Про це йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС. Санкційний пакет також містить суворі багаторівневі економічні санкції, спрямовані на ключові…
Увага, яку у світі приділяють безпілотній авіації, зростає щороку. Сучасні технології вже дозволяють керувати безпілотними апаратами на великих відстанях, здійснювати розвідку для точного ураження військових цілей, уникаючи втрат серед своїх військ. Розвиток безпілотної авіації вже призвів до значних змін у тактиці ведення бойових дій. І це тільки початок. Адже з подальшим розвитком технологій, частка безпілотної зброї може суттєво зміститися не на користь традиційної.
Армія безпілотників поступово розростається
На жаль, у ЗСУ серйозну увагу безпілотникам почали приділяти лише з початком бойових дій на Донбасі. До 2014-го наша армія використовувала лише застарілі радянські апарати, і, як правило, як мішені. Але за роки протистояння з військом Кремля та їхніми посіпаками, ситуація значно покращилася.
Українська армія дронів поступово розростається. АрміяInform уже повідомляла, що цього року безпілотників у військах значно побільшало. Всі замовлення з постачання безпілотних комплексів у 2019-му виконано. Міноборони закупило комплекси різних типів – А1-СМ «Фурія», «Лелека-100», Spectator-M1, PD-1, ACS-3 тощо.
У січні 2019-го «Укроборонпром» закупив турецькі ударні безпілотники Bayraktar TB2 (укр. «Прапороносець»), які пройшли необхідні випробування на полігонах. Перша публічна демонстрація ударного БПЛА відбулась у березні.
Турецький Bayraktar TB2 за міжнародними стандартами, це тактичний середньовисотний БПЛА з великою тривалістю польоту. За оцінками експертів, у своєму класі він стоїть серед перших у рейтингу, має пристойні ТТХ і набір функціоналу. Здатен у режимі онлайн виявляти й відстежувати цілі у тилу противника, визначати їхні координати та передавати на командний пункт, що дозволяє оперативно реагувати на ситуацію і своєчасно завдавати високоточних ударів засобами повітряного нападу по сухопутних та морських цілях.
Отже, відповідно до свого класу апарат має чималі розміри: довжина – 6,5 метра, розмах крил – 12 метрів. За максимальної злітної маси 650 кг він здатен нести корисне навантаження до 50 кг – фактично, це кілька керованих бомб чи протитанкових ракет. Радіус дії – до 150 км. БПЛА виконано із застосуванням композиційних матеріалів, оснащено двигуном внутрішнього згоряння Rotax 912 потужністю 100 к.с., який забезпечує крейсерську швидкість польоту 130 км/г (максимальна – 222 км/г) і практичну стелю – 6750 м.
Високоточне озброєння
Разом із партією ударних дронів закуплені й високоточні боєприпаси. MAM-L – спеціальний легкий керований боєприпас, оснащений високоточною системою лазерного наведення, розроблявся як модифікація протитанкового ракетного комплексу дальньої дії L-UMTAS, оснащений крилами для планерного польоту. Відрізняється від базової моделі відсутністю ракетного двигуна. Система наведення дозволяє боєприпасу влучати з похибкою не більше одного метра.
MAM-C – легкий боєприпас, фактично 70-мм коригована ракета Cirit з лазерною напівактивною системою наведення, але без двигуна.
Україна й Росія досі не мають серійних ударних БПЛА
Як стверджують фахівці Командування Повітряних Сил з безпілотної тематики, постачання цього БАК у наше військо значно розширить спектр ударних засобів, можливостей розвідки й цілевказівки. Це передумова для переходу на абсолютно новий технологічний рівень застосування ОВТ і ведення бойових дій. До речі, у нашого противника досі немає ударного БПЛА, попри численні спроби його будівництва. Тож, у цьому в нас поки що перевага.
Досі немає ударного БПЛА і українського виробництва. Найближчий схожий – «Горлиця» – розробка ДП «Антонов» у кооперації з провідними підприємствами країни. Але там, як і в росіян, на жаль, далі випробувальних польотів справа не просувається.
В очікуванні бойової підготовки
Наприкінці вересня в Туреччині завершилось навчання представників Повітряних Сил ЗСУ за програмою підготовки фахівців з експлуатації і техобслуговування Bayraktar TB2. Пів сотні вояків отримали сертифікати й дозволи на експлуатацію безпілотного авіаційного комплексу. Тож маємо достатню кількість підготовлених екіпажів.
БПАК Bayraktar TB2 уже пройшов необхідні процедури з передачі від «Укрспецекспорту» до Повітряних Сил. Далі його очікує реєстрація й сертифікація в Управлінні регулювання державної авіації України. А потім техніку вже використовуватимуть. З другої половини січня 2020-го заплановані тренування на тренажерах. Потім «Байрактари» почнуть літати у межах бойової підготовки.
Поки що достеменно не відомі плани подальшого процесу бойової підготовки цих фахівців, але маємо надію, що вони корегуються відповідно до випадків реального бойового застосування цього безпілотного комплексу у військових конфліктах протягом попередніх і цього року.
