Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
За умов російсько-української війни оборонна політика ЄС і НАТО зазнала кардинальних змін. Повномасштабна російська агресія проти України остаточно показала ступінь загроз від кремля для Європи: ядерний тероризм насамперед. Пропонуємо огляд основних тез Форуму оборони та державництва, який нещодавно відбувся.
Сам Форум було проведено вперше, де співорганізаторами виступили Брюссельська школа урядування, Центр безпеки, дипломатії та стратегії, НАТО, Зовнішньополітична служба ЄС.
Президент Брюссельської школи урядування Карел де Гухт у вступному слові зазначив про те, як російсько-українська війна змінила підходи щодо оборони ЄС і НАТО. На перший план «вийшли стримування та територіальна оборона, але водночас нині ми спостерігаємо глобальне геополітичне суперництво».
На думку Гухта, російська агресія проти України «збільшила співпрацю між ЄС і НАТО. Це стосується не лише програм тренування, але дебатів та дій щодо безпеки та оборони. НАТО посилило свою присутність у Центральній та Східній Європі».
Серед тих питань, які постали після 24 лютого на перше місце вийшла енергетична безпека. Це стосується відмови Європи від російських енергоресурсів, адже кремль використовує енергетику задля отримання політичного впливу на Заході. «І це нелегке завдання. Все ускладнюється гонкою озброєнь між США та Китаєм і мілітаризацією космосу», — повідомив Гухт.
Він визначив 3 основні завдання перед Заходом: адаптуватися до безпекових загроз з боку росії, працювати над створенням нових альянсів, адже традиційні форми об’єднань, які існували до цього, вже змінилися, та розробляти нові стратегії, які б пристосовували нинішні геополітичні ризики. А державництво якраз і полягає у взаємозв’язку між обороною та економікою — про що розповіли наступні спікери форуму.
Програмна координаторка з регіональної безпеки Центру східних студій Юстина Готковська наголосила на значенні Східної Європи для спільної оборони Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу: «Польща, Чехія, Словаччина, країни Балтії допомагають Україні боротися, надаючи військову допомогу, в тому числі радянську техніку. Після створення в квітні Координаційного центру з надання Україні допомоги (Рамштайн. — Ред.) бачимо постачання важкого озброєння. Нині вирішальний момент для всього світу. росія — це постійна загроза для нас (Заходу. — Ред.)».
Виконавча директорка групи Європи та Євразії Фонду «Відкрите суспільство» Даніела Шварцер говорила про зміни в зовнішній політиці Німеччини після повномасштабного вторгнення рф в Україну. На її думку, все настільки радикально змінилося, що такого, щоб «Берлін виділив додаткових 100 мільярдів євро на оборону» годі було очікувати за інших обставин.
Шварцер також нагадала, що нині «трансатлантичне партнерство вийшло на перший план», що послабилося, коли президентом США був Дональд Трамп (2017–2021). Водночас, на її думку, існує «непевність щодо того, як завершаться проміжні (листопад 2022 року. — Ред.) та президентські (листопад 2024 року. — Ред.) вибори в США». Від виборів буде залежати подальша зовнішня політика США та безпекова співпраця з європейськими союзниками по НАТО та ЄС зокрема.
Так само Шварцер сказала, що «варто пам’ятати про різні безпекові загрози, особливо гібридні, а також дезінформацію». Все це після 2014 року здійснює росія проти України та Заходу.
Офіційну позицію Вашингтону висловила радниця з питань оборони місії США при НАТО Рейчел Еллехуус. Вона сказала, що надважливо те, що самі «суспільства на Заході допомагають боротися з дезінформацією». росія якраз і прагне посіяти розбрат у ЄС і НАТО, аби можна було легше маніпулювати громадською думкою цих країн.
«Наразі триває дискусія щодо ядерного стримування чи політики стримування. Хоча варто пам’ятати про розподіл тягаря щодо безпеки», — заявила Еллехуус.
Водночас Еллехуус підкреслила роль «енергетичного переходу до відновлювальних джерел енергії та модернізації оборонного комплексу. Треба більше інвестувати в тренування наших військових та більше приділяти уваги інфраструктурі».
Так само високопосадовиця згадала про «вразливі моменти в запасах зброї на складах США та країн НАТО». Надання Україні військової допомоги зменшило арсенали країн, які нас підтримують. І тепер вже ці держави мають розробити нову систему оборонних закупівель, аби бути готовими до будь-якого сценарію, включно з ядерним.
