Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Попри низку поточних подій у міжнародному інформаційному просторі на кшталт саміту G20 або теракту в Стамбулі, російсько-українська війна та звільнення Херсона залишаються в центрі уваги. Продовжуємо знайомити читачів з основними оцінками та прогнозами закордонної аудиторії щодо цього.
Провідні закордонні видання присвятили нашій перемозі в Херсоні свої перші шпальти або розмістили розгорнуті матеріали з цього приводу. Зокрема в The Washington Post зазначається, що до 11 листопада Херсон залишався єдиним українським обласним центром, який вдалося захопити російським військам з початку повномасштабного вторгнення: «Збройні Сили України, які піднімають державний прапор у звільненому Херсоні, закріпили найсерйознішу політичну та військову поразку президента росії володимира путіна у війні, яка триває понад 8 місяців… Відступ із нього зруйнував створену путіним ілюзію контролю через незаконну анексію Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей… Попри те, що на сьогодні росія контролює Херсонську область по лівому берегу Дніпра для забезпечення «сухопутного коридору» до окупованого Криму, втрата обласного центру стала приголомшливим ударом після гучних заяв кремля про те, що росія нібито «назавжди» залишиться в Херсоні».
До публічних оцінок із боку політиків та воєначальників приєднався керівник оборонного відомства Великої Британії Бен Воллес, який вважає, що втеча російських окупантів із Херсона є ще одним зі стратегічних провалів рф.
Про це він заявив у Twitter: «Анонсований росією вихід із Херсона став черговим стратегічним провалом для них. У лютому росія не змогла захопити жодної зі своїх великих цілей, окрім як Херсона… Росіяни мають запитати себе, чому керівництво їхньої країни розв’язало війну… Російська армія втратила багато військових в Україні, а кремль натомість лише здобув міжнародну ізоляцію й приниження… Україна й надалі тиснутиме, а Велика Британія й міжнародна спільнота продовжать підтримувати їх… У той час, як ми вітаємо відступ, ніхто не буде недооцінювати загрозу, що триває, яку становить російська федерація».
З його оцінкою повністю корелюється бачення подій із боку голови комітету начальників штабів збройних сил Великої Британії адмірала Тоні Радакіна. Як повідомляє «BBC», відповідаючи на запитання про те, чи повинна Україна сідати за стіл переговорів з рф, він зазначив, що таке рішення має ухвалити сама Україна: «Ми повинні з повагою поставитися до цього й визнати, що саме президент Зеленський визначить для своєї нації, коли буде правильний момент для переговорів. Велика Британія завжди підтримувала президента Зеленського».
Стосовно відступу військ рф з Херсона, адмірал зазначив, що росія програє війну проти України й зазнає невдач із самого початку. Але Радакін поки остерігається називати вихід окупантів із Херсона «переломним моментом» у війні: «Це заплутаний, затяжний конфлікт, і є ймовірність, що він і надалі буде… затяжним конфліктом… Херсон — це значний здобуток, але протягом усієї війни будуть «припливи й відпливи… Ми бачимо постійні невдачі з боку росії й ми бачимо постійний успіх України — рішучість відвоювати свою країну. Наша робота полягає в тому, щоб підтримати Україну, підтримати її політично, дипломатично, військово».
Британська розвідка у своєму щоденному звіті дала фахову оцінку результатів воєнних дій на херсонському напрямі: «Відступ російських військ із Херсона є публічним визнанням труднощів, з якими вони зіткнулися на західному березі Дніпра… Херсон був єдиною обласною столицею, захопленою російськими військами з лютого, тому відхід завдає значної репутаційної шкоди…». Також британська розвідка вважає, що існує реалістична ймовірність того, що російська військова техніка та сили в цивільному евакуювалися разом із заявленими 80 000 евакуйованих цивільних осіб протягом останніх тижнів: «Завершення виходу відбулося лише через два дні після його оголошення. Цілком ймовірно, що процес виведення вже розпочався ще 22 жовтня, коли посадовці росіян у Херсоні закликали мирних жителів покинути місто».
