Батальйон воює технологіями — працює із сучасними БПЛА та вдосконалює їх, щоб нищити ворога з мінімальними ризиками. У черговому матеріалі циклу «Бригада…
Про це повідомив під час брифінгу в Military Media Center представник Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки полковник Олександр Заруба.
— Для недавніх атак по об’єктах критичної інфраструктури Одеси, вчорашньої атаки по Києву використовувалися БПЛА Shahed-136 — баражуючий боєприпас виробництва Ісламської Республіки Іран. Закуплені для російської армії, вони отримали найменування «Герань-2». Цей БПЛА ідентифікований фахівцями центру за характерними закінцівками крила, двигуном та іншими деталями. Ми констатуємо наявність серед елементної бази комплектуючих іноземного виробництва, — наголосив представник Центру.
В експозиції Центр представив кілька трофейних зразків БПЛА та їхніх елементів виробництва рф та Ісламської Республіки Іран, які застосовує росія у війні проти України. Зокрема, БПЛА іранського походження, здатний нести керовану зброю, Mohajer-6, збитий 23 вересня підрозділами ППО повітряного командування «Південь».
Водночас для терору цивільного населення артилерійськими та ракетними обстрілами використовується низка дронів російської розробки і виробництва.
Найбільш поширений з них — «Орлан-10», що використовується як розвідувальний безпілотник для ведення артилерійської розвідки та разом з іншими засобами в комплексах радіоелектронної боротьби (РЕБ). Виробництво без іноземних комплектуючих так само неможливе.
Один із останніх трофеїв — БПЛА «Гранат-3» — призначений для розвідки місцевості, патрулювання, ведення спостереження, цілевказівки та управління підрозділами. Завдяки невеликій вазі, габаритам, вартості та простоті широко застосовується у ланці рота-батальйон.
Серед представлених зразків — БПЛА «Елерон-3СВ» — комплекс ближньої дії повітряної розвідки та спостереження. Особливістю є електродвигун як рушій — конструкція типу «літаюче крило», змінний модульний набір корисного навантаження. Комплекс дозволяє вести повітряну оптико-електронну розвідку з передачею інформації у режимі реального часу (на відстані до 25 км) через закриті цифрові канали зв’язку.
За словами Олександра Заруби, результати проведених досліджень свідчать, що практично всі комплектуючі, які забезпечують фото- та відеозйомку, керування апаратом у повітрі, передачу даних різними каналами, GPS-навігацію в російських БПЛА — іноземного походження.
— Ми вміємо протидіяти російським БПЛА і збиваємо їх щоденно наявними засобами ППО. Приклад — це 13 вчорашніх безпілотних літальних апаратів, збитих поблизу Києва. Проте, на нашу думку, ефективніше було б докласти більших зусиль для переривання ланцюжків постачання комплектуючих для таких дронів, — наголосив Олександр Заруба.
