У Чернігові оголосили вирок місцевому блогеру Григорію з ніком «Звичайний хлопець», який на своєму YouTube-каналі розповідав, як чинити опір співробітникам ТЦК. Про це йдеться у вироку…
15 вересня 2022 року на саміті Шанхайської організації співробітництва лідер Китаю заявив, що готовий «показати приклад відповідальної світової держави й відіграти керівну роль у виведенні мінливого світу на траєкторію стійкого й позитивного розвитку».
Насправді військовий потенціал цієї «відповідальної світової держави» вже не перший рік викликає занепокоєння. Зокрема в новому звіті Міністерства оборони США (Annual report on China’s military power) зазначалося, що станом на кінець 2021 року КНР має найчисленнішу армію й найбільший військовий флот, надзвичайно потужну систему ППО, значні досягнення в кібернетичній і космічній складових своїх збройних сил тощо.
В офіційному документі з питань оборони Японії (англ. Japan’s 2021 defense white paper) теж підкреслюється, що військові тенденції сусідньої КНР «стали предметом серйозної стурбованості для регіону», а Народно-визвольна армія Китаю «підтримувала високий рівень зростання свого оборонного бюджету без прозорості, беручи участь у широкому та швидкому покращенні своєї військової сили в якісному відношенні» та збільшенні кількісних показників з акцентом на ядерні, ракетні, військово-морські та військово-повітряні сили.
Потенціал ракетно-ядерних можливостей Китаю
Пентагон оцінює нинішній потенціал «відповідальної світової держави» у приблизно 200 ядерних боєголовок, але прогнозує, що до 2027 року НАОК отримає ще 500 одиниць, а до 2030-го загалом матиме не менше як 1000. Причому темпи озброєння зростають: у попередньому звіті МО США ці цифри були вдвічі меншими.
Проте й без ядерної зброї КНР має суттєвий арсенал ракет. Наразі він становить щонайменше 1250 крилатих та балістичних ракет лише наземного базування з дальністю ураження до 5500 км, плюс певна кількість міжконтинентальних ракет дальністю в тисячі кілометрів.
Якими ракетами Китай погрожує світові
Як зазначалося в Білій книзі Японії, оборонний бюджет Китаю не відрізняється прозорістю. Так само за сімома печатками перебувають і більшість власних розробок бойової та спеціальної техніки й озброєння. Але для брязкання зброєю та демонстрації своєї могутності в мілітаристів завжди є військові паради!
Незабаром, 1 жовтня, КНР відзначатиме черговий день свого утворення, який Мао Цзедун назвав «кінцем столітнього періоду принижень і страждань». Три роки тому святкувалася 70-та річниця, і з нагоди національного свята відбувся грандіозний парад (останній на сьогодні), на якому Пекін продемонстрував зразки озброєння й техніки, що викликали шалений інтерес у фахівців по всьому світу. Пропонуємо «пройтися» по ракетах, які викотив Сі Цзіньпін на площу Тяньаньмень 1 жовтня 2019 року.
МБР DF-5B
Рідинна двоступінчаста міжконтинентальна балістична ракета (МБР) DF-5B — представниця другого покоління родини китайських ракет «Дунфен» («Східний вітер»), прийнята на озброєння в 1981 році.
Оперативна дальність — 12–15 тисяч кілометрів, кругове імовірнісне відхилення (КІВ) — близько 800 метрів. Інформація про подібне озброєння суворо засекречена, тому різняться навіть оцінки кількості блоків індивідуального наведення (ІН) головної частини (ГЧ) — від трьох до восьми; потужність кожного блоку ІН — приблизно 1 мегатонна (в тротиловому еквіваленті). Для порівняння, бомби, скинуті в 1945 році на Хіросіму й Нагасакі, спричинила вибухи потужністю «лише» у 17 та 21 кілотонну.
ПБР DF-17
Прискорювач балістичної ракети DF-16B із гіперзвуковим керованим бойовим блоком — БПЛА DF-ZF (раніше мав позначку НАТО — WU-14), перші спільні випробування комплексу «ракета — гіперзвуковий блок» відбулися в листопаді 2017 року. ПБР DF-17 надає ракеті швидкості в 5–10 Маха, ймовірна дальність — 1,8–2,5 тис. км. За оцінками Пентагону, найбільшу загрозу DF-17 становить для країн регіону: Тайвань, Японія, Південна Корея, Індія.
