Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Молочні продукти під брендом «Агромол» випускає Харківський молочний комбінат. До повномасштабного вторгнення підприємство із 45-річною репутацією мало три великі ферми, які були облаштовані найсучаснішим обладнанням, що полегшувало працю співробітників та забезпечувало максимальний надій високоякісного молока. Годування тварин забезпечували кормами, зібраними з власних полів.
На сьогодні одна з ферм, що в с. Шестакове, зруйнована та розграбована російськими окупантами.
-
- Ілюстративне фото
Авторка матеріалу відвідала залишки господарства, щоб показати читачам чергові злочини російських окупантів не тільки проти українців, а й проти тварин, а також розповісти, як його співробітники намагаються відродити ферму.
Завідувачка підсобного сільського господарства Катерина влаштовує екскурсію зруйнованою територією. На площі в кілька гектарів розташовувалися бокси для худоби — в одних утримувалися корови, в інших — бички. Був окремий пологовий бокс, де за рік народжувалося до однієї тисячі телят, та ясла, будинок для підрослого поголів’я. Бокси для корів були з’єднані з доїльним цехом, який був максимально автоматизованим: кожна тварина з народження мала ошийник із чипом, якій зберігав дані стосовно стану її здоров’я, кількості випитої води та вжитої їжі, а також передавав інформацію у разі проблем зі станом тварини.
За корівниками розташовувалися ангари для сільськогосподарської техніки, багатотонні силосні ями. Так було до 24 лютого…
До населеного пункту Шестакове, що за 20 км від лінії державного кордону, російська навала зайшла на початку березня. Перед цим селище активно «обробляла» російська авіація. Вперше ворог завдав ударів по фермі 28 лютого, мабуть, намагалися в такий спосіб «денаціоналізувати» нещасну худобу… Співробітники до останнього залишалися з тваринами, але з початком окупації більшість покинули селище.
— Залишилися літні люди, які через вік нічого не боялися й не уявляли життя без ферми, — розповідає Катерина.
Територію господарства орки обрали як пункт дислокації. Там і досі є безліч слідів присутності «руского міра» — автографи окупантів, снаряди.
В ангарах замість сільськогосподарської техніки, яку вивезли до росії, зберігали бойові машини та боєприпаси. Звідси ж вели по Харкову та навколишніх селищах вогонь РСЗВ. Тому в один день співробітників ферми окупанти просто не пустили. Кілька днів по селищу стояв крик голодної худоби. Допустили людей до корів лише після того, як оскаженілі від голоду й жаги тварини почали кидатися на росіян…
У травні під натиском Сил оборони рашисти покинули Шестакове. А через поразки на фронті мстилися тваринам — «крили» господарство з РСЗВ та артилерії, навколишні поля закидали мінами. З понад трьох тисяч голів загинуло майже дві… Частина корів втікла від голоду та обстрілів, решту тварин співробітники, що повернулися до деокупованого селища, вивезли до інших двох ферм.
Наприкінці літа тридцять ентузіастів, які залишилися з колективу в кількасот осіб, почали відновлювати територію підприємства. Стимулом для цього стало… повернення худоби, яка все літо ховалася по лісах та якось уціліла. Деякі корови поверталися з телятами, які народилися влітку.
Наразі силами колективу відновлено два корівники — відремонтували дах, полагодили стіни.
— Через відсутність електрики все доводиться робити вручну. Корм розсипаємо спеціальною машиною, воду наливаємо до поїлок зі шланга. Тут ми утримуємо здебільшого бичків, корів вивезли до інших ферм, аби здоювати. А ті, що залишилися, нещодавно отелилися. Їх ми не доїмо, телята справляються самостійно, — розповідає головний агроном господарства Сергій та показує нам теля, яке народилося добу тому. Усміхається, що назвуть малечу Джавеліною.
Чоловік розповідає, що настрій у колективу бойовий — початок відновлення улюбленої справи покладений.
— Потроху все відновимо. Розуміємо, що буде складно, але на зло окупантам ми мусимо не опускати рук! Усе відремонтуємо, все зробимо краще, ніж було!
Фото автора
