Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Ідею розповідати про учасників пісенних фестивалів «Пісні, народжені в АТО — Пісні, народжені війною» журналістам АрміяInform підказав їхній постійний учасник, торішній переможець мистецького конкурсу імені Богдана Хмельницького Міністерства оборони, відомий бард В’ячеслав Купрієнко.
«Через рашистське масоване вторгнення нині не до фестивальних концертів, — пояснив В’ячеслав. — Але ж ті, хто нині в окопах, знаходять все ж таки час для творчості. Хтось пише вірші, хтось не розстається зі скрипкою, а хтось під гітару наспівує власні пісні. Вкрай потрібно, щоб про їхню творчість знали українці».
Володимир народився на Полтавщині в сім’ї офіцера, а отже, з дитячих років знав, що таке гарнізонне життя та армійська служба. Тому після закінчення школи в кримському Перевальному вступив до Ворошиловградського вищого військового училища штурманів. Після розподілу служив на Камчатці. Коли розвалився Союз, приймати російське громадянство відмовився, тож і служити в російській армії не захотів. Звільнився й повернувся в Україну.
— Спочатку приїхав до Сімферополя, де жили батьки, згодом деякий час мешкав на Полтавщині, а потім перебрався на Кіровоградщину, — розповідає Володимир. — Оселився в Ульянівці й потихеньку займався приватним підприємництвом, допоки не настав 2014 рік.
З початком бойових дій на сході чоловік вирішив мобілізуватися до створеного у травні 2014 року 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області, який згодом увійшов до складу 57-ї мотопіхотної бригади Збройних Сил. Воював під Торецьком, Дебальцевим, Горлівкою. Через рік демобілізувався на 4 дні й знову повернувся до 57-ї бригади.
Навчав підлеглих і сам вчився — закінчив курси удосконалення бойової підготовки в Національному університеті оборони імені Івана Черняховського. І постійно на «передку» — Піски, Авдіївка, Водяне, Опитне. Разом із Володимиром фронтовими дорогами мандрувала й вірна супутниця — гітара. Піснями підбадьорював побратимів, створював настрій, змушував у думках повертатися до рідного краю, до родинних домівок. Псевдо «приклеїли» одразу — «Маестро». Втім, із таким позивним, мабуть, у кожній бригаді хтось воює.
— З гітарою подружився ще під час навчання у військовому училищі, — пригадує Володимир. — Якусь відому пісню вивчив, слова свої наклав на мелодію, потішив друзів і на тому все забулось. Писати свої пісні в тому віці ще не був готовий. А коли звільнився в 90-х, було не до пісень. Першу свою пісню присвятив рідному батальйону, вона так і називається «34-й батальйон».
Потім у «Маестро» були ще «Зустріти знову світанок», «Додому», «34-й, рік потому». Спочатку писав російськомовні тексти, але згодом зрозумів, що треба за прикладом друга-барда В’ячеслава Купрієнка переходити на українську. У Володимира був навіть такий «перехідний період», коли написав пісню наполовину російською, а другу частину — українською.
— Якось ми стояли на «передку» з розвідниками львівської 80-ї бригади, вони послухали мої пісні й попросили, щоб я про них написав, — розповідає «Маестро». — Взагалі, на замовлення не пишу. Для того, щоб відбулось народження пісні, потрібен відповідний стан душі, важливо щось пережити, побувати в якісь історії, чимось просякнутись. Але мій знайомий із «вісімдесятки» виявився дуже настирливим і телефонував щомісяця з одним запитанням: «Написав пісню?». Однієї ночі не міг заснути й став подумки підбирати текст до пісні про десантників, одночасно визрівала й мелодія. Вранці ледь встигнув усе впорядкувати, аж дзвінок від знайомого — «Чим займаєшся?». Не повіриш, кажу, пісню вам пишу. Ось тут уже я просто не міг львів’янам написати пісню російською мовою — мене не зрозуміли б.
У 2016 році Володимир став переможцем патріотичного конкурсу авторської пісні в Сухопутних військах із композицією «Бійці з бригади пів ста сім». І вже з наступного року офіцер став постійним учасником фестивалів та концертів «Пісні, народжені в АТО — Пісні, народжені війною». З колегами-бардами «Маестро» виступав в Запоріжжі, Києві, Мелітополі, Знам’янці, Вінниці, Калуші, Умані.
— Після 24 лютого щось написав? — запитую свого співрозмовника.
— Лише пісню, присвячену любій дружині, — відповідає Володимир. — Але друзі й знайомі відчули в ній не лише особисте, а й тему загальнолюдських цінностей. Не знаю, як у кого, у мене війна забирає багато часу й вільного майже не залишається. Моє головне завдання на сьогодні — якісно готувати бійців, щоб на фронті вони почувалися впевнено.
За словами «Маестро», у снах до нього приходять побратими, з якими воював ще у 2014 році. Але одну зі своїх найкращих пісень «Той самий сон» написав під час безсоння.
— Під ранок надійшло натхнення, встав і відтворив на папері текст, — каже Володимир. — А потім поклав слова на музику й дуже швидко записав у студії звукозапису. В мене немає «планів» на пісні. Коли є тема або якась історія, і вона мене чіпляє за живе, тоді виношую певний час слова, римую й беру до рук гітару.
Фото автора та з архіву «Маестро».
@armyinformcomua
На Закарпатті врятували військовозобов’язаного чоловіка, який ледь не загинув, намагаючись переплисти Тису, щоб незаконно потрапити до Румунії.
Однією з головних переваг українських важких бомберів типу Vampire є здатність нести потужні заряди, які здатні не лише вражати цілі підрозділи російських піхотинців, а й знищувати будь-яке укриття, в якому ті спробують сховатися.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді показав пораненого російського штурмовика, який перед своєю смертю вирішив пообійматися з українським FPV-дроном.
На Північно-слобожанському напрямку екіпажі розвідувально-ударних дронів 73-го морського центру Сил спеціальних операцій системно знищують широкий спектр ворожих цілей — від дронів-«ждунів» і артилерії до засобів радіоелектронної боротьби та складів боєприпасів.
Президент України Володимир Зеленський упевнений, що далекобійні удари по російських стратегічних об’єктах створюють умови для наближення миру.
Правоохоронні органи викрили керівництво одного з комунальних підприємств Харкова, що належить до об’єктів критичної інфраструктури, у створенні власної схеми для ухилянтів.
від 21000 до 24000 грн
Чоп
Державна прикордонна служба України
від 22000 до 120000 грн
Луцьк, Волинська область
від 24000 до 124000 грн
Мукачеве, Закарпатська область
Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…