Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Уперше учасницею практичної частини командирських зборів сержантів Повітряних Сил стала жінка.
«Уся в синцях і подряпинах, сукню ще тижні два одягнути не зможу, зате задоволення — море», — коментує свою участь у командирських зборах сержантів Повітряних Сил штабсержант Вікторія Городова.
Серед понад восьми десятків учасників Вікторія — єдина жінка. Останні п’ять років подібні заходи проходили в суто чоловічій компанії. А нині Вікторія на рівні з чоловіками в повній екіпіровці долала смугу реакції лідера, евакуювала «поранених», переправляла боєкомплект через огорожу та умовну прірву… І хоча завдання стояли серйозні, каже: за 22 роки у Збройних Силах України і не до такого готова.
— Я лише місяць тому з «Десни» повернулася, тому підготовлена була непогано, проте, побачивши нову смугу реакції лідера, була трохи шокована, — пригадує Вікторія. — Куди б я ще в свої 44 роки залізла? Чоловіки намагалися поводитися по-джентельменськи, та ми ж у війську, тому — «дякую, сама». Але все одно: де плече підставили, де наплічник підтримали. Та я і не перший рік в армії, пройшла шлях від роти до ПвК. До того ж від кожного учасника заходу залежав командний результат. Не могла ж я підвести когось.
На важливості тимбілдингу у Командуванні ПС наголошують особливо. Кажуть, що вправлятись із складною технікою часто простіше, ніж працювати з людьми.
— Основне завдання — не пройти смугу перешкод, а саме організувати роботу команди, — коментує головний старшина Повітряних Сил — начальник відділу з роботи із сержантських складом старший прапорщик Олег Рудюк. — Лідерами не народжуються, ними стають. І вже на рівні головного сержанта роти потрібні менеджерські здібності та вміння мотивувати. Що вже казати про головних сержантів бригад! Саме тому ми особливу увагу приділяємо командній роботі. Ось і під час цих навчально-методичних зборів сержанти тренувались діяти в тандемі, адже ні пораненого не евакуєш самостійно, ні боєкомплект через прірву без допомоги колег не переправиш…
Олег Рудюк резюмує, що в Україні дійсно є величезний прорив щодо організації всієї структури сержантського корпусу, а особливо командної і штабної ланок. А головне, з’явилось розуміння того, що сержант — це кістяк сучасної української армії, лідер для підлеглих та опора для командира.
Фото ПвК «Центр»
