Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…
Не так давно ми розповідали про те, як учитель і біодизайнер із Житомира Олег Земнухов виготовляє для захисників оригінальні «кікімори» зі справжньої трави. Конопляні «кікімори» й маскувальні костюми та накидки, пошиті зі спеціально вирощеної трави, вже добре зарекомендували себе в підрозділах на передовій, куди були передані спочатку для тестування, і згодом — для подальшої експлуатації. Виготовленням цих оригінальних виробів, а також конопляного взуття — берців, кросівок та кедів із біоматеріалів — житомирянин більше займався влітку у вільний від основної роботи час. Тепер же розпочався навчальний рік, і вчитель занурився у педагогічну діяльність. І перше, що зробив пан Олег, готуючись до початку навчального року, це облаштував музей в укритті Житомирської спеціальної школи, в якій викладає трудові технології.
— Наша школа розташована в історичній будівлі, якій близько 200 років, — розповідає педагог. — Це монолітні стіни, просторі міцні підвали, що є надійним укриттям. І ось, готуючи укриття біля майстерні, яка також розташована в підвальному приміщенні, я очистив стіни від грибка та старої штукатурки, і вгледів під усім цим гарну старовинну цеглу. Так і побачив на ній якісь старожитності! Ось і спало на думку влаштувати в укритті музей. Так діти під час повітряної тривоги будуть водночас і відсторонюватися від стресу, пов’язаного з гучними сиренами й небезпекою обстрілів, і вивчатимуть історію ремесел, збагачуючи свій світогляд.
Як розповів журналістові АрміяInform учитель, серед його учнів — чимало й таких дітей, чиї батьки нині захищають Україну на передовій. Є молодші братики й сестрички захисників. Звісно, вони сприймають війну дещо гостріше й ближче, тож боротися з їхніми стресами й тривогами просто необхідно. Втім, до жалю, Житомир і його околиці також уже багато разів ставали мішенями рашистів, тож звуки вибухів чули всі без винятку, а багато хто — й бачив наслідки влучань ворожих ракет. Тож і укриття тут потрібні насправді такі — монолітні, і піклування про психологічний стан дітей — відповідним.
В облаштованому вчителем трудових технологій укритті-музеї представлена експозиція з уже понад 30 предметів минувшини. Здебільшого це різноманітні знаряддя праці та побутові прилади, що використовували наші предки у минулі сторіччя. Вік усіх експонатів — близько 100 років. Обирав їх педагог так, аби в цілому вони характеризували технології тисячоліття. На цих прикладах викладач показує дітям еволюцію технологій: як було, як ставало з часом і те — що вони знають із сучасних предметів і приладів у власних домівках.
— Окрім пізнавального моменту, є ще й практична користь, — додає Олег Земнухов. — Усі ми чудово знаємо, що через бойові дії багато населених пунктів у нашій країні опинилися відрізаними від благ цивілізації, зокрема й електроенергії. А в нашій експозиції учні можуть побачити, здавалося б, звичні для них прилади, які працюють без неї. Це — і праска, в яку засипається вугілля, і різні механічні верстати, ручні швейні машини, прядки тощо. Такі знання у важкий для нашої країни час також не будуть зайвими. Та, гадаю, до цього не дійде, а ось знайомство школярів із технологіями наших предків під час перебування в укритті в будь-якому разі буде доречним.