Директор Європейської програми та Стюарт-Центру, Центру Стратегічних та міжнародних студій Макс Бергманн продовжив говорити про озброєння. Він нагадав, що декого в НАТО «шокувало, що у Східній Європі ще було радянське озброєння». А історія із затримки Німеччиною надання військової допомоги Україні показала одне — «ти не можеш відправити зброю, яка не працює. Її ще треба відремонтувати.»
На думку Бергманна, можна стверджувати про «певний прогрес у оборонній сфері європейських держав». Водночас вже зараз треба думати, як спільними зусиллями діяти далі, адже російсько-українська війна засвідчила потребу в зміні підходів до оборони в ЄС і НАТО.
Заступник декана з досліджень Центру безпеки, дипломатії та стратегії Александер Маттелаєр розповів про ядерну риторику кремля та те, що концепція стримування досі залишається актуальною.
Голова Офісу планування політики при генеральному секретарі НАТО Бенедетта Берті, яка працювала над розробкою нової стратегічної концепції Альянсу, поділилася своїм баченням світової безпеки. Наразі варто говорити про «стратегічне суперництво як визначальну рису сучасного безпекового середовища».
Берті нагадала, що в концепції було зазначено, що росія є головною «загрозою для Євроатлантики», пам’ятаючи «як росія дестабілізує Європу та її агресивний характер упродовж минулих років».
І нині НАТО побачило, що «безпека — це не те, що дається просто так». Ідеологічні, політичні та економічні виклики — це «не лише про росію, а про автократії загалом, які здійснюють військове втручання та дестабілізацію. Використовуючи при цьому як військові, так невійськові методи. Сьогодні амбіції КНР — це системні виклики для наших цінностей».
Наразі основним завданням для Альянсу залишається оборона Європи, але, як зазначила Берті, є «більше бачення безпеки поза межами НАТО». Тим паче, що на саміт НАТО в Мадриді наприкінці червня було запрошено партнерів з Індо-Тихоокеанського регіону (Японія, Республіка Корея, Австралія, Нова Зеландія). І тепер вже зрозуміло, що європейська безпека пов’язана з азійською.
Очільник планування політики та стратегічного прогнозування Зовнішньополітичної служби ЄС Ерве Дельфін означив існуючу ситуацію в світі як «масивну багатополярність, яка буде переважати над біполярністю США — Китай».
Дельфін сказав, що нині можна спостерігати «зростання нерівності у світі». Причиною цьому є «нерівноправний розподіл товарів». Нині країни Глобального Півдня (Африка, Латинська Америка, Індо-Тихоокеанський регіон) прагнуть більше залученості в ухваленні рішень на світовому рівні.
На думку високопосадовця, Європейський Союз нині є дійсно глобальним гравцем, а не лише суто регіональним об’єднанням. Водночас наразі Заходу «треба більш системний підхід, особливо щодо стійкості в критичних сферах».
На завершення обговорювали тему кліматичних змін та їхнього впливу на світову політику. Ерве Дельфін наголосив, що це «більше про енергетичний перехід», ніж суто про питання навколишнього середовища. ЄС поставив собі за амбітну мету стати до 2050 першим нейтрально кліматичним континентом за рахунок зростання відновлювальних джерел енергії (вітряки, сонячні батареї тощо). Але це тема не одного тексту, тому стежте за оновленнями від АрміяInform.
@armyinformcomua
Президент України Володимир Зеленський повідомив про другий пакет допомоги від Нідерландів у межах програми PURL на суму $250 млн. Кошти підуть на закупівлю засобів протиповітряної оборони, літаків F-16 та іншого озброєння для посилення української оборони.
93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» продемонструвала нове застосування наземних роботизованих комплексів: відтепер вони евакуюють не лише поранених бійців, а й вивозять пошкоджену техніку та дорогі вантажні дрони з-під обстрілів.
Командувач СБС ЗСУ майор Роберт Бровді оприлюднив підсумки операції, яка оголює справжню ціну російських штурмів на окремій ділянці фронту. На відео та знімках видно десятки ліквідованих окупантів.
Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський провів нараду з питань військової медицини та евакуації поранених.
На Покровському напрямку бійці 425-го окремого штурмового полку «Скеля» знищили групу з семи російських окупантів.
Бійці 3-ї окремої бригади оперативного призначення «Спартан» взяли в полон російського військового, який називав себе розвідником, але не мав навіть базової підготовки.
від 21000 до 24000 грн
Чоп
Державна прикордонна служба України
від 21000 до 30000 грн
Білгород-Дністровський
Державна прикордонна служба України
Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….