ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

Сержант Олег Покотило: «Я був знесилений, тримав у руках гранату і здаватися в полон не збирався…»

Life story: історії військових
Прочитаєте за: 4 хв. 13 Січня 2020, 17:02

Сержант 13-го мотопіхотного батальйону Олег Покотило взимку 2015 року брав участь у боях за Вуглегірськ, Дебальцеве, Зайцеве. В інтерв’ю нашому кореспондентові він розповів про ті трагічні події.

Нині Олег Павлович проживає в смт Верхнячка Христинівського району Черкащини. У 2003 році закінчив Кримський агротехнічний університет, здобув фах агронома. Строкову службу проходив на території АР Крим як командир відділення.

– Олеже, розкажіть, як ви потрапили на війну, як готувалися до зіткнення з ворогом?

– 1 вересня 2014-го прибув до райвійськкомату і пройшов медкомісію. Мене і ще чотирьох односельчан направили до Гончарівського навчального центру, де ми пройшли повний курс вогневої підготовки. Там здобув нову військову спеціальність – оператор ПТРК «Фагот». Допідготовка відбулася на полігоні в Дівичках, де ми вправлялися у стрільбі з цих комплексів. Щоправда, стріляти довелось небагато, адже, як мені відомо, одна ракета коштує $4000. Всього я тоді зробив чотири постріли.

Невдовзі наш мотопіхотний батальйон відправили в район АТО. До речі, хоча місце дислокації підрозділу було вкрай важливо зберегти в таємниці, чомусь напередодні один дуже відомий політик, тодішній народний депутат України, незрозуміло для чого повідомив про час виїзду і місце нашого прибуття. Кращого подарунку ворогу важко уявити…

– Ви були в Дебальцевому. Що особливо вкарбувалось у пам’ять з тих трагічних днів?

– 13 січня наша колона на старих вантажівках, які тягнули одна одну на причепах і часто виходили з ладу, прибула в селище Луганське Донецької області. На позиціях змінили 40-й батальйон, а другу роту направили в Дебальцеве. Оскільки ми були протитанковим підрозділом, то наш батальйон постійно перекидали на підтримку різних бригад – 54-ї, 58-ї, 128-ї.

Під час важких боїв під Вуглегірськом ми втратили до 40% особового складу. А перший бій я прийняв у районі шахти Булавінської. Цей район постійно піддавався потужному артилерійському вогню. Коли почнеться обстріл, ми дізнавалися за поведінкою пса, що пристав до нас. Тільки той починав ховатись, ми розуміли: зараз ворог почне «насипати»… Одну з чергових атак росіяни підтримали силами 10 танків. У тому бою захисники 128-ї бригади за 5 хвилин знищили 4 танки, ворог не витримав і повернув на Логвинове.

15 лютого отримали наказ виїхати в Дебальцеве. Вже за два дні, оскільки кругом тривав безлад, зв’язку з командуванням не було, командир 128-ї бригади взяв на себе відповідальність та вирішив виходити з цього населеного пункту. Всі підрозділи змішалися, почали створювати колону з техніки. Щойно вирушили, першу машину нашого батальйону, ГАЗ-66, майже одразу уразив вогнем противник.

Оскільки всі авто були переповнені й не спинялися, ми йшли пішки. Невдовзі нас на борт підібрали танкісти. Встигли проїхати приблизно з кілометр, як закінчилось пальне. Тож довелося залишити танк, закинувши у башту дві гранати, і знову продовжити піший похід.

