Чомусь про поразки, а їх було немало, згадувати російські пропагандисти категорично не хочуть. Прутський похід — божевільно бездарна військова операція Петра І. російська історична традиція,…
«Хлопці, які загинули, завжди просилися йти на завдання, любили життя і Батьківщину» – спецпризначенець про загиблих у 2014-му товаришів
Сьогодні в Міністерстві оборони України відбувся щоденний церемоніал вшанування українських військових. Дзвін Пам’яті пролунав шістнадцять разів у пам`ять про бійців, які загинули 29 липня в різні роки внаслідок російської агресії на Сході України.
Так сталося, що в День ССО більшість, кого сьогодні згадували на пам’ятному заході, це військові 3-го окремого полку спепризначення. Вони загинули під час виконання бойового завдання в складі розвідгрупи з рятування пілотів збитих літаків СУ-25 у с. Латишеве Донецької області.
Кореспондентам АрміяInform вдалося поспілкуватись з рідними та побратимами героїв.
– Того дня загинув весь цвіт 1-го загону 3-го окремого полку спецпризначення: заступник командира з виховної роботи підполковник Сергій Лисенко, і два командири групи, які прослужили тільки два роки в частині – Кирило Андреєнко і Тарас Карпа. Вони були наймолодші командири груп… З початком подій 2014 року сталося так, що 1-й загін 3-го окремого полку спеціального призначення, яким я командував, перебував у різних місцях. Наприклад, 200 наших прилетіло в Донецький аеропорт 8 квітня і за два тижні зі мною вже вибула в Краматорськ група Кирила Андреєнка і мій заступник Сергій Петрович (Лисенко – ред.). Він попросився, сказав: «Командире, я з тобою», – розповідає один з товаришів по службі.
За його словами, до кінця травня він зі згадуваними військовими виконував завдання в Краматорському аеропорту. Потім їх перекинули в Довгеньке з частиною групи – забезпечувати блокування Слов’янська, а потім і його звільнення.
– Коли трапилася ця трагедія, я був у іншому місці. Як дізнався, що одразу із загону 10 осіб загинуло, то було дуже важко… Але ми зробили певні висновки. Згадали досвід Ізраїлю, спецслужби якого і 15 років потому знаходили нацистських злочинців в Аргентині, таємно їх перевозили і вершили над ними суд. Ми зв’язалися з людьми, які мають технічні можливості, і протягом 2015–2016 років вирахували громадянина Бутрименка, який їх (наших військових – ред.) запросив на свою ферму, привіз бойовиків і брав участь у вбивстві. 15 липня 2016-го завдяки проведеній спецоперації 1-го загону 3-го окремого полку спеціального призначення цього чоловіка ми «дістали» на нейтральній території і доставили до відповідних органів, – розповідає співрозмовник, додавши що тоді велося слідство і тривали судові засідання.
– Натепер склалася така ситуація: його (Бутріменка – ред.) останнім рішенням суду визнали винним у фінансуванні тероризму, а за участь у вбивстві винуватість суд не підтвердив. Присудили термін – 8 років. Відповідно до «закону Савченко» він ще рік відсидить, потім може отримати «умовно» – і вийти на волю. Слідчі подали апеляцію. Апеляційний суд на цього тижня розглядатиме справу в Запоріжжі. Зважаючи на нашу недосконалу систему – суди дуже довго тривали і виправдали вбивство – виникає занепокоєння з приводу того, що суд його й цього разу може виправдати і дочасно випустити на волю.
За словами військового, слідство наполягало на присудженні обвинувачуваному довічного ув’язнення: є докази і свідки, як він приїхав разом з бойовиками і брав участь у вбивстві. Побратими загиблих закликають громадськість, волонтерів не випускати з уваги майбутнє засідання цього суду.
Ще один військовий з 3-го окремого полку спеціального призначення теж погодився дати для АрміяInform короткий коментар.
– Із загиблих про Андрюху Шершня можу згадати… Я прийшов на контракт у 2007 році, коли Андрій вже був сержантом. Він весь час займався спортом. Спорт і служба – для нього це все. Займався парашутним спортом, вчив нас вогневій підготовці, снайперській справі, любив військо, повністю віддавався йому… Я ще служив з Олексієм Глобенком. У Довгенькому, коли зустрілися, він постійно просився з групою піти на завдання, йому треба було щось робити, працювати, щоб тільки не сидіти на місці… Згадаю і Сергія Петровича Лисенка. Коли ми були один день у тилу противника, він сам на броні «залетів» нас евакуювати. Більше ніхто туди не хотів їхати з інших полків і підрозділів… Хлопці, які загинули, любили життя, Батьківщину, завжди самі просилися йти на завдання, – розповів військовий.
На пам’ятному заході була присутня родина загиблого Ярослава Шимчика – теж бійця 3-го окремого полку спецпризначення.
– Навчався у 5-й школі міста Гайворона, займався бодібілдингом. Спокійний був, завжди знав, чого хоче. Закінчив два курси інституту, і каже: мамо, переводжуся на заочний і йду в армію… Командир його казав, що дуже легко працювалося з Ярославом, – ділиться спогадами мати Світлана Шимчик.
За її словами, торік у рідному підрозділі сина проводили чемпіонат з бодибілдингу імені Ярослава Шимчика:
– …1-го березня 2014 року в онучки був день народження. Ярослав прийшов. Я прошу: синок, покажи (мускулатуру – ред.). Він каже: мамо, ще на 4 кілограми поправлюсь, проведу «сушку» і все побачиш! Так мама і не побачила…
Повний перелік загиблих 29 липня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України можна побачити за посиланням.
«Ощадбанк» представив нову програму «Бізнес 4.5.0» для мікро-, малого та середнього бізнесу.
У неділю росіяни скинули 11 керованих авіабомб на правобережну частину Херсонської області.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час поїздки до Волинської та Львівської областей оглянув хід будівництва другого рівня захисту на енергетичних підстанціях.
Від 24 лютого 2022 року російська армія вже майже 180 разів атакувала українські теплові електростанції.
За тиждень з 21 по 28 квітня 2024 року Сили оборони України знищили близько 6620 осіб особового складу противника.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що російський терор можливий лише тому, що зброї та рішень для захисту життя в нас поки що менше, ніж у росії здатності руйнувати.
Захищаємо світ
від 24000 до 54000 грн
Степанівка, Сумська область
від 21000 до 51000 грн
Чернігів
Чернігівський зональний відділ ВСП
Чомусь про поразки, а їх було немало, згадувати російські пропагандисти категорично не хочуть. Прутський похід — божевільно бездарна військова операція Петра І. російська історична традиція,…