Для тих, хто не сидів тижнями під шквальними обстрілами, ризикуючи своїм життям і здоров’ям, такі суми разом із бойовими 100 тис. можуть здатися захмарними….
З моменту трансформації в нашій державі військово-патріотичних уроків для дітей пройшло практично стільки часу, скільки, власне, існує Україна. Спочатку це були пережитки ще радянської допризовної підготовки юнаків, далі теорію, як і саму назву предмета, довелось змінити на більш патріотичну — Захист Вітчизни. На завершення, закріплена учнями програма мала б відображатися на практиці у вигляді польових занять та щорічно під час військово-патріотичної гри «Сокіл» (Джура). Здавалось би, на перший погляд, все доволі систематично та має ефект злагодженості. Проте, наша молодь все ж має доволі незадовільну базову довійськову підготовку. Звичайно ж, ветерани АТО/ООС, а сьогодні вчителі шкільного предмета, намагаються дати максимум тих знань учням, аби підготувати потенційного воїна-захисника, а в перспективі контрактника ЗСУ чи інших військових формувань. Проте, й тут не все так гладко і потребує вдосконалення.
— На мій погляд, наша держава має набагато більший потенціал для розвитку військово-патріотичних якостей української молоді, — розповідає Іван Галенко — віцепрезидент мережевої громадської організації «Міжнародна академія геоінформатики». — Це повинні бути не лише банальні шкільні заняття освітянської програми, наші діти можуть і повинні створювати вже самі свою візію майбутнього у кіберпросторі. Так як вони досить активно цікавляться комп’ютерами, так би мовити, прогресують у кіберпросторі, то потрібно це використати та поєднати в одну корисну справу.
Іван Галенко вже досить давно займається аналізом та вдосконаленням військово-патріотичного розвитку української молоді, залучав досить багато фахівців та військових до створення нової «Кіберджури».
— Кібернетика займається створенням нової картини світу, «Джура» ж має забезпечити створення нового покоління нового світу. Ці два аргументи ми вирішили поєднати у командно-штабну гру, тобто мережеву школу взаємодії структур і поколінь, — каже Іван Галенко. — Таким чином ми створили «Кіберджуру» і хочемо, аби вона мала перспективу розвитку серед дітей не на папері чи для галочки, а реально працювала.
Презентація «Кіберджури» відбулась у Медіацентрі ДП «ГДІП». У ній взяли участь видатні українські науковці та педагоги, громадські діячі, представники Міністерства освіти та науки України, а також оборонного відомства.
— Ідея «Кіберждури» — це проєкт модернізації освіти американської компанії Esri, у межах якого, за допомогою сучасних хмарних технологій ArcGIS OnLine, школярі створюють вебсторінки, де розміщують біографії різних історичних постатей, а вчителі проводять інтегровані уроки, — продовжує Іван Галенко. — У такий спосіб діти мають змогу моделювати історичні події, аналізувати причиново-наслідкові ланцюжки боротьби «добра» зі «злом», досліджувати навколишнє середовище, і, зрештою, проєктувати бачення власного майбутнього у своїй країні. Це, на мій погляд, просто чудово, адже тут не потрібні якісь особливі навички від учителів. Їхнє головне завдання — допомогти та підказати, простішими словами — дати ключ від комп’ютерного класу, аби учень чи учениця могли самостійно попрацювати.
Створення подібного проєкту в Україні має досить хорошу перспективу, а розробники вже співпрацюють із львівським ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут.
— У 2020-2021 навчальних роках ми активно почали запроваджувати «Кіберджуру» в такому форматі, який нам запропонувала «Міжнародна академія геоінформатики», нас підтримала обласна влада, — повідомив підполковник Тарас Грицевич, заступник керівника львівського військового ліцею. — Можна сказати, ми були першопрохідцями цього проєкту, а вже зараз перспективно розвиваємось у цьому напрямку.
Як запевнили творці «Кіберджури», над проєктом працюватимуть та підтримуватимуть його близько півтора десятка спеціалістів-айтішників. Далі очікується на швидкі результати, велику кількість юзерів, і, як наслідок — чимало добре підготовлених, мотивованих та патріотично налаштованих українців.
Фото з архіву «Міжнародної академії геоінформатики»