Варто розуміти, що херсонський напрямок хоч і був одним із пріоритетних, але ЗС України дають відсіч агресорові й на інших ділянках фронту з одночасним відбиттям ракетно-авіаційних ударів противника. Через низку ушкоджень енергетичної інфраструктури держави, окрім власне оборонних потреб, значно зросла необхідність отримання від партнерів ресурсів для відновлення енергетики.
Тому Сполучені Штати Америки налаштовані допомогти Україні захистити критичну енергетичну та іншу інфраструктуру від атак агресора. Як повідомляє пресслужба Держдепартаменту США, зазначене рішення оприлюднив державний секретар США Ентоні Блінкен під час зустрічі з його українським колегою Дмитром Кулебою в кулуарах саміту АСЕАН у Камбоджі: «Ми зустрічаємося сьогодні, коли Україна щойно визволила місто Херсон та регіон, і цей успіх — ще одне свідчення надзвичайної хоробрості українських Збройних Сил, народу України та потужної підтримки, яку Україна має від усього світу, зокрема, звичайно, Сполучених Штатів, підтримки, яка триватиме стільки, скільки буде необхідно — безпекової, гуманітарної, економічної». Також держсекретар США окреслив ризики для енергетичної інфраструктури України через постійні атаки з боку російської федерації: «…росія продовжує жорстоку кампанію, спрямовану на ліквідацію енергетичної інфраструктури, всього необхідного для того, щоб було світло, тепло взимку, і це має жахливий вплив на мирне населення України… Ми так само рішуче налаштовані допомогти Україні захистити критичну інфраструктуру, а також, звичайно, замінити й відремонтувати ту, що пошкоджена».
Як заявив на брифінгу для ЗМІ радник американського президента з нацбезпеки Джейк Салліван, «позиція США не змінюється, залишається такою самою, як і шість місяців тому. Ми робитимемо все можливе, щоб позиція України на полях битв зміцнювалася».
Аналогічна допомога Україні очікується від Німеччини. Зокрема федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що зацікавлений у збільшенні військової допомоги Україні. Мова йде насамперед про протиповітряну оборону, а також допомогу Україні у відновленні об’єктів енергетичної інфраструктури. Олаф Шольц в інтерв’ю RND констатував, що рф цілеспрямовано намагається нищити інфраструктуру України: «росія бомбить енергетичну інфраструктуру України. росія хоче зробити так, щоб люди в Україні не змогли пережити зимові холоди. Наразі ми обговорюємо з багатьма німецькими компаніями, що вони можуть зробити, щоб протистояти цьому руйнуванню… Системи ППО, відправлені Німеччиною в Україну, відігравали ключову роль у мінімізації руйнувань… Німеччина й надалі працюватиме з партнерами, щоб відправити більше систем ППО до України».
Адекватно оцінюючи рівень загроз з боку рф та трансформацію власне змісту збройного протиборства, західні держави, крім допомоги Україні, системно зміцнюють свої оборонні можливості. Подією минулого тижня з цього приводу стали двотижневі спільні військові навчання військових США, Великої Британії та Австралії, під час навчань імітується вторгнення росії до Європи.
Як повідомляє The Times, сценарій навчань імітує війну з росією. Вони відбуваються на американській військовій базі Форт-Ірвін у Каліфорнії. На початку навчань імітується конфлікт, що виникає в регіоні Тихого океану, а наступний етап уже передбачає сухопутну війну в Європі. Обидві події відбуваються на тлі зростання напруженості у відносинах із Китаєм та росією. До речі, у 2023 році схожі навчання планують провести вже безпосередньо в Європі. Доречно звернути увагу, що учасники навчань загальною кількість 4,5 тисячі військовослужбовців відпрацьовують тактичні прийоми, запозичені з бойового досвіду Збройних Сил України. Навчання мають високу технологічну складову: БПЛА масово ідентифікували цілі, а ракетами GMLRS завдавали ударів по позиціях за цілевказанням із тактичних винищувачів F-35. Також військові відпрацюють виробництво запчастин для бойової техніки в польових умовах на 3D-принтерах та сучасні технології оброблення розвідданих, що збираються з різних сенсорів.
