Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
На Хмельниччині попрощались зі старшим сержантом Василем Луциком, який загинув, захищаючи Україну в селі Піски на Донеччині.
Старшому сержанту Василю Луцику було 39 років. Він проходив військову службу в окремому стрілецькому батальйоні ТрО Хмельниччини. Був одним із найдосвідченіших військовослужбовців, ветеран російсько-української війни, учасник АТО у 2014−2016 роках.
Офіцер з його батальйону розповів, що з початком широкомасштабного вторгнення він одним із перших прийшов за мобілізацією, був справжнім, сильним, мужнім та відважним. Він власним прикладом вчив підлеглих, вони всі його слухались і поважали. На бойові завдання він також йшов першим.
− Крайні кілька місяців Василь виконував обов’язки командира нашого взводу. Завжди усміхнений, мав веселу вдачу, ніколи не бачили його сумним, і ми від того завжди на позитиві були, − розповідає бойовий побратим Андрій. – Взагалі, ми знались і дружили давно, маємо спільне хобі – риболовлю й мисливство, і Батьківщину захищати теж пішли разом. Досі не віриться, що Василь загинув, так і уявляю, як він зараз підійде усміхнений, поплескає по плечу, як завжди, бувальщину-побрехеньку якусь розкаже або скаже: «Гайда козаки зброю чистити, аби ворогу менше шансів вижити було»! Першого вересня під час бойового виходу група, якою він командував, потрапила під ворожий обстріл з танків, і наш командир загинув на місці.
Старшого сержанта Василя Луцика провели в останню дорогу в його рідному селі Западинці Меджибізької територіальної громади.
Герої не вмирають! Слава Україні та її захисникам!
Фото автора
