Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Кількість заяв підтримки та письмових звернень до Міжнародного суду ООН у справі «Україна проти росії» про геноцид є безпрецедентною. На цьому наголосила директор Департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ України Оксана Золотарьова у коментарі кореспондентові Укрінформу в Гаазі.
Вона нагадала, що перша заява понад 40 країн і ЄС щодо підтримки публічно справи «Україна проти росії» щодо геноциду була наприкінці травня. А 13 липня 42 країни і ЄС оголосили про намір вступити в справу «Україна проти рф» щодо застосування Конвенції про геноцид.
«Вже офіційно подали свої меморандуми Литва, Латвія, Нова Зеландія і Велика Британія. Вони всі є на сайті суду і з ними можна ознайомитися. Днями схоже звернення зробила Європейська комісія, але зважаючи на те, що Європейський Союз не є стороною, державою-учасницею Конвенції про геноцид, то вони скористалися іншою статтею і надали свою позицію здебільшого щодо фактів того, що відбувалося в Україні з 2014 по 2022 роки, яким чином Україна відбудовувала, зокрема, свої регіони на Сході з допомогою ЄС. Тобто, ми можемо вже говорити, що така кількість заяв підтримки і така кількість вже письмових звернень до Міжнародного суду ООН є безпрецедентною, і найімовірніше, в якийсь момент справа «Україна проти росії» перетвориться на «Світ проти рф», – заявила Золотарьова.
Вона зазначила, що наразі меморандум України є конфіденційним, але меморандуми інших держав відкриті.
«Вони стосуються здебільшого тлумачення Конвенції про запобігання злочину геноциду. Вони говорять про те, що, по-перше, суд має право розглядати справу України, в нього наявна юрисдикція, і те, що рф викривляє положення цієї Конвенції, посилаючись на неї. Далі держави, які вже подали свої заяви, свої меморандуми, говорять про те, що «ми залишаємо за собою право надалі доповнювати ці свої заяви», – поінформувала глава департаменту.
За її словами, дуже важко спрогнозувати, коли може відбутися наступне судове засідання, бо це залежатиме від подальшого перебігу справи.
«У росії, згідно зі статутом Суду, є три місяці від моменту подання Україною меморандуму, а саме від 1 липня, щоб оскаржити юрисдикцію, висловити так звані попередні заперечення. Якщо вони це зроблять, то Суд перейде до письмового обміну думками між сторонами саме щодо питання юрисдикції, після чого проведе усні слухання. І якщо рф не скористається цим правом, то в неї визначений строк подання свого контрмеморандуму на 23 березня наступного року, і тоді вже питання юрисдикції і питання по суті розглядатимуться Судом одночасно», – пояснила Золотарьова.
