Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…
Коли російські пропагандисти змагалися між собою щодо «інформування» своїх співвітчизників про війну проти України, для багатьох аудиторій це було чимось абстрактним, далеким та незрозумілим.
З оголошенням президентом рф рішення про «часткову» мобілізацію російське суспільство фактично вперше масово відчуло на собі «подих війни». Інформаційний простір (якщо точніше, саме та його частина, яка поза «повноваженнями» «роскомнадзора») відреагував на це відповідно. Ми підготували короткий огляд з цього приводу.
Насамперед, слово «мобілізація» в російському суспільстві вже отримало нову назву — «могилізація». У той же час протестні настрої та заклики уникнути мобілізації, навіть з огляду на цензуру та репресії з боку правоохоронних органів, отримали стійку тенденцію до зростання. Зрозуміло, що для більшості росіян мова поки що не йде про співчуття Україні або бажання припинити агресію. Поширене російське прислів’я «своя сорочка завжди ближча до тіла» в даному разі найкраще характеризує ситуацію. Для більшості потенційних мобілізованих разом з їхніми членами сімей примусова зміна «зони комфорту» на холодні окопи в українських степах і перспективи залишитися там назавжди стало справжнім стресом.
Російський журналіст Станіслав Кучер дуже вдало описав, що має з цього приводу відбуватися в головах пересічних громадян: «Близький до агонії стан людини чи системи (що складається з людей) характеризує те, що відбувається зараз — хаотичний рух думок, слів і дій. На зміну демонстративної рішучості раптово приходять невпевненість і сумніви, пацієнта кидає то в жар, то в холод, що коїться в його свідомості, до кінця не усвідомлює він сам, але, що б не відбувалося, у світ він намагається транслювати тезу „все по плану“ та „під контролем“.
Я не стверджую, що це відбувається безпосередньо з путіним (можливо, у його свідомості все зрозуміло як ніколи), але те, що саме в такому стані перебуває нині система управління росією — медичний факт. Що б не прозвучало в його зверненні — це не зупинить, а швидше прискорить процес розпаду побудованої ним системи. Головне, щоби справа не дійшла до радіоактивного розпаду».
Цей же журналіст процитував популярного російського письменника Бориса Акуніна (це його творчий псевдонім. — Ред.): «21 вересня 2022 року російська федерація спустилася ще на один проліт сходів, що ведуть до пекла. Попередній був пройдений 24 лютого.
На новому поверсі умови існування знову зміняться. Стане набагато страшніше. І я маю на увазі не те, що синів, чоловіків, братів, батьків відправлять помирати та вбивати в ім’я збереження путінського режиму, а те, що мобілізація може здійснитись лише при включенні механізму репресій на повну потужність. З тотальним залякуванням, масовими арештами, показовими розправами та повним закриттям країни. Це станеться не раптово, але досить швидко. Ніяк інакше, на жаль, бути не може.
Під час тяжких випробувань головне — не втратити себе. І пам’ятати стару істину: ніч найтемніша перед світанком. Ті, що поїхали, готуємося допомагати тим, хто в біді».
Російський опозиціонер Михайло Ходорковський оцінив ситуацію так: «путін оголосив часткову мобілізацію, суспільству час оголошувати — повну». Він же продовжує думку: «Повне відчуття, що путін з тяжкого похмілля прочитав текст, який не наважився озвучити вчора.
Це навіть не геббельсівщина, а просто маячня. Він говорить про невизнання Донбасом зміни влади в Києві… Начебто я сам тоді не був там і не бачив, хто і як усе це почав.
Він говорить про свою агресію як відповідь на невигадану ним операцію зі звільнення Україною своєї території! „Я напав на сусіда, оскільки я думаю, що сусід був незадоволений, що я відібрав у нього частину його території“.
Ну і хочу передати велике привітання тим, хто вважав, що „поза політикою“. Мовляв „Ходорковського і Навального за борзість, а мене нема за що…“. А тепер в окопи… Дуже здорова ідея — розпочати мобілізацію з едросії (мова йде про російську партію влади „єдина росія“. — Ред.). А решті громадян росії скинутися для ЗСУ на патрони… Тому що голосують одностайно за чужі смерті».
До речі, російська влада вже «подбала» про соціальний захист майбутніх мобілізованих. З цього приводу вдалося знайти заяву голови комітету з оборони російської держдуми андрія картаполова: «Мобілізовані громадяни росії продовжуватимуть платити іпотеку».