Усього в нашому загоні налічувалось приблизно 120 осіб з різних підрозділів… Вирушили на Миронівку, до якої було десь двадцять кілометрів. Пересувалися низинами. Я йшов і молився, у декого починали здавати нерви, вони викидали БК, гранати, бронежилети. Один боєць викинув все, що в нього було, піднявся на висотку, але його одразу вбив снайпер…

Як тільки противник бачив групу з 20-30-ти осіб, миттю відкривав щільний мінометний вогонь. Коли лунав гарматний постріл, я одразу падав у сніг. Якось відчув, що сил встати вже немає, але таки через «не можу» підвівся. Жодного патрона, гранати, ВОГу я не викинув, бо здаватися і потрапляти в полон не збирався. Зрештою, настільки знесилів, що відстав від наших і лишився сам. Я тримав у руках гранату і розумів, що нікому не потрібен, на очах від втоми сіла пелена. Навіть не знав, що до Миронівки залишилось не більше кілометра…

От вийшов на дорогу, і зненацька з боку Дебальцевого з’явилася одинока вантажівка. Авто зупинилося біля мене. За кермом сидів Сергій Швачка з нашого батальйону, який підносив мені ракети до ПТРК. Я почув: «Олежка, це ти? Бігом сідай». Підбігаю ззаду і бачу: машина переповнена. Кажу: «хлопці, візьміть», а мені у відповідь – «сержант, місця нема. У нас чотири 300-х і двоє 200-х». Я відійшов від машини й крикнув Сергію: «Їдь, мені немає місця!» Він вискочив із кабіни й підбіг до кузова. Каже: «Хлопці, це сержант з мого батальйону, машина з нашого підрозділу, і що, я вас взяв, а свого сержанта залишу? Не поїде ніхто або поїдуть усі!» Примітно, що все відбувалося під обстрілом, бо ворог вогню не припиняв. Не встиг я і ноги підняти, як мене, одягнутого в бронежилет і з повним боєкомплектом та зброєю, миттю затягли в кузов. Після Дебальцевого наш підрозділ перекинули на опорний пункт під Зайцеве, де ми продовжили боронити рідну землю.

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
Бійцям 14-ї бригади доставили на позиції продовольство, комбриг провів з ними онлайн-розмову
Бійцям 14-ї бригади доставили на позиції продовольство, комбриг провів з ними онлайн-розмову

Воїнам 14-ї механізованої бригади імені князя Романа Великого,  доставили на позицію продукти та газові балони, про що вони доповіли командуванню.

Удари «Нептунами» по Таганрогу: знищено потужності з виробництва ударних БПЛА «Молнія»
Удари «Нептунами» по Таганрогу: знищено потужності з виробництва ударних БПЛА «Молнія»

Україна підтвердила ураження підприємства з виробництва БПЛА у рф та пошкодження ворожого корабля в Криму.

Трофей за $2,5 млн: ДБР передає Силам оборони рідкісну БРЕМ-Д
Трофей за $2,5 млн: ДБР передає Силам оборони рідкісну БРЕМ-Д

Російську броньовану ремонтно-евакуаційну машину, знайдену на Дніпропетровщині, передадуть українським військовим.

«Ведевешники застрілювалися, підривали себе»: на Краматорському напрямку мотивація росіян відчутно знизилася
«Ведевешники застрілювалися, підривали себе»: на Краматорському напрямку мотивація росіян відчутно знизилася

На Краматорському напрямку ворог штурмує на мотоциклах, за підтримки бронетехніки.

30 результатів: Михайло Федоров відзвітував за перші три місяці на посаді Міністра оборони України
30 результатів: Михайло Федоров відзвітував за перші три місяці на посаді Міністра оборони України

Міністра оборони України повідомив про ключові результати, яких вдалося досягти за перші три місяці на посаді.

ВАКАНСІЇ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ (Оператор БПЛА)

від 20000 до 120000 грн

Ужгород

Перший відділ Ужгородського РТЦК та СП

Електрик-дизеліст, військовослужбовець

від 25000 до 125000 грн

Київ

Морська Піхота ЗСУ

Водій – електрик – молодший спеціаліст, Водій

від 20000 до 50000 грн

Старокостянтинів, Хмельницька область

Кулеметник

від 50000 до 120000 грн

Дніпро

Соборний РТЦК м. Дніпра

Бойовий медик

від 20000 до 120000 грн

Краматорськ

23 ОМПБ 56 ОМПБр

Майстеp-номеp обслуги, військовий

від 25000 до 125000 грн

Київ

Морська Піхота ЗСУ

--- ---