Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Зв’язок на передових позиціях — один із вагомих складників під час захисту свої землі. Через постійні обстріли, які веде ворожа артилерія, робота підрозділів зв’язку має свої ризики. Але, як говорять зв’язківці Степової окремої піхотної бригади, цей виправданий ризик їх не лякає, а навіть мотивує, адже бажання відкинути ворога зі свого дому набагато більше за страх.
Сьогодні існують різні технічні засоби, а завдяки технологіям супутникового інтернету Starlink захисники мають змогу використовувати будь-які засоби передавання інформації та аудіодзвінків — передавати дані між підрозділами та командирами, підтримувати зв’язок із рідними.
— Своєчасність, безпека та надійність зв’язку — це для нас прописні істини. І хоча я з перших днів відкритої агресії в підрозділі й багато вже різних ситуацій було, але можу сказати, що досі вчуся, намагаюсь знаходити нові механізми або алгоритми дій, щоб максимально ефективно виконувати свої обов’язки, — починає свою розповідь біля нових, звільнених від русні, позиціях на Херсонщині зв’язківець з позивним «Ведмідь».
За словами захисника, після того, як наші підрозділи зайняли нові позиції, першочерговим завданням було організувати зв’язок із підрозділами. Від взводу до роти, від роти до батальйону і так далі.
— Першочергово — телефонія, зв’язок зі штабом, далі вже інші засоби. Особисто я відповідаю за налаштування радіозв’язку. Розвідка, піхота, арта — всі повинні бути пов’язані, мати можливість координувати спільні дії, — пояснює «Медвідь». — Моє завдання контролювати стабільність.
За словами військового, хоча їхня робота здебільшого дещо непомітна, проте від завдань, які вони виконують, без перебільшення, залежить успіх операцій. Важливим також є не тільки організувати зв’язок, а й убезпечити його від ворожих спроб підслухати або подавити.
— Засоби протидії в нас у бригаді загалом організаційні. Ми не використовуємо на передових позиціях, як приклад, радіорелейні станції, бо вони дуже «світяться». Убезпечуємо інформацію за допомогою сучасних засобів шифрування, часто змінюємо ключі. Потрібно розуміти, що інформація, яка доведена до підрозділу, вже не має цінності для ворога, якщо її не чув, тому моє завдання — безпека зв’язку, — розповідає військовий Ігор. — Важливо вчасно зрозуміти, що русня намагається гріти вуха й завадити ворогові.
За словами Ігоря, дуже часто виникають нетривіальні завдання, які потребують неординарних рішень.
— Але ми тут усі креативні хлопці, тому завжди знаходимо рішення. Бувало під обстрілами потрібно було лізти на вежу, щоб передати інформацію. Дуже часто зв’язківця можна зустріти на даху будівлі, який щось там шаманить, піднімає руки в гору, — усміхаючись додає він.
До 24 лютого Ігор був звичайним цивільним, програмістом мікроконтролерів і ніколи не думав, що свої знання використовуватиме для військової справи, але після вторгнення русні без жодних вагань пішов по мобілізації.
— У нас склався гарний колектив, колектив людей, які мають спільну мету — звільнення України та притягнення до відповідальності тих монстрів. А, як відомо, — спільна мета об’єднує, — кажуть хлопці.
@armyinformcomua
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді показав пораненого російського штурмовика, який перед своєю смертю вирішив пообійматися з українським FPV-дроном.
На Північно-слобожанському напрямку екіпажі розвідувально-ударних дронів 73-го морського центру Сил спеціальних операцій системно знищують широкий спектр ворожих цілей — від дронів-«ждунів» і артилерії до засобів радіоелектронної боротьби та складів боєприпасів.
Президент України Володимир Зеленський упевнений, що далекобійні удари по російських стратегічних об’єктах створюють умови для наближення миру.
Правоохоронні органи викрили керівництво одного з комунальних підприємств Харкова, що належить до об’єктів критичної інфраструктури, у створенні власної схеми для ухилянтів.
Російські штурмовики намагаються просунутися на Костянтинівському напрямку, використовуючи несприятливі для української аеророзвідки погодні умови.
Пілоти прикордонного підрозділу «Фенікс» оприлюднили кадри своєї бойової роботи, де загалом було ліквідовано близько 50 окупантів.
від 20000 до 25000 грн
Хмельницький
Військова частина А1056
від 25000 до 75000 грн
Кривий Ріг
Інгулецький ОРТЦК та СП
від 20000 до 100000 грн
Дніпро
Інженерний батальйон Сил ТрО ОК Схід (в/ч А4806)
Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…