктури. І нова угода на суму 15 мільйонів фунтів стерлінгів ($18 млн) між британськими ВМС і компанією MSubs передбачає створення безпілотного підводного апарата, який матиме радіус дії до 1000 морських миль.
А німецькі компанії вже встановили технічні засоби для збору інформації про стан підводного обладнання. За словами головнокомандувача ВМС Німеччини віцеадмірала Яна Крістіана Каака, йдеться про спостереження за інфраструктурою в територіальних водах країни Північного та Балтійського морів. Також Німеччина пообіцяла підтримувати Данію, Норвегію та Швецію у захисті їхньої критичної морської інфраструктури.
Своєю чергою росія та Китай, яких США та більшість країн Західної Європи вважають противниками, теж інвестують значні кошти у способи ведення війни на морському дні. Російські та китайські ВМС явно намагаються контролювати за допомогою військових підводних апаратів морське дно, щоб утримувати під загрозою трансокеанські кабелі та інші важливі об’єкти на морському дні.