Участь у бойових діях і втрати
У 2016 році з’явилась офіційна інформація про успішне бойове застосування Bayraktar TB2 проти курдських загонів. Досі його встигли застосовувати у двох кампаніях – у Сирії й Лівії. Туреччина використовує ці апарати в операції проти курдських повстанців у Сирії. За час боїв у районі сирійсько-турецького кордону щонайменше один дрон збито в лютому 2018-го.
У Лівію, в якій Туреччина активно підтримує Уряд народної єдності – фактично єдиний легітимний орган влади, після повалення Каддафі, поставлено комплектуючі й безпілотники Bayraktar TB2. Однак противник – Лівійська національна армія (ЛНА) на чолі з Халіфом Хафтаром, теж має підтримку з-за кордону – від ОАЕ та РФ. Тож втрати «Прапороносців» виявились очікувано немалими – частину ударних безпілотників знищено на стаціонарних авіабазах, інші збито в повітрі.
14 травня 2019 року армія Хафтара збила дрон у районі Ель-Джуфри, тоді ідентифікувати його тип не вдалося. А вже 6-7 червня в наслідок авіаударів по Місратському авіаучилищу, де були ангари для розміщення «Байрактарів», знищено щонайменше два апарати. Згодом, 15 і 18, серпня нанесені ще удари по ангарах училища й прилеглому аеродрому, задля знищення якомога більше нових об’єктів інфраструктури і засобів підтримки ББЛА. 30 червня збито ще один апарат, проте, за іншими джерелами, бойові втрати були чималі.
І ось нещодавно, 13 грудня, у ЗМІ з’явилась інформація про чергову втрату – збитий неподалік Тріполі апарат можна чітко визначити як Bayraktar TB2. Зрозуміло, що в офіційних повідомленнях йдеться про технічні несправності. Хоча спочатку представники ЛНА стверджували: дрон збито зенітною ракетою, місцеві фахівці наполягають, що це робота російських «Панцирів», після появи яких на фронті безпілотники різних типів почали регулярно падати.
Спочатку «Байрактар» у Лівії використовували тільки для оборонних ударів, але завдяки розгортанню наземних ретрансляційних станцій наприкінці третього кварталу цього року дальність їхньої дії збільшилася. Однак турецький досвід не обмежується виключно розвідкою і цілевказанням. Принаймні відомий випадок про успішне знищення засобами безпілотного авіаційного комплексу снайперського розрахунку – коригований боєприпас MAM-C влетів до вікна будівлі, звідки вів вогонь снайпер. Показове й те, що скидання боєприпаса відбулося на граничній дальності його застосування.
Бойову ефективність MAM-L теж доведено – високоточне наведення боєприпаса й відносно невелика бойова частина дозволяє використовувати його проти противника, що прикривається цивільними об’єктами, без великого ризику для мирного населення. Цікавим для нас досвідом може слугувати запуски безпілотників з автодоріг, а не зі стаціонарних авіабаз, які виявилися вразливими для превентивних ударів.
Нині міжнародно визнаний уряд Лівії офіційно запросив у Туреччини військової підтримки. Тож у разі введення турецьких військ до цієї країни, ми ще не раз почуємо про турецьких «Прапороносців».
Антипартизанський апарат не без недоліків
Також до наявних недоліків турецьких апаратів слід додати невелике бойове навантаження. Його озброєння здатне працювати тільки по слабозахищених цілях, адже проєктували безпілотник як такий собі «антипартизанський» апарат для борні з курдською самообороною. Інший мінус – його невисока швидкість. Поки незрозуміло, як він себе покаже за активної радіоелектронної протидії противника, бо ця техніка російського виробництва неодноразово «світилась» у прибічників руського миру на Донбасі.
І здавалося б, немає нічого особливого у втратах безпілотників у зонах бойових дій, часом і від аварій чи внаслідок технічних проблем. Проте наша увага до цих інцидентів пояснюється тим, що аналогічні ударні апарати стоять на озброєнні наших військ. Водночас одна справа застосовувати БПЛА без змоги протидії з землі, і зовсім інша – за ймовірного застосування засобів ППО, чи то викопаної з шахт у чималих кількостях, чи від «государств, которые им симпатизируют».
Отже, чи буде достатньо практичної стелі апарата для застосовування наявного озброєння, аби не утрапити хоча б під обстріл ПЗРК чи зенітних установок, чи пристосовані наші аеродроми для зльоту-посадки «Байрактарів», як вони діятимуть за присутності ворожої РЕБ, чи, нарешті, отримаємо вітчизняний ударний БПЛА такого класу, як формується нова ескадрилья, чи отримає вона автономну базу для організації вишколу й життєдіяльності, і взагалі, яка буде доля турецького «Прапороносця» в донецьких степах і багато інших питань, відповіді на які, сподіваємось, отримаємо у наступному році.