Також мобілізовані громадяни, ймовірно, позбудуться роботи. Це випливає з відповіді російського міноборони на запитання про те, чи мають роботодавці розірвати контракт із співробітником, який призваний до армії за мобілізацією: «Так, все правильно. Підставою для розірвання трудового договору буде повістка від військкомату. Відповідно до п. 2 указу президента громадяни після призову переходять на службу до лав збройних сил рф за контрактом (п. 2 Указу)», — йдеться у відповіді, яку процитував колишній головний редактор «Эхо Москвы» Олексій Венедиктов.
Політичний та військовий експерт Ель-Мюрид (це також творчий псевдонім. — Ред.) проаналізував зв’язок мобілізації із ситуацією на фронті: «Ось за що можна поважати кремлівських — то це за сталість і незмінність. За що б вони не бралися — все провалюють. І коли провал стає ясним… вони повторюють процес, прикриваючи одну жопу, що вже сталася, іншою — ще масштабнішою.
Провал „спецоперації“ зафіксовано переходом до мобілізації. Тобто тому, що категорично заперечувалося. Лише тиждень тому пєсков заявив, що про повну чи часткову мобілізацію не йдеться. Минув тиждень — і раптом нагальна потреба з’явилася. Причому настільки терміново, що все закипіло.
Простіше кажучи: сам факт неможливості продовжувати бойові дії в попередньому форматі свідчить про те, що концепція „все йде за планом“ зламалася. План доводиться міняти, причому спішно і на ходу. Чому спішно, зрозуміло: український наступ під Харковом показав, що шансів утримати оборону на ділянці, за яку ЗСУ беруться всерйоз, немає. А утримувати нікому. Бомжі та зеки — не найпридатніший ресурс для поповнення. Тому й терміново треба закидати окопи новими порціями.
Нічого іншого за переходом до мобілізації немає. Лише оглушливий провал усієї попередньої фази заходу. Виникає питання — коли провалиться і ця стадія, яку нову дупу придумають у кремлі.
До речі, посада військового комісара стає тепер золотою — тільки уявіть, скільки коштуватиме звільнення від призову за мобілізацією. Головні лікарі з попередньої дупи про коронавірус заздрісно облизуються».
російські військові та політичні аналітики Аббас Галлямов, Костянтин Калачов та Роман Світан відповіли на запитання каналу «Можемо пояснити» про наслідки подій — мобілізацію, термінове «включення» до складу рф окупованих територій України та криміналізацію відмови росіян від участі у війні: «Лютий 2.0: путін підвищує ставки у війні, загрожує ядерною зброєю та загальною мобілізацією. Але перевернути ситуацію на фронті вже не зможе, а масовий заклик призведе до масового саботажу та бунту, вважають
опитані експерти.
Ось їхні основні оцінки:
росія позначає ті межі, які вже не підлягають перегляду (на думку російського керівництва. — Ред.): у будь-якому разі Крим, Донецьк, Луганськ „мають залишитися за росією“. Простір для переговорів скорочується.
На тлі провалів на фронті путіну потрібно демонструвати повну рішучість та грати м’язами. Нових серйозних аргументів у кремля не лишилося.
„Референдуми“ потрібні і для того, щоб на окупованих територіях примусово мобілізувати 50—70 тисяч солдатів, а також узаконити в росії слово „війна“ (воєнний стан).
Масова мобілізація навряд чи можлива: одна справа — воювати за гроші, інша — після того, як ловлять на перехрестях і примусово відправляють у війська. Це спричинить масовий саботаж, а в перспективі й масові протести.
путін, як і раніше, не готовий застосовувати ядерну зброю — саме тому він намагається використовувати традиційні методи війни з великою кількістю гарматного м’яса».
Докладніше оцінки наведених експертів можна прочитати за посиланням.
На завершення огляду процитуємо думку популярного в росії блогера Максима Мировича: «Ну що, друзі, — ось і мобілізація в росії. Зараз усі ті, хто роками смердів в інтернеті про х@хлов, малював бридкі меми проти Євромайдану, сміявся над розбомбленими українськими містами, дружним строєм вирушать на фронт із саперною лопаткою та дідівським ППШ… Не кажіть мені, що карми не існує».