БР DF-26
Перша китайська твердопаливна балістична ракета з конвенційною бойовою частиною, яка здатна «дотягнутися» до великої американської військової бази на острові Гуам у Тихому океані — дальність DF-26 оцінюється в 3–5,5 тис. км (до Гуаму 4 тис. км), КІВ ракети — 150–450 м.
США дійсно стурбовані ракетою DF-26, яку китайці недвозначно називають «убивцею Гуаму», і почали проводити на авіабазі Перл-Харбор навчання з розгортання найдорожчих у світі стратегічних бомбардувальників B-2 Spirit та їхнього прикриття винищувачами п’ятого покоління F-22 Raptor.
МБР DF-31AG
Твердопаливна триступенева міжконтинентальна балістична ракета DF-31AG — удосконалена модернізація DF-31A з кількома блоками ІН головної частини, представлена 2017 року. Льотні випробування пройшла у 2015-му, але ще в 2013-му з’являлися фотографії ракети під назвою DF-31B.
За своєю потужністю DF-31AG — друга після DF-41 у ракетному арсеналі НОА Китаю. Дальність ураження перевищує 11 тисяч кілометрів, КІВ — близько 150 метрів.
МБР DF-41
Міжконтинентальна балістична ракета DF-41 була вперше представлена саме на параді 2019 року, але її розроблення тривало два десятиліття. Прийнята на озброєння у 2017 році, а про перший випробувальний політ DF-41 американська розвідка повідомляла в липні 2012-го.
МБР DF-41 — найпотужніша зброя Китаю, її далекобійність оцінюється у 15 тисяч кілометрів. Аби досягти західного узбережжя США, ракеті потрібно 30 хвилин. Ця зброя включає, за різними оцінками, від 3 до 10 блоків ІН, а також засоби прориву протиракетної оборони (ПРО) противника та постановники хибних цілей. Максимальна потужність бойової частини DF-41 (версія з ядерним моноблоком) — близько 1 мегатонни в тротиловому еквіваленті.
КР DF-100
Ще одна новинка, представлена на військовому параді, — надзвукова стратегічна крилата ракета DF-100, або CJ-100 (від «Чанцзянь» — довгий меч).
Про ТТХ ракети відомо небагато. За оцінками, її дальність становить 2-3 тисячі кілометрів, основні цілі DF-100 — добре укріплені споруди на кшталт підземних бункерів, але є інформація, що ракета призначена для знищення великих морських об’єктів.
МБР JL-2
Ще одна родина китайських балістичних ракет — «Цзюйлан» («Велика хвиля»), представниця якої, МБР JL-2, призначена для озброєння атомних підводних човнів (АПЧ) проєкту «Тип 094», названому на честь династії Цзинь (Jin). Кожен із шести китайських АПЧ «Цзинь» одержує по 12 ракет з оперативною дальністю 8–12 кілометрів.
Наразі Китай на основі «сухопутної» DF-41 розробляє нову ракету третього покоління — JL-3 з кількома відокремлюваними боєголовками — для майбутніх АПЧ класу «Тип 096». Перші морські тестування перспективної ракети відбувалися у 2018-2019 роках. За оціночними даними, JL-3 можна порівнювати з американською Trident II D-5 та російською Р-30 «Булава-30».
БР DF-21D
Двоступінчасту твердопаливну балістичну ракету DF-21D, показану на параді в Пекіні, називають «убивцею авіаносців», адже вона становить серйозну небезпеку — це перша протикорабельна БР, здатна за допомогою наземних мобільних пускових установок знищувати авіаносні ударні групи, які перебувають у русі на великій дальності — до 2700 кілометрів. Крім того, наразі Китай модернізує DF-21D до ракети DF-21G, потужність якої збільшена на 30 відсотків, а комплекс отримає вдосконалену мобільну пускову установку, здатну переміщатися по бездоріжжю.
Відео про святкування 70-річчя КНР з найбільшим військовим парадом
БР CH-AS-X-13
Серед іншої техніки, у параді 1 жовтня 2019 року брав участь літак H-6N «Сіань» — китайська ліцензійна копія радянського бомбардувальника Ту-16. І саме він, напевно, стане носієм ще однієї перспективної ракети НОА Китаю — аеробалістичної CH-AS-X-13. Про неї відомо зовсім мало, але, ймовірно, — це та ж БР DF-21D, адаптована для повітряного запуску. Оцінка дальності польоту DF-21D — три тисячі кілометрів, що для CH-AS-X-13 за допомогою H-6N збільшується ще на 6 тисяч. За даними Пентагону, ракета CH-AS-X-13, здатна досягати території США, буде введена у стрій до 2025 року.
