Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Владислав та Олена є чоловіком і дружиною. Вони вже тривалий час на фронті разом боронять східні кордони в одному з підрозділів механізованої бригади на Луганщині. Родом подружжя з Сумщини. Під час проходження військової служби в 2019 році вони побралися і з цього часу разом назавжди. На передовій вони пліч-о-пліч виконують бойові завдання.
До війни Владислав служив в спецпідрозділі та одразу ж з початком бойових дій призвався по мобілізації і наразі обіймає посаду командира відділення у військовому званні молодший сержант, проте Олена змінила свій фах економіста на дещо незвичний, стрільця-помічника гранатометника, вона є старшим солдатом.
– Ми разом чергуємо на спостережнику. Чоловік старший мене за військовим званням і віддає накази, які я беззастережно виконую, адже це передова і ціна помилки може бути великою. Дуже хочу щоб якнайшвидше настав мир, ми будемо боротися за те, щоб життя повернулося в покинуті оселі. Я тут, щоб війна не прийшла до моєї дитини додому і я хочу бути корисною на фронті, – розповіла військовослужбовець Олена.
Як зазначає подружжя в пункті постійної дислокації вони проходять службу в різних підрозділах і це ніяким чином не впливає на їх сімейне життя. Армія для них стала справжньою домівкою.
– Особливим для мене тут є чинник братерства і дружби. Там на «великій землі» все по-іншому. Ці люди, які поруч зі мною виконують тут бойові завдання заслуговують великої поваги. В цивільному вбранні дружину я бачу дуже рідко, весь основний час ми проводимо на полігонах та в районі проведення бойових дій, – зазначив військовослужбовець Владислав.
На найшвидше повернення додому подружжя очікують батьки та діти – вони для них є беззаперечним прикладом мужності та патріотизму українських захисників.
