Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Під час послання Федеральним зборам 15 січня Президент РФ Володимир Путін запропонував офіційно закріпити пріоритет Конституції над міжнародними законами та договорами і передати Держдумі частину повноважень глави держави.
«Необхідно внести зміни, які гарантують пріоритет Конституції. Це означає буквально наступне: вимоги міжнародних договорів і рішення міжнародних органів можуть діяти лише в тій частині, коли вони не суперечать нашій Конституції», цитує Путіна пресслужба Кремля.
Також, на думку Путіна, Держдума повинна самостійно затверджувати кандидатуру прем’єр-міністра і всіх віцепрем’єрів і федеральних міністрів, кандидатури яких буде вносити президент.
За президентом має залишитися право звільняти прем’єрміністра, його заступників та інших міністрів і право на керівництво збройними силами і силовими відомствами.
Також Путін зажадав провести в Росії «голосування громадян» за пакетом змін до Конституції, який він запропонував.
Того ж дня російський уряд подав у відставку. Відразу ж Путін запропонував на посаду прем’єра замість Дмитра Медведєва головного податківця РФ Михайла Мішустіна, кандидатуру якого одноголосно (а хто мав сумніви?) підтримала фракція «Єдиної Росії». Проте і Дмитру Медведєву знайшлися посади. Окрім того, що він залишився головою партії «Єдина Росія», Путін запропонував спеціально для нього створити посаду заступника голови Радбезу РФ.
Наслідки для України
Які ж наслідки матимуть такі зміни в РФ для України? На думку відомого українського журналіста Віталія Портникова, головне в пропозиціях Путіна – відмова російського керівництва від пріоритету міжнародного права і міжнародних угод. Коли до російської Конституції будуть внесені зміни, російське внутрішнє законодавство отримає пріоритет перед будь-якими міжнародними зобов’язаннями Росії. А це означає, що самі ці зобов’язання не будуть мати жодного значення.
Портников вважає, що «президент сусідньої країни запрограмував конфлікт Росії та України на роки, на десятиріччя, навіть на період після своєї відмови від влади. Цей конфлікт тепер буде підкріплено не тільки військовими, економічними й політичними можливостями російського режиму, але й зафіксовано в правовому просторі Росії, в її Конституції. Ці зміни дозволять Кремлю готуватися до нових конфліктів та захоплень і не боятися більше міжнародного права чи українських позовів».
На думку Портникова, «пропозиції Путіна демонструють, що він зробив висновки з критики періоду захоплення Криму, коли політики й спостерігачі нагадували йому, що Росія не тільки визнає територіальну цілісність України, але й зобов’язалась захищати цю цілісність у Будапештському меморандумі. Тепер все це для Кремля буде не дуже важливим навіть з правової, а не тільки з політичної точки зору — і договір з Україною, і Будапештський меморандум, і рішення міжнародних судів. Ці зміни дозволять Кремлю готуватися до нових конфліктів. Ба більше — конституційні зміни закриють правовий шлях для повернення Криму будь-якому спадкоємцю Володимира Путіна. Закриють з однієї простої причини. Конституція Росії, у якій Крим і Севастополь визначені як суб’єкти Російської Федерації, матиме очевидний правовий пріоритет перед будь-якою міжнародною угодою, що її підпише будь-який очільник держави. Конституційний суд просто не матиме можливості схвалити таку угоду й погодитися зі змінами до Конституції щодо Криму».
Подальша доля Путіна
Колишній депутат російської Держдуми Ілля Пономарьов вважає, що «центр влади зміщується в орган, якого на даний момент немає в конституції, але який туди буде внесений, а саме — Держрада. Путін — голова Держради, Медведєв, як його вірний Санчо Панса, стає його заступником у Держраді, тобто, по суті, таким собі віцепрезидентом. Отже, відповідно, вони займаються таким транзитом у владі. А уряд — це господарча функція, до нього призначать когось, хто буде, що називається, на грошах сидіти».
